Ухвала суду № 41907854, 08.12.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/552/14-ц Головуючий у 1-й інст. Юрчук М. І.

Категорія 29 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.,

при секретарі

судового засідання: Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Баранівської районної державної адміністрації, Баранівської комунальної центральної районної лікарні, відділу казначейства у Баранівському районі, за участю третіх осіб - голови Баранівської райдержадміністрації Федорчука Володимира Васильовича, начальника служби у справах дітей Норинчак Галини Олександрівни, заступника начальника Баранівської райдержадміністрації Туровського Івана Йосиповича, лікаря ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями та рішеннями,

за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Баранівської районної державної адміністрації на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути з Баранівської районної державної адміністрації на свою користь 8000,00 грн., а з Баранівської комунальної центральної лікарні 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями та рішеннями посадових осіб адміністрації та лікаря ОСОБА_9. В обґрунтування позову зазначила, що рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 21.09.2009 р. ОСОБА_7, яка є дочкою позивачки, позбавлено батьківських прав щодо дитини - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_2 призначено опікуном її онуки ОСОБА_8.

31.05.2013 р. службою у справах дітей Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області прийнято безпідставний та упереджений висновок за підписом начальника Норинчак Г.О. про недоцільність перебування ОСОБА_8 у сім'ї ОСОБА_2, доцільність відібрання дитини у зв'язку з існуючою загрозою її життю та здоров'ю та порушення питання про звільнення ОСОБА_2 від обов'язків опікуна. На підставі вказаного рішення головою Баранівської райдержадміністрації Федорчуком В.В. 03.06.2013 р. прийнято розпорядження № 162 про негайне вилучення у позивачки онуки ОСОБА_8, влаштування її в обласний центр соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім» м.Житомира та порушення перед Баранівським райсудом Житомирської області питання про звільнення ОСОБА_2 від обов'язків опікуна щодо її онуки ОСОБА_8.

Завідомо неправдива та спотворена інформація про позбавлення ОСОБА_7 батьківських прав щодо ОСОБА_8 та негативна інформація щодо відібрання у позивачки онуки, була викладена ІНФОРМАЦІЯ_5 р. заступником голови Баранівської райдержадміністрації Туровським Й.І. у громадсько-політичній газеті «Слово Полісся» НОМЕР_1 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_10.».

Крім того, позивач зазначила, що 07.06.2013 р. лікар Баранівської комунальної центральної районної лікарні ОСОБА_9. видала неправдиву довідку № 2833 про те, що у ОСОБА_8 03.06.2013 р. було виявлено гостру респіраторну вірусну інфекцію - коросту та педикульоз, про зміст якої в подальшому дізнались працівники дошкільного навчального закладу «Сонечко», працівники судів, лікарні, реабілітаційного центру «Сонячний дім», працівники засобів масової інформації та телеглядачі.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області на користь позивачки 8000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями та рішеннями посадових осіб райдержадміністрації про негайне вилучення дитини, позбавлення батьківського піклування із сім'ї опікуна та порушення клопотання перед судом про звільнення від здійснення повноважень опікуна; зобов'язано відділення казначейства у Баранівському районі Житомирської області провести безспірне списання з рахунку боржника 8000,00 грн. у відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди; в решті вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач та Баранівська райдержадміністраці Житомирської області подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в частині відмови стягнення 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями лікаря ОСОБА_9, з Баранівської комунальної центральної районної лікарні скасувати та ухвалити в цій частині нове про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційні скарзі відповідач - Баранівська РДА Житомирської області посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильність оцінки доказів, які мають значення у справі, порушення норм процесуального права, просить рішення в частині стягнення з них моральної шкоди в сумі 8000,00 грн. на користь ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове, яким у позові в цій частині відмовити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 будучи опікуном своєї онуки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, має на утриманні повнолітнього сина - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є інвалідом 2-ї групи так як хворіє на хворобу Дауна та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_3.

31.05.2013 р. службою у справах дітей було складено висновок № 245 про недоцільність перебування ОСОБА_8 у сім'ї ОСОБА_2, про доцільність відібрання дівчинки у зв'язку з існуючою загрозою її життю та здоров'ю від сина ОСОБА_2 - ОСОБА_11 та порушення питання про звільнення ОСОБА_2 від обов'язку опікуна та про негайне вилучення у неї онуки ОСОБА_8 з тимчасовим влаштуванням її в обласний центр соціально-психологічної реабілітації «Сонячний дім» м. Житомира.

03.06.2013 р. головою Баранівської РДА Федорчуком В.В. було прийнято розпорядження № 162 про негайне вилучення у ОСОБА_2 онуки ОСОБА_8, влаштування її центр «Сонячний дім» м.Житомира та зобов'язано порушити питання перед судом про звільнення позивачки від обов'язків опікуна ОСОБА_8.

Рішенням Баранівського райсуду від 18.07.2013 р., залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 09.10.2013 р., в задоволенні вимог служби у справах дітей Баранівської РДА пор звільнення ОСОБА_2 від здійснення повноважень опікуна над ОСОБА_8 відмовлено.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 06.11.2013 р. визнано незаконним розпорядження голови Баранівської РДА Житомирської області № 162 від 03.06.2013 р.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що моральна шкода, відповідно до ст.ст. 1167, 1173-1175 ЦК України, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходив з принципу розумності, виваженості і справедливості, при цьому послався на положення п.п. 8.9 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування і враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду N 5 від 25 травня 2001 року, N 1 від 27 лютого 2009 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди з Баранівської РДА Житомирської області, суд першої інстанції, враховуючи обставини справи, дійшов правильного висновку щодо її заподіяння позивачу та відсутності правових підстав для відшкодування моральної шкоди Баранівською комунальною центральною лікарнею.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.06.2013 р. по 11.06.2014 р. ОСОБА_8 перебувала у дитячому відділенні Баранівської комунальної центральної районної лікарні, де проводилося її обстеження та лікування від захворювань ГРВ, корости і педикульозу, що підтверджено довідками та поясненнями свідків у суді першої інстанції (а.с. 82-83).

Доводи позивачки про вину лікаря ОСОБА_9, яка виявилась в зазначенні недостовірної інформації в її довідці від 03.06.2013 р. № 251 не спростовані іншими доказами, свідченнями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність даних захворювань у ОСОБА_8 на час надходження у лікарню (заключення інших лікарів, висновки фахівців в галузі медицини) позивач під час розгляду як в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду представлено не було. Крім того, порушення порядку лікування дитини (не поміщення її в інфекційне відділення, неповідомлення відповідної установи про інфекційні захворювання) не свідчать про відсутність у неї вищевказаних захворювань.

Доводи відповідача - Баранівської РДА Житомирської області в частині відсутності їх вини в заподіянні шкоди з тих підстав, що на час відібрання дитини працівники служби діяли в межах своєї компетенції спростовується рішенням Баранівського районного суду у Житомирській області від 06.11.2013 р., яке відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України має преюдиційне значення.

Інші приведені в апеляційних скаргах доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Баранівської районної державної адміністрації на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2014 року відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :