Ухвала суду № 41920323, 09.12.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/548/14 Справа № 693/2122/13-к Категорія: ч.2 ст.187, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70, 71 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Скрипник В. Ф. Доповідач в апеляційній інстанції Літвінцев В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЛітвінцева В.М. суддів секретаряГончарука І.М., Охріменка І.К. Єгоровій С.А., Овчаренко І.С. з участю прокурораСуботіної С.А., Щепак Т.М. засудженого вироком

- обвинуваченого ОСОБА_9

та його захисника

- адвоката ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції матеріали кримінального провадження за апеляцією засудженого вироком - обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Жашківського районного суду Черкаського області від 26 лютого 2014 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель м. Жашків, Черкаської області (вул. Тітова, 23), українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, не працюючий, раніше неодноразово судимий, востаннє:

- 26 червня 2009 року Жашківським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4-х років 6 місяців позбавлення волі і звільнений постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 грудня 2012 року умовно-достроково на невідбутий строк один рік 6 днів, -

визнаний винним у скоєнні злочинів і засуджений:

- за ч.2 ст.187 КК України, - до 7-и років 6-и місяців позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 частини майна, що є його власністю;

- за ч.3 ст. 357 КК України - до 3-х років обмеження волі, що в перерахунку, згідно ст.72 КК України складає один рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_9 покарання у виді 7-и років 6-и місяців позбавлення волі, з конфіскацією ? частини майна, яке є його власністю.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного ОСОБА_9 покарання приєднано частину невідбутого ним покарання за попереднім вироком Жашківського районного суду Черкаської області від 26.06.2009 року у вигляді 6-и місяців позбавлення волі і остаточно визначено ОСОБА_9 до відбуття покарання у виді 8-и років позбавлення волі, з конфіскацією ? частини майна, що є його особистою власністю; з початком строку - з 03.10.2013 року (з моменту його затримання).

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.

В повне задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_11 стягнуто з ОСОБА_9 на її користь у відшкодування 635 грн. 66 коп. матеріальної шкоди і 20 тис. грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 в доход держави судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в розмірі 367 грн. 08 коп.

Речові докази по справі повернуті потерпілій ОСОБА_11

Згідно до вироку, ОСОБА_9 29 вересня 2013 року близько 23 год. в м. Жашків Черкаської області по вул. Толстого, на відстані 7 метрів від перехрестя вказаної вулиці із вул. Кірова м. Жашків Черкаської області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи корисливий намір на відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись на відкритій ділянці вулиці застосував фізичне насильство, а саме: наніс один удар кулаком в обличчя потерпілій, ОСОБА_11 та коли остання упала, наніс ще один удар ногою в обличчя потерпілій в результаті чого згідно висновку судово-медичної експертизи №649 від 30 вересня 2013 року ОСОБА_11 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синюшно-багряних синців на верхніх та нижніх повіках правого та лівого ока, садна перенісся, косої рани на підборідді по середині під червоною обвідною, рани на слизовій оболонці нижньої губи (в проекції рани шкіри), струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та відкрито заволодів сумкою, залишкова вартість якої становить 112 грн. В сумці знаходились наступні речі: жіночий гаманець вартістю 64 грн., зарядний пристрій «SAMSUNG» вартістю 44 грн., книжка-записник вартістю 40 грн., кулькова ручка із надписом «GUNSAN» вартістю 3 грн., кулькова ручка із надписом «PENSAN GLOBAL» вартістю 2 грн., кулькова ручка із надписом «MacCoffee» вартістю 3 грн., кулькова ручка в прозорому корпусі вартістю 2 грн., кишеньковий ліхтарик вартістю 27 грн., купюра номіналом 1 долар США, купюра номіналом 2 долари США, купюра номіналом 1 грн., одна монета номіналом 5 центів (Євро), 8 ключів, коробка сірників, флакон із кремом для рук, флакон із духами, дзеркальце, дві помади, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11, три пластикових платіжних картки «Приватбанку», посвідчення дружини померлого ліквідатора аварії на ЧАЕС №016475 на ім'я ОСОБА_11, картка платника податків ОСОБА_11, копія картки платника податків ОСОБА_12, пенсійне посвідчення НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_12, свідоцтво про загальне соціальне страхування НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_12, чим спричинив потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 322 грн.32 коп.

Він же, продовжуючи свою злочинну діяльність 29 вересня 2013 року, після скоєння розбійного нападу, а саме - відкритого викрадення сумки із майном гр. ОСОБА_11 залишив викрадену ним сумку на вул. Енгельса м.Жашків, після чого, перебуваючи у стані

алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння паспортом повернувся до вищевказаного місця, де із залишеної ним сумки, таємно і незаконно заволодів паспортом

громадянина України, а саме - паспортом виданим на ім'я ОСОБА_11 серії НОМЕР_3,

виданого 26 грудня 2000 року Жашківським РВ УМВС України в Черкаській області (вирок, друк. текст - а.с.84-86).

Сторона обвинувачення з вироком погодилась і його не оскаржує.

В апеляційній скарзі від 03.03.2014 року та численних доповненнях до неї від 14.08., 30.09. та 30.10.2014 року засуджений вироком-обвинувачений ОСОБА_9, в зв'язку, як він вважає, з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок суду щодо нього скасувати та направити матеріали кримінального провадження на додаткове «повне та об'єктивне» розслідування. В обґрунтування своїх апеляційних вимог, висуваючи власну версію злочинного нападу на потерпілу, він стверджує, що висновки суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтуються на припущеннях та суперечливих показах потерпілої в ході судового слідства. Стверджує, що його первинні визнавальні покази на досудовому слідстві були отримані із застосуванням до нього працівниками міліції недозволених методів слідства, що й змусило його оговорити себе. Вважає, що покази свідків у справі, які були покладені судом першої інстанції в основу обвинувального вироку щодо нього, отримані під моральним тиском прокурора на останніх, що ставить під сумнів їх об'єктивність. При цьому, також звертає увагу на те, що покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, та ОСОБА_15, які свідчили на його користь, судом безпідставно були проігноровані, чим було грубо порушені вимоги ст. 214 КПК України (а.с.93,94-95; 96,97). ОСОБА_9 весь час наполягав на розгляді власної апеляції тільки за його безпосередньої участі; на режим відеоконференцзв'язку жодного разу не погодився.

В апеляції від 28.03.2014 року захисник засудженого-обвинуваченого ОСОБА_9-адвокат ОСОБА_16, посилаючись на неналежну, на її думку, оцінку судом доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку» (насамперед, покази свідків захисту ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15.), ставить питання про «виправдання» свого підзахисного шляхом скасування оскаржуваного нею вироку суду та постановлення щодо ОСОБА_9 нового, на цей раз вже виправдувального вироку (а.с.119). Ухвалами апеляційного суду Черкаської області від 27.08.2014 року та від 26.09.2014 року апеляція захисника ОСОБА_16 спочатку була залишена без руху, а потім, в порядку п.1 ч.3 ст.399 КПК України, була повернута її автору без розгляду.

Письмових заперечень на апеляції засудженого вироком - обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_16 до суду не надходило.

Вперше на апеляційну перевірку до апеляційного суду Черкаської області в попередньому його складі справа щодо ОСОБА_9 надійшла 27.03.2014 року (с/п - а.с. 98), але чомусь без апеляції захисника - адвоката ОСОБА_16

28.03.2014 року по ній у виконання вимог ст.ст. 398, 401 КПК України ухвалою суду було відкрите апеляційне провадження (с/п - а.с. 99-100), через ЧОЦНБВПД призначено нового захисника (с/п - а.с.104-112), а 7.04.2014 року у виконання вимог ч.3 ст.401 КПК України ухвалою цього суду наголошено про закінчення підготовки до апеляційного розгляду по даній справі і визначена дата апеляційного розгляду - 14.04.2014 року.

Після чого апеляційний розгляд справи ОСОБА_9 неодноразово переносився і відбувся тільки 28.04.2014 року з винесенням колегіальної ухвали суду про зняття даної справи з апеляційного розгляду, повернення її до місцевого суду для виконання вимог ч.4 ст.395 КПК України та з'ясування долі скарги ОСОБА_9 на незаконні дії працівників міліції щодо нього (с/п - а.с. 135-137).

Вдруге справа ОСОБА_9 надійшла до апеляційного суду Черкаської області 9.07.2014 року і ухвалою суду від 10.07.2014 року у виконання вимог ст.ст.398, 401 КПК України, як в ній зазначено, апеляційне провадження по ній було відкрите вже за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого - засудженого вироком ОСОБА_9 Встановлено строк до 21.07.2014 року для подання учасниками процесу заперечень на згадану апеляцію, а при бажанні - ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. Одночасно ухвалено скерувати до Придніпровського райсуду м. Черкаси скаргу ОСОБА_9 на рішення слідчого по даній справі про закриття кримінального провадження № 42013250130000016 для розгляду в порядку гл. 26 КПК України і безпосередньої участі в цьому самого ОСОБА_9 (с/п - а.с. б/н).

Проте, вже 11.08.2014 року колегією суддів було задоволено заяву судді-доповідача по даній справі про самовідвід, а к/п щодо ОСОБА_9 - передано на повторний авторозподіл для визначення в ньому іншого судді - доповідача.

27 серпня 2014 року, погоджуючись в цілому з рішенням попереднього складу суду про відповідність апеляції обвинуваченого-засудженого вироком ОСОБА_9 вимогам ст.396 КПК України і відкриття апеляційного провадження по ній з призначенням самого апеляційного розгляду (с/п - а.с. 99-100; 113), новим суддею-доповідачем апеляцію його захисника-адвоката ОСОБА_16 від 28.03.2014 року (с/п - а.с.119) була винесена ухвала в порядку ч.1 ст. 399 КПК України про залишення її без руху для усунення зазначених в ній недоліків.

26.09.2014 року суд завершив підготовку до апеляційного розгляду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 і призначив дату апеляційного розгляду - на 3 листопада 2014 року. Одночасно апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_16 суд повернув її автору без розгляду з тих підстав, що остання в межах наданого їй терміну для усунення недоліків власної апеляції нічого для цього не зробила і, пославшись на відсутність угоди на послуги адвоката, відмовилась від подальшої участі у справі.

У попередньо визначений день та час апеляційний розгляд справи не відбувся через перебування судді -головуючого у справі у відпустці та був перенесений спочатку на 18.11.2014 року, а потім - на 20.11.2014 року. Коли в задоволення клопотання апелянта - обвинуваченого ОСОБА_9 йому судом надана можливість бути забезпеченим іншим захисником - адвокатом за призначенням ОСОБА_10 Який відтоді вступив у справу для виконання своїх професійних обов'язків.

8.12.2014 року в часткове задоволення клопотання сторони захисту колегія суддів, у відповідності до вимог ч.1,3 ст.404 КПК України, призначила і 9.12.2014 року за участю всіх заінтересованих сторін, включаючи ОСОБА_9 та його захисника, провела повторне дослідження обставин висунутого обвинуваченим ОСОБА_9 в суді першої інстанції алібі; його посилань на ніби-то умисне пошкодження і неможливість якісного сприйняття запису показань в суді свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15; неповноту фіксації заявлених ним в суді клопотань. В засіданні апеляційного суду було безпосередньо відтворено і прослухано за допомогою звуковідтворюючої апаратури покази цих та інших осіб, клопотання, які насправді заявлялись тоді ОСОБА_9

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого вироком-обвинуваченого ОСОБА_9, який, хоча і визнав, що зараз в суді апеляційної інстанції, після прослуховування запису показань в місцевому суді свідків захисту ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, а також ОСОБА_17 він вже немає ніяких претензій до якості звукозапису і повноти його відтворення, - свою апеляцію він таки підтримав, намагався упевнити суд щодо своєї непричетності до розбійного нападу на потерпілу, так як перебував в іншому місці; просив вирок суду скасувати та виправдати його як незаконно засудженого та обмовленого потерпілою; захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10, який підтримав таку позицію і апеляційні вимоги свого підзахисного; прокурора, яка просила апеляційну скаргу засудженого вироком - обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок суду, як законний і обґрунтований, без змін; перевіривши відповідно до вимог ст.ст.404,392-393 КПК України матеріали даного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції засудженого ОСОБА_9 з численними доповненнями до неї, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення через наступне.

ОСОБА_9 підставно засуджений за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя здоров'я особи, яка зазнала нападу, особою яка раніше вчиняла розбій (ч.2 ст.187 КК України) та незаконне заволодіння чужим паспортом (ч.3 ст.357 КК України). Що мало місце 29 вересня 2013 року в м. Жашків Черкаської області при вказаних у вироку обставинах і наслідках для майна і здоров'я потерпілої ОСОБА_11 і призвело до завдання останній матеріальної шкоди на загальну суму 322 грн. 32 коп. та відповідно, моральної шкоди.

Висновок суду з даного питання, а також правильність юридичної оцінки (кваліфікації) дій винного за ч.2 ст.187 та ч.3 ст.357 КК України відповідають правильно встановленим судом фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними по справі, дослідженими судом у повному обсягу і викладеними ним у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, з послідовно викриваючих ОСОБА_9 показань потерпілої ОСОБА_11, даних нею під час досудового розслідування та судового розгляду 27.01.2014 року вбачається, що 29 вересня 2013 року близько 23 години вона поверталась із роботи з Жашківського ПТУ № 38 додому на вулицю Баумана та проходячи вулицею ім. Толстого побачила, що за нею йшов їй чоловік і коли він порівнявся з нею вона пропустила його і він пішов вперед, а вона пішла за ним. Не доходячи до перехрестя вулиць Толстого та Кірова з лівої сторони з дерев до неї вийшов той самий незнайомий чоловік, який її обігнав, але обличчя його їй здалося знайомим та почав говорити до неї, щоб вона віддала йому свою сумку. Коли вона сказала, що вона її не віддасть, той незнайомий чоловік сказав їй, що вдарить її і схопивши раптово її сумку, намагався заволодіти нею. Коли вона не відпускала сумку з рук, то цей чоловік ударив її один раз кулаком в обличчя і вона впала, потім ще двічі вдарив її в обличчя лежачу, один з ударів яких був нанесений або ногою або кастетом, але сильний. Вихопивши після цього з її рук сумку, невідомий чоловік втік. Дещо пізніше вона пригадала, що нападником був випускник ПТУ № 38 м. Жашків ОСОБА_9 по прізвиську «ОСОБА_9», якого вона пізніше впізнала в ході проведення такої слідчої дії як пред'явлення особи для впізнання 03.10.2013 року (а.с.45-46).

Цю обставину в суді підтвердив також свідок ОСОБА_18, додавши, що тоді, 3.10.2013 року у його присутності в приміщенні Жашківського РВ УМВС обвинувачений ОСОБА_9 після свого впізнання звертався до потерпілої ОСОБА_11 з вибаченням.

Наведені показання потерпілої та свідків суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку, як такі, що є послідовними та узгоджуються з первинними поясненнями самого засудженого ОСОБА_9, даних ним під час досудового слідства (а.с.20-20зв.), так і з даними проведеного у кримінальному провадженні 30.09.2013 року слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_9 Який добровільно на місці пригоди показав та детально і змістовно розповів про обставини розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 та заволодіння її сумкою, в якій знаходились її особисті речі, гроші та паспорт (а.с.40-42). При цьому, зі свідчень свідків - понятих у справі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_9, будь-якого тиску на нього з боку працівників міліції не було (а.с.107-108,110-111).

Згідно ж даних висновку судово-медичної експертизи №649 від 30.09.2013 року, виявлені у потерпілої ОСОБА_11 тілесні ушкодження: синюшно-багряні синці на верхніх та нижніх повіках правого та лівого ока, садно перенісся, коса рана на підборідді по середині під червоною обвідкою, рана на слизовій оболонці нижньої губи (в проекції рани шкіри), струс головного мозку, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та утворилися від дії тупих твердих предметів, ймовірніше в час та при обставинах розбійного нападу на неї, в т.ч. наведених самим засудженим ОСОБА_9 в своїх первинних показах органу досудового слідства (а.с.24-26).

Окрім того, винуватість ОСОБА_9 стверджуються також даними протоколу серії ЧК № 44402966 від 30 вересня 2013 року складеного щодо ОСОБА_9 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.178 КУпАП. Згідно якого під час особистого огляду останнього у нього було виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім'я потерпілої ОСОБА_11, картку платника податків, ідентифікаційну картку, посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, три кредитні картки на ім'я потерпілої ОСОБА_11 (а.с.16-17). Тобто ті самі предмети, які були забрані в ОСОБА_11 зловмисником під час розбійного нападу на неї.

Винність ОСОБА_9 у вчиненні вказаних дій щодо потерпілої ОСОБА_11 підтверджуються й іншими наявними у матеріалах кримінального провадження доказами, яким суд першої інстанції дав правильну правову оцінку у вироку.

Твердження засудженого про ніби-то фальсифікацію органами досудового слідства доказів проти нього та застосування до нього недозволених методів досудового слідства з метою визнання вини дачі ним визнавальних показів по обставинах розбійного нападу на потерпілу, - на думку колегії суддів є безпідставними. Оскільки, по заяві ОСОБА_9 вже була проведена перевірка прокуратурою Черкаської області і 24.12.2013 року слідчим ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_21 була прийнята постанова, згідно якої кримінальне провадження № 42013250130000016 від 12.10.2013 року за фактом перевищення службових повноважень працівниками СКР Жашківського РВ УМВС України в Черкаської області щодо підозрюваного ОСОБА_9 було закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (а.с.45-48 провадження № 1-кп/693/127/13).

На що також обгрунтовано звернув увагу у вироку суд першої інстанції (а.с.85зв.). А суд апеляційної інстанції для з'ясування долі скарги ОСОБА_9 на незаконні дії працівників міліції щодо нього і проведення більш повної перевірки зазначених обставин своєю ухвалою від 28.04.2014 року (справа № 11-кп/793/310/14) знімав кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 з апеляційного розгляду та повертав до місцевого суду (с/п - а.с. 135-137); об'являв тривалі перерви, в т.ч. для скерування скарги ОСОБА_9 до Придніпровського райсуду м. Черкаси на рішення слідчого по даній справі про закриття кримінального провадження № 42013250130000016 для розгляду в порядку гл.26 КПК України і безпосередньої участі в цьому самого ОСОБА_9 (ухвала від 10.07.2014 року по справі № 11-кп/793/310/14).

Що ж стосується показів свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які за твердженням засудженого ОСОБА_9 ніби-то засвідчують перебування його на час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11 в іншому місці - на відпочинку у кафе-барі «Караоке» в м.Жашків (а, значить, і створюють йому алібі), - то колегія суддів безпосередньо дослідивши покази останніх, в т.ч. заслухавши звукозапис показів вказаних свідків в суді під час проведення у справі повторного їх дослідження і перевірки, якості та повноти фіксації їх технічними засобами, вважає, що вони також не знаходять свого об'єктивного підтвердження. Через те, що жоден із них так і не спромігся вказати, чи перебував засуджений в день розбійного нападу на потерпілу в кафе-барі «Караоке» саме 29 вересня 2013 року і не вказував точний час, коли він зайшов у бар і його залишив. Відтворення звукозапису показів цих свідків в суді апеляційної інстанції не виявив будь-яких його пошкоджень, звукових маніпуляцій чи інших можливих фальсифікацій у фіксації показів, як доказів по справі. Як і будь-якої підвищеної активності обвинуваченого ОСОБА_9 в суді по висуванню клопотань на свій захист. Про що раніше, як зараз виявилось необґрунтовано, неодноразово стверджував сам ОСОБА_9

За таких обставин, колегія суддів, як і суд першої інстанції, критично ставиться до неконкретних, суперечливих і бездоказових тверджень засудженого - апелянта ОСОБА_9 про ніби-то непричетність його до розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11, відхиляє їх як такі, що спростовуються наведеними вище доказам у кримінальному провадженні. Колегія вважає таку позицію апелянта своєрідним засобом захисту і бажанням будь за що внести сумніви щодо законності вироку суду про своє засудження, уникнути чи суттєво зменшити відповідальність за скоєне.

За доведеності вини ОСОБА_9 і правильності кваліфікації таких його дій за ч.2 ст.187, ч.3 ст.357 КК України - за злочини в їх сукупності, один з яких визначається законодавцем як тяжкий, і які були вчинені ним в стані алкогольного сп'яніння і проти особи пенсійного віку; який до того ж веде себе не щиро, - призначення йому покарання у виді 8-и років позбавлення волі, слід визнати розмірним до скоєного ним і справедливим.

Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які могли бути підставою для скасування постановленого по справі вироку, колегія суддів не вбачає.

Тому, виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.404, 405, 407 ч.1 п.1, 418-419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Жашківського районного суду Черкаського району від 26 лютого 2014 року відносно ОСОБА_9 залишити без зміни, а апеляцію засудженого вироком - обвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.

Головуючий :

Судді :