Ухвала суду № 41943396, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/52312/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Блажівської Н.Є.

Голубєвої Г.К.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Кооперативного підприємства «Жовтневий ринок»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року

у справі № 2а-8945/10/1470

за позовом Кооперативного підприємства «Жовтневий ринок»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року позов Кооперативного підприємства «Жовтневий ринок» (далі - КП «Жовтневий ринок»; позивач) до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення № 0001422300 від 30 листопада 2010 року та № 0001432300 від 30 листопада 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Повернуто з Державного бюджету України на користь КП «Жовтневий ринок» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва задоволено. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року та залишення в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Миколаївській області проведено перевірку ринку КП «Жовтневий ринок» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0750/14/00/23/32004273 від 19 листопада 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва прийнято рішення № 0001422300 від 30 листопада 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16 279,55 грн., та рішення № 0001432300 від 30 листопада 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 024,35 грн.

Перевіркою встановлено порушення підприємством пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 3 255,91 грн., яка отримана як плата за оренду торгівельних місць, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та договорами оренди торгівельних місць.

Також, контролюючий орган дійшов висновку про порушення КП «Жовтневий ринок» пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), з огляду на несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у розмірі 3 804,87 грн. на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій у касовій книзі підприємства.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про повне задоволення позову та відмовляючи в його задоволенні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач зобов'язаний при наданні послуг, у тому числі із здавання в оренду приміщень, проводити розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, суд виходив з правомірності застосування контролюючим органом до підприємства суми штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у касовій книзі підприємства на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів вважає зазначені доводи суду апеляційної інстанції неправомірними, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, поняття плати за орендоване майно не є тотожним із поняттям оплати наданих послуг, а відтак розрахунки позивача з орендарями торговельних місць не підлягають проведенню із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з огляду на те, що такі операції здійснюються не в сфері послуг.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. В свою чергу, проведення обліку готівки в касовій книзі є обов'язковою умовою при оформленні готівкових розрахунків касовими ордерами.

В розглядуваній ситуації судом першої інстанції з'ясовано, що позивачем суми фактичних надходжень готівки в загальному розмірі 3 804,87 грн. зафіксовано у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та внесено відповідні записи до книги обліку розрахункових операцій на їх підставі, а відтак відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Згідно із статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кооперативного підприємства «Жовтневий ринок» задовольнити.

Скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Блажівська Н.Є.

Голубєва Г.К.