Постанова № 41943080, 09.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 грудня 2014 р. № 820/17871/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Гордєєва С.В.,

представника відповідача - Шляхти В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 63153 грн., в т.ч. 42102 грн. - за основним платежем та 21051 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Агрофірми "Україна Нова" з питань дотримання законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ ВКП "Мотор-Агро" за лютий 2012 року, ТОВ "Фірма Хотей" за вересень, жовтень 2012 року та ТОВ "Торгова компанія "Лідер" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт. На підставі вказаного акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст.44, 198, ст. 201 Податкового кодексу України, вищевказані порушення встановлено відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства та свідчить про поверхневе проведення перевірки. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.12.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.12.2014 року проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій позивача по взаємовідносинах з контрагентом, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту ПДВ. У зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування Сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Агрофірми "Україна Нова" з питань дотримання законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ ВКП "Мотор-Агро" за лютий 2012 року, ТОВ "Фірма Хотей" за вересень, жовтень 2012 року та ТОВ "Торгова компанія "Лідер" за лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року (а.с. 17-54).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст .44, п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-2010 року, зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 42101,67 грн.( а.с. 54).

Позивач не погодився із висновками акту перевірки на надав до контролюючого органу письмові заперечення, однак рішенням відповідача висновки акту № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року(а.с. 55-72).

На підставі вказаного акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228 (а.с. 73).

З дослідженого акту перевірки № 946/20-27-22-12/00708231 від 22.09.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірного податкового повідомлень-рішення слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем та його контрагентами.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є висновки акту перевірки, відповідно до яких було встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1 ст .44, п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ним завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 42101,67 грн., у т.ч. за вересень 2012 року на 8405,33 грн., за жовтень 2012 року на 22359,67 грн., за липень 2012 року (уточнюючий розрахунок жовтня 2012 року) на 11336,67 грн. по взаємовідносинам саме із ТОВ "Фірма Хотей".

Таким чином, судовим розглядом необхідно встановити правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ саме по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма Хотей".

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Фірма Хотей".

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Хотей" (продавець) укладено договір №11 купівлі-продажу від 11.07.2012 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця елеваторне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар ( а.с. 89-92).

Реальність виконання умов укладеного договору 11.07.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: специфікацією, видатковими накладними № 11 від 17.07.2012 року, № 11/2 від 17.07.2012 року, №11/3 від 17.07.2012 року, податковими накладними №717001 від 17.07.2012 року, № 717002 від 17.07.2012 року, №717003 від 17.07.2012 року, платіжними дорученнями (а.с. 93-101).

Також, між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Хотей" (продавець) укладено договір №18 купівлі-продажу від 16.07.2012 року. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця елеваторне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар ( а.с. 75-78).

Реальність виконання умов укладеного договору 16.07.2012 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: специфікацією, видатковими накладними № 18 від 09.08.2012 року, № 27 від 22.08.2012 року, податковими накладними №809002 від 09.08.2012 року, № 817002 від 17.08.2012 року, № 822003 від 22.08.2012 року, рахунком-фактурою №27, платіжними дорученнями (а.с. 79-88).

Крім того, у підтвердження отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивачем надано до матеріалів справи лімітно-заробітні картки на отримання матеріальних цінностей, накладні, акти встановлення запасних частин, акти приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та інвентарні картки обліку основних засобів ( а.с. 102-128 ).

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "Фірма Хотей" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "Фірма Хотей» виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку податкового органу в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "Фірма Хотей" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Щодо посилань відповідача на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ " Фірма Хотей " суд не приймає до уваги, виходячи із наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Однак, відносно контрагента позивача було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, отже фактично контрагент позивача не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку досліджені не були, а тому лише даний акт не може свідчити про нереальність правовідносин між позивачем та контрагентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкового повідомлення - рішення від 09.10.2014 року № 0000112228, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, суд зазначає наступне.

Вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування податкового повідомлення-рішення передбачає, тим самим, визнання його протиправним. Отже щодо позовних вимог про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228 слід відмовити, оскільки дана позовна вимога є похідною.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Сільськогосподарського товариства з обмежено відповідальністю Агрофірми "Україна Нова" є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.10.2014 року №0000112228, яким Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Україна Нова" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 63153 грн., в т.ч. 42102 грн. - за основним платежем та 21051 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15.12.2014р.

Суддя С.О. Чудних