Ухвала суду № 41943415, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/800/16938/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013

у справі № 2-а-8196/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Харківагроснаб»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Харківагроснаб» (надалі - позивач, ТОВ фірма «Харківагроснаб») до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2011 № 0002582330.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що проведення позивачем господарських операцій на підставі укладених договорів засвідчується документально, що підтверджує правильність включення ТОВ фірмою «Харківагроснаб» понесених витрат до складу валових витрат.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 і відмовити у задоволенні позову.

Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено документальну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ фірмою «Харківагроснаб» вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011.

За результатами складено акт від 25.11.2011 № 2248/23-304/25190036, в якому зафіксовано порушення позивачем: ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.5.1 п.5.2.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), пп. 14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1 573 275 грн., в т.ч.: за III квартал 2010 року - 459 205 грн., за IV квартал 2010 року - 384 018 грн., за І квартал 2011 року - 343 579 грн., за II квартал 2011 року - 386 653 грн.

На підставі акта перевірки від 25.11.2011 № 2248/23-304/25190036 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2011 № 0002582330, яким ТОВ фірмі «Харківагроснаб» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 784 262,00 грн., з яких: за основним платежем - 1 573 455,00 грн., за штрафними санкціями - 210 807,75 грн.

В основу вказаного акта перевірки податковим органом були покладені висновки актів ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо порушення ТОВ фірмою «Харківагроснаб» вимог податкового законодавства:

- від 25.03.2011 № 404/07-004/25190036 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фінвестбуд»;

- від 31.05.2011 № 977/07-004/25190036 про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ за січень 2011 року та з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2011 по 28.02.2011;

- від 26.10.2010 № 2954/07-004/25190036 про результати позапланової перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 по 31.07.2010;

- від 16.03.2011 № 347/07-004/25190036 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 30.11.2010;

- від 15.07.2011 № 1341/07-004/25190036 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2011 року;

- від 05.08.2011 № 1525/07-004/25190036 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірми «Харківагроснаб» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2011 року.

Крім того, податковий орган обґрунтовував власні висновки даними актів перевірок контрагентів позивача, а саме:

- акта ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 218/23-104/35331483 від 10.03.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фінвестбуд», з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010;

- акта ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18.07.2011 № 2735/18-010/37363847 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Афінас-11» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року;

- акта ДПІ у Київському районі м. Харкова від 14.09.2011 № 455/1/-010/37363847 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки про перевірки ТОВ «Афінас-11» з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за червень 2011 року.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000220700, 0000240700, 0000250700 від 06.04.2011, які були прийняті на підставі акта від 25.03.2011 № 404/07-004/25190036.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 16.05.2012, було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000400700 від 07.06.2011, прийняте на підставі акта від 31.05.2011 № 977/07-004/25190036.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000050700/0 від 02.11.2010, прийняте на підставі акта від 26.10.2010 № 2954/07-004/25190036.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012, відмовлено ТОВ фірмі «Харківагроснаб» у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000140700, 0000170700 від 25.03.2011, прийнятих на підставі акта від 16.03.2011 № 347/07-004/25190036.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000470700 від 22.07.2011, яке було прийняте на підставі акта від 15.07.2011 № 1341/07-004/25190036.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000530700 від 15.08.2011, прийняте на підставі акта від 05.08.2011 № 1525/07-004/25190036.

Тобто, даними судовими рішеннями скасовано податкові повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які були прийняті на підставі перевірки тих самих правочинів з тими ж самими контрагентами позивача за той самий період, що зазначені в акті перевірки від 25.11.2011 № 2248/23-304/25190036, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове-повідомлення рішення від 09.12.2011 № 0002582330.

Виключенням є постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2011, якою відмовлено ТОВ фірмі «Харківагроснаб» у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000140700, 0000170700 від 25.03.2011, що прийняті на підставі акта від 16.03.2011 № 347/07-004/25190036. Оскільки обсяг постачання від ТОВ «Фінвестбуд» до ТОВ фірми «Харківагроснаб» за період, зазначений у вищевказаній постанові, складав 622 258,33 грн., то суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що податок на прибуток з даної суми (25 %) становить 155 564,50 грн. разом зі штрафною санкцією (25%) у розмірі 194 455,50 грн. Отже, грошове зобов'язання позивача з податку на прибуток на вищезазначену суму в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2011 № 0002582330 є обґрунтованим з урахуванням обставин, встановлених рішеннями судів в інших справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 визначалися нормами ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність об'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 статті 138;

- інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5 статті, 138.10 - 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України).

Із зазначених правових норм вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Позивачем надано судам попередніх інстанцій договори та первинні документи бухгалтерського обліку, які повністю підтверджують факт поставки товару ТОВ «Афінас-11» та ТОВ «Фінвестбуд», його транспортування (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення, банківські виписки) та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача (договори, контракти, вантажно-митні декларації, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення, банківські виписки).

Вищевказані договори, укладені відповідно до норм Цивільного кодексу України, в судовому порядку недійсними не визнавались, а первинні документи бухгалтерського обліку складено у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовано на ухилення від сплати податків за результатами виконання зазначених договорів.

Враховуючи досліджені первинні документи та зазначені норми законодавства, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач правильно сформував витрати за результатом проведення господарських операцій із зазначеними контрагентами в межах господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

Наведене доводами касаційної скарги не спростовується.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі № 2-а-8196/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис)А.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна