Ухвала суду № 41901010, 01.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2014 р. м. Київ К/800/64965/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Пшеничний Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі № 810/1108/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Васильківський шкірзавод"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ "Васильківський шкірзавод" звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2011 №0000432340/0, №0000442340/0, №0000452340/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2012, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 вказані рішення судів попередніх інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ "Васильківський шкірзавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт № 3880/23-112/00307862 від 07.10.2011, в якому зафіксовано порушення вимог:

- пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6 823 525,63 грн.;

- пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 та пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону № 334 та п. 3 підрозділу 4 XX "Перехідні положення Податкового Кодексу України", в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2633160,00 грн.;

- пп. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 101202,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 21.10.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000432340/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 5458820,50 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 1364705,13 грн.; №0000442340/0 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року в сумі 2633160,00 грн.; № 0000452340/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 101202,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при укладенні позивачем договорів купівлі-продажу векселя серії АА № 1833972 номіналом 30000000,00 грн., виданого ТОВ "Хімічні технології", як активу, а не боргового зобов'язання, були дотримані вимоги законодавства щодо форми та змісту договорів.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, судами встановлено, що 09.01.2009 між TOB «Перт» та ВАТ «Васильківський шкірзавод», за участю ліцензованого торгівця цінним паперами ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», укладено договір купівлі - продажу № Б-09-17/1 векселя АА № 1833972 (векселедавець TOB «Хімічні технології») номінальною вартістю 30 000 000,00 грн.

Договірна вартість купівлі - продажу векселя становила 29 000 200,00 грн.

В той же день, 09.01.2009, до закінчення терміну розрахунків за придбаний цінний папір, передбаченого умовами договору № Б-09-17/1, між ВАТ «Васильківський шкірзавод» та ВАТ «Зовнішньоторгівельна фірма «КрАЗ», за участю ліцензованого торгівця цінним паперами ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», було укладено договір № Б-09-18/1 купівлі-продажу векселя АА №1833972 (векселедавець TOB «Хімічні технології») номінальною вартістю 30 000 000,00 грн.

Договірна вартість купівлі - продажу векселя становила 29 000 300,00 грн.

На виконання умов п. 2.5 зазначених договорів, були складені акти приймання - передачі придбаного векселя.

Відповідно до пп. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Отже, фінансовий результат від продажу векселя, отриманого як засіб платежу за цінні папери, виникає за наявності доходів від продажу векселя і витрат на його придбання (заборгованості за продані цінні папери).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не були виконані вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 по даній справі, зокрема, не надано правову оцінку доводам податкового органу щодо отримання позивачем доходу від продажу векселя, не з'ясовано підстави відображення у рядках декларацій сум від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Таким чином, колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, судам необхідно встановити факт віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року, а також правильність заповнення рядків декларації, що відображають коригування валових витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль