Ухвала суду № 41903758, 02.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ К/800/14193/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіна постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 рокуу справі№ 820/6080/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Авіалінії Харкова»до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі № 820/6080/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000651501 від 05.03.2013 року та скасовано податкову вимогу від 30.05.2013 року № 1397-19.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 31.1 ст. 31, п. 50.1 ст. 50, п. п. 57.1, 57.3 ст. 57, ст. 126 Податкового кодексу України», ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити в силі судові рішення у справі.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядується в порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ПАТ «Авіалінії Харкова» складено акт № 1028-15/07 від 12.02.2013 року, яким зафіксовано порушення термінів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 608 087,05 грн.

Звітним періодом, за який проводилась камеральна перевірка, згідно з відомостями акту є 2005 рік, а також 1 півріччя 2012 року, а об'єктом перевірки - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок по податку на прибуток за 2005 рік, а також декларація за перше півріччя 2012 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року, яким з посиланням п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції в розмірі 20 % в сумі 121 617,41 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення № 0000651501 залишене без змін, а скарга ПАТ «Авіалінії Харкова» - без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом періоду здійснення адміністративного оскарження ПАТ «Авіалінії Харкова» податкового повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року, податковий орган 30.05.2013 року прийняв і надіслав на адресу позивача податкову вимогу № 1397-19, якою повідомив позивача про наявність суми податкового боргу в розмірі 70 071,38 грн. і попередив, що з 28.03.2013 року на будь-яке майно позивача, яке перебуває у його власності і балансова сума якого відповідає сумі податкового боргу розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи згідно з Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року та податкова вимога від 30.05.2013 року № 1397-19 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів, враховуючи наступне.

Господарським судом Харківської області 20.07.2005 року відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Авіалінії Харкова». Слухання справи про банкрутство позивача тривало до 22.06.2011 року і завершилось закриттям провадження у цій справі у зв'язку з укладенням між сторонами мирової угоди, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якої кредитори на умовах, викладених в розділі 2, здійснюють розстрочку заборгованості підприємства (позивача) в розмірі, встановленому у зазначеному розділі мирової угоди.

Згідно із п. 3.1 мирової угоди кредитори на умовах, викладених в цьому розділі, погоджуються на задоволення їх вимог до підприємства за рахунок фінансової допомоги третьої особи - ТОВ «НЬЮ СИСТЕМС АМ» в розстрочку на умовах, викладених у розділі 2.

Пунктом 3.2 мирової угоди передбачено, що затвердження у встановленому порядку господарським судом даної мирової угоди є підставою для укладення між підприємством та третьою особою договору про надання фінансової допомоги, згідно з яким третя особа надає підприємству грошові кошти для погашення заборгованості перед кредиторами в розмірах, зазначених у пунктах 2.1 та 2.2 Кінцевим терміном, до якого позивач зобов'язувався погасити існуючі борги, було 01.05.2012 року.

Мировою угодою встановлено, що за прострочення оплати зобов'язань перед кредиторами підприємством (позивачем) у строки, визначені мировою угодою, на суму несвоєчасно сплачених грошових сум нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення (п. 8.2 мирової угоди).

З поміж кредиторів позивача у вказаній мировій угоді зазначений був і відповідач. Згідно із розділом 2 вказаної угоди, відповідач мав до позивача вимоги, які виникли як до порушення провадження у справі про банкрутство, так і ті, що виникли вже під час розгляду справи про банкрутство у Господарському суді Харківської області.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що встановлені в мировій угоді грошові зобов'язання позивач сплатив не 01.05.2012 року, а 20.07.2012 року, що підтверджено платіжними дорученнями.

Згідно із п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 87.10 ст. 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.

Положенням п. 100.3 ст. 100 Податкового кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

У відповідності до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується саме на умовах мирової угоди.

Судами першої та апеляційної інстанції правомірно зазначено, що з урахуванням вищенаведених норм відповідальність за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, якщо порядок і строки його сплати встановлюються у мировій угоді, повинна визначатись не на підставі положень Податкового кодексу України, а на підставі положень мирової угоди.

Проте, відповідачем застосовано до позивача штраф на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в сумі 121 617,41 грн. та пеню на підставі п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України в розмірі 57 839,88 грн.

Кінцевим терміном сплати зобов'язань податковий орган вважав 22.06.2011 року, яке є датою закінчення провадження в справі про банкрутство. Проте, мирова угода встановлювала інший кінцевий термін, а саме - 01.05.2012 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в подальшому всі надходження від позивача зараховувались відповідачем в рахунок погашення пені. Зокрема, 09.08.2012 року позивачем оплачено податок на прибуток за перше півріччя 2012 року в сумі 32 634,00 грн., але вказана сума зарахована в рахунок погашення пені.

В подальшому відповідачем направлено на адресу позивача лист № 1210/10/19-136, який отримано позивачем 27.09.2012 року, в якому податковий орган просив позивача здійснити оплату існуючих податкових зобов'язань найближчим часом, зокрема грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 57 839,88 грн., які складаються із 32 634,00 грн. недоїмки та 25 205,88 грн. пені. Позивачем вже 28.09.2012 року сплачено вказані суми, що підтверджується платіжним дорученням № 295.

Оскільки відповідачем неправомірно застосовано до позивача пеню, в рахунок погашення якої на підставі п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в подальшому зараховувались будь-які грошові надходження від позивача, а також штраф, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000651501 від 05.03.2013 року підлягає скасуванню.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено право платників податків на оскарження рішень, прийнятих податковими органами в судовому або в адміністративному порядку, визначаючи, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення податкового органу подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони). Скарги на рішення державних податкових служб в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони) подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 22.03.2013 року, а 27.03.2013 року платник звернувся зі скаргою до ДПС в Харківській області (тобто, через 5 днів з дня отримання повідомлення-рішення). Відповідь ДПС в Харківській області позивач отримав 06.06.2013 року і продовжив адміністративне оскарження, звернувшись до Міністерства доходів і зборів 14.06.2013 року (тобто, через 8 днів з дня отримання рішення ДПС у Харківській області). При цьому, при оскарженні рішень податкових органів позивач повідомляв відповідача про те, що ним проводиться процедура адміністративного оскарження, що не заперечується відповідачем.

Незважаючи на вказані обставини, відповідач 30.05.2013 року прийняв податкову вимогу № 1397-19. Сума податкового боргу, визначена у вказаній податковій вимозі, становила 70 071,38 грн. і розрахована відповідачем на підставі коригування суми штрафу, нарахованого за оскаржуваним повідомленням-рішенням (а саме 121 617,41 грн.), на суму сплаченого податку на прибуток за перший квартал 2012 року (в сумі 51 546,00 грн.).

Враховуючи положення п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України у відповідач неправомірно вважав суму штрафу, нарахованого на підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, узгодженим податковим зобов'язанням, а тому формування податкової вимоги є безпідставним, і така вимога підлягає скасуванню.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено обґрунтованості висновків акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для прийняття податкової вимоги, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до помилкового тлумачення положень Податкового кодексу України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року у справі № 820/6080/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак