Постанова № 4188938, 15.07.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6612/08/0470

Категорія статобліку 2.14.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Халатур Р.В.

за участю:

прокурора Дидюк Н.О.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача 1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до відповідача 1 Криворізької митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до суду із адміністративним позовом до Криворізької митниці, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, в якому просить, з врахуванням змін, які прийняті судом:

- визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ091 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 99 983,89 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.03.2008 року позивачем до Криворізької митниці була подана вантажна митна декларація № 113020000/8/002289, про що свідчить штамп митниці «Під митним контролем» на всіх аркушах вантажної митної декларації (ВМД). Разом з ВМД 31.03.2008 року позивачем до Криворізької митниці була подана декларація митної вартості (ДМВ), якій митним органом був присвоєний реєстраційний номер 113020000/8/002289, що відповідає номеру ВМД. При цьому в графі «Для відміток митного органу» ДМВ відповідач, окрім присвоєння реєстраційного номера, не зазначив жодних інших записів. У графі 45 ВМД у декларації митної вартості позивачем була заявлена (задекларована) митна вартість товарів у розмірі 17 406 286, 22 грн., яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідач 1 незаконно та безпідставно, у порушення вимог ст. 266, 267, 268 Митного кодексу України, рішенням №МВ091 від 02.04.2008 року визначив митну вартість товарів, на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ на ідентичні товари у розмірі 4 436 728,85 дол. США (замість задекларованої вартості 3 446 789,35 дол. США), що при перерахунку у гривні за офіційним курсом НБУ складало 22 405 480,69 грн. та 03.04.2008 року видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон №113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року. Представник позивача вважає, що у даному випадку для визначення митної вартості товарів, які отримує позивач за контрактом №050208N від 05.02.2008 р., повинен застосовуватись метод визначення митної вартості товарів, які перетинають митний кордон України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.   При цьому, для уникнення простою товарів та пов'язаних з цим негативних фінансових наслідків для господарської діяльності підприємства 03.04.2008 року позивач надав Криворізькій митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002378 та декларацію митної вартості № 113020000/8/002378, в яких митна вартість була визначена відповідно до довідки Криворізької митниці № МВ091 від 02.04.2008 року в розмірі 22 405 480,69 грн. Позивачем були сплачені митні збори, мито та податок на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, та зазначеної у новій ВМД, після чого відповідачем 1 була визнана митна вартість та здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією, про що свідчить запис «Митну вартість визнано» на ДМВ, відмітка «Сплачено» у графі С ВМД та відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу у графі D/J ВМД та у декларації митної вартості. Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці № МВ091 від 02.04.2008 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року та повернути суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 99 983,89 грн.

У судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі за вищевикладених підстав.

Представники відповідача - Криворізької митниці, у судовому засіданні та у письмових поясненнях проти позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що 31.03.08 р. позивачем було заявлено згідно з вантажною митною декларацією №113020000/2008/002289 руду марганцеву карбонатну (кускову), митна вартість товару - руди марганцевої карбонатної (кускової) була заявлена 383,00 дол. США/т. Товар надійшов на адресу ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» за контрактом з фірмою «EMPIRE СНЕМІКAL LLC(США), країна походження товару та країна-відправник - Гана. З митного поста Нікополь (підрозділ в якому здійснювалось митне оформлення) 31.03.2008 р. до відділу контролю митної вартості та номенклатури Криворізької митниці направлений запит щодо визначення митної вартості товару, заявленому у ВМД № 113020000/2008/1002288. Відповідно ст.267 Митного кодексу України «метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються використовується в разі, якщо стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів ...», тому відділом контролю митної вартості та номенклатури з представником підприємства була проведена процедура консультацій згідно ст.266, ст.267 Митного кодексу України з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Враховуючи те, що позивачем не було доведено правильність визначення заявленої митної вартості, та те, що позивач відмовився від надання запропонованих відповідачем 1 додаткових документів, а також те, що за інформацією, яка була в наявності у відповідача 1, ідентичний товар оформлювався за ціною вищою, ніж заявлена позивачем, Криворізькою митницею, відповідно до ст. 268 Митного кодексу України, було прийнято рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) №MB091 від 02.04.2008 на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ на ідентичні товари. За таких обставин, відповідач 1 просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 - Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не направив, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток з поштовими повідомленнями за адресою місцезнаходження. Суд вважає, що неприбуття представника відповідача 2 не перешкоджає вирішенню справи.

Суд, проаналізувавши чинне законодавство, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, вважає необхідним задовольнити змінені позовні вимоги повністю з наступних підстав.

31.03.2008 року Відкритим акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» до Криворізької митниці була подана вантажна митна декларація № 113020000/8/002289, про що свідчить штамп митниці «Під митним контролем» на всіх аркушах вантажної митної декларації (ВМД).

Разом з ВМД 31.03.2008 року Позивачем до Криворізької митниці була подана декларація митної вартості (ДМВ), якій митним органом був присвоєний реєстраційний номер113020000/8/002289, що відповідає номеру ВМД.

У графі 45 ВМД та у декларації митної вартості Позивачем була заявлена (задекларована) митна вартість товарів у розмірі 16 409 286,22 грн., яка була визначена за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року Криворізькою митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за ВМД №113020000/8/002289 від 31.03.2008 року з таких причин:

«на ідентичні товари винесено рішення № МВ091 від 02.04.2008 відділом КМВ та Н про визначення митної вартості, що не відповідає заявленій у ВМД. Закон від 11.07.2002 № 92-ІУ «Митний кодекс України», Постанова Кабінету міністрів від 20.12.2006 № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження».

Вимогою для митного оформлення товарів Відповідачем-1 в Картці відмови було зазначено надання ВМД у відповідності з винесеним рішенням від 02.04.2008 № МВ091.

Рішенням Криворізької митниці № МВ091 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) була визначена митна вартість імпортованих товарів на підставі цінової інформації ЦБД ІАМУ ДМСУ на ідентичні товари у розмірі 4 436 728, 85 дол. США.

Як зазначає позивач, для уникнення простою товарів та пов'язаних з цим негативних фінансових наслідків для господарської діяльності підприємства, 03.04.2008 року він вимушений був надати Криворізькій митниці вантажну митну декларацію № 113020000/8/002378 та декларацію митної вартості № 113020000/8/002378, в яких митна вартість була визначена відповідно до рішення Криворізької митниці № МВ091 від 02.04.2008 року в розмірі 22 405 480,69 грн.

При цьому Позивачем були сплачені митні збори, мито та податок на додану вартість виходячи з митної вартості, визначеної митним органом та зазначеної у новій ВМД.

В результаті подання ВМД та ДМВ із зазначенням митної вартості, визначеної митним органом за ціною на ідентичні товари, та сплати митних зборів, мита та податку на додану вартість, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом, Відповідачем-1 була визнана митна вартість та здійснено митне оформлення товарів за митною декларацією, про що свідчить запис «Митну вартість визнано» на ДМВ, відмітка «Сплачено» у графі С ВМД та відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу у графі D/J ВМД та у декларації митної вартості.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеної картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, підставою для відмови у прийнятті митної декларації та відмови у пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України стало те, що обраний позивачем у справі метод визначення митної вартості переміщення товарів через митний кордон України неможливо використовувати у даному випадку, та позивачем не вірно визначено митну вартість товарів.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, застосування для цього певних методів, затвердження певного переліку методів, які використовуються для визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, порядок їх застосування, передбачені Митним кодексом України.

Так, ст. 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, відповідно до п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу». Як вбачається з декларації митної вартості, окрім присвоєння реєстраційного номера 11302000/8/002289 в графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості не зазначено жодних інших записів.

Суд не може прийняти доводи відповідача 1 про те, що в ході проведення консультацій представнику позивача було запропоновано надати додаткові документи для правильного визначення митної вартості товару, так як перелік вказаних документів був зазначений на зворотній стороні запиту № 2288 від 31.03.2008 року, який зроблений підрозділом Нікополь та направлений до ВКМТтаН Криворізької митниці і стосується іншої ВМД №113020000/2008/002288.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, наведений запит є внутрішнім документом митниці, який робиться одним підрозділом митниці до іншого і не передбачає жодних вимог до декларанта.

Таким чином, жодних додаткових документів від позивача, що підтверджують митну вартість товарів, відповідачем 1, відповідно до порядку, передбаченому чинним законодавством, не вимагалось.

Суд також вважає, що відповідач l не обґрунтував своєї відмови у митному оформленні товарів та не навів причин неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо імпортованих товарів, який на виконання вимог законодавства був застосований позивачем, та виключає застосування всіх наступних методів визначення митної вартості.

Судом встановлено, що відповідачем 1 при прийнятті картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року, у порушення вимог ст. 266 Митного кодексу України , не було мотивовано неможливість застосування кожного з наступних методів визначення митної вартості товарів передбачених ч. 1 ст. 266 КАС України.

Положенням про порядок проведення аналізу цін товарів, що імпортуються в Україну, затвердженим наказом Міністерства економіки України, Державної митної служби України від 1 лютого 2007 р. № 20/85, функції з проведення аналізу цін окремих товарів покладені на Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків.

Саме інформація про аналіз цін, отримана від Державного інформаційно-аналітичного центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, надсилається Мінекономіки до Держмитслужби, яка подає її митним органам для врахування в роботі та вносить її до довідників програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Листом Держмиткому № 11/2-7737 від 17.10.96 року повідомлено, що у відповідності до листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 07.10.96 р. № 25-28/215, експертні висновки, підготовлені Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків, мають чинність офіційних експертиз стосовно умов виконання імпортно-експортних контрактів, рівнів цін за цими контрактами, а також інших аспектів зовнішньо-економічної діяльності, та повинні прийматися до уваги митними органами при ціновому контролі.

Так, Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків підготовлено висновок № 6/853 від 28.03.2008 року стосовно ціни при імпорті марганцевої руди, де з урахуванням всіх обставин та обґрунтувань, наданих ВАТ «НЗФ», вказано, що прийнятний рівень імпортної ціни на марганцеву руду виробництва Гани з вмістом марганцю 28%, фракційним складом 0-25 мм становить 320-410 дол. США за мт. Митна вартість товару за ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.2008 року задекларована в розмірі 383 дол. США за мт, тобто в розмірі більшому ніж середня ціна, вказана у висновку Державного інформаційно-аналітичного центр моніторингу зовнішніх товарних ринків № 6/853 від 28.03.2008 року.

Таким чином, розмір митної вартості товару за ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.2008 року підтверджений висновком Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який є офіційним висновком державного органу та повинен враховуватись в роботі Криворізькою митницею.

При обґрунтуванні своїх заперечень відповідач 1 посилається на декларування товарів іншими підприємствами за вантажними митними деклараціями від 06.03.2008 року та 12.03.2006 року. У той час як позивачем декларувався товар за ВМД від 31.03.2008 року. Тобто час ввезення товарів на митну територію України не збігається.

Відповідно до п. 6 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574, у разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

Як встановлено судом, при визначенні митної вартості товару відповідач 1 користувався даними вантажних митних декларацій ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Стахановський завод феросплавів», які подані до митного оформлення 06.03.2008 року і 12.03.2008 року.

Вантажна митна декларація ВАТ «Запорізький завод феросплавів» складена при імпортуванні товару за контрактом від 15.01.2008 року. Вантажні митні декларації ВАТ «Стахановський завод феросплавів» складені при імпортуванні товару за контрактом від 16.01.2008 року. У той же час позивач здійснював ввезення товарів на митну територію за вантажною митною декларацією від 31.03.2008 року на підставі контракту від 05.02.2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 Митного Кодексу України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операцій з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості.

Як зазначено в п. 1 ч. 2 ст. 268 Митного кодексу України, під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за фізичними характеристиками.

Відповідно до специфікації до контракту від 16.01.2008 року, на користь ВАТ «Стахановський завод феросплавів» була поставлена марганцева карбонатна руда крупної фракції (6,25-100 мм) в кількості 5000 метричних тон.

Відповідно до специфікації до контракту від 15.01.2008 року, на користь ВАТ «Запорізький завод феросплавів» була поставлена марганцева карбонатна руда крупної фракції (6,25-100 мм) в кількості 4000 метричних тон.

Із специфікації № 1 вбачається, що на користь позивача була поставлена марганцева карбонатна руда дрібної фракції (0-25 мм) в кількості 23200,80 метричних тон, яка і ввозилась за вантажною митною декларацією № 113020000/8/002289 від 31.03.2008 року.

Таким чином, товар, який ввозився ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Стахановський завод феросплавів» не є однаковим з товаром, який ввозився позивачем, за всіма ознаками, а саме, фізичні характеристики товарів відрізняються - підприємствами ввозилась руда крупної фракції, у той час як позивачем ввозилась руда дрібної фракції, що впливає на вартість порівнюваних товарів.

Позивачу ввозилась партія товару у більшій кількості, ніж ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Стахановський завод феросплавів», 23200,80 тон проти 5000 тон та 4000 тон.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що товари, які ввозились позивачем, не є ідентичними з товарами, які імпортувалися ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Стахановський завод феросплавів», комерційні умови поставки товарів значно відрізняються. Відповідачем 1 не наведено доказів, що порівнювані товари є ідентичними і що умови їх ввезення тотожні.

У зв'язку з цим суд вважає, що Криворізькою митницею безпідставно був застосований метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, що мало наслідком неправомірну відмову в митному оформленні та надмірну сплату позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), які підлягають поверненню з державного бюджету.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до ВМД № 113020000/8/002289 від 31.03.08 р. були нараховані та сплачені наступні платежі (графа 47 ВМД): 010 (митний сбір) - 5050,00 грн.; 020 (мито) - 348 125,72 грн.; всього: 353175,72 грн. Відповідно до ВМД № 113020000/8/002378 від 03.04.08 р. були нараховані та сплачені наступні платежі (графа 47 ВМД): 010 (митний сбір)- 5050,00 грн.; 020 (мито)-448 109,61 грн.; всього: 453 159,61 грн. Відповідно 453 159,61 грн. - 353 175,72 грн. = 99 983,89 грн. Таким чином, різниця надміру сплачених митного збору та мита за ВМД 113020000/8/002289 від 31.03.08 р. та ВМД № 113020000/8/002378 від 03.04.08 р. складає 99983,89 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами у справі з приводу визначення митної вартості товарів, які надійшли позивачу за контрактом №050208N від 05.02.2008 р., суд приходить до висновку, що відповідач 1 у справі під час визначення митної вартості цих товарів діяв з порушенням вимог ст. 266,267,268 Митного кодексу України, тобто діяв не у межах своїх повноважень та не у спосіб, які визначені Конституції та Законами України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.3 ст.94 КАС України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим суд вважає необхідним присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» судові витрати у розмірі 1000,00 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Криворізької митниці №МВ091 від 02.04.2008 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) та картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000719 від 03.04.2008 року, винесену Криворізькою митницею.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) у розмірі 99 983,89 гривень (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні 89 коп.)

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53213, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520, рахунок № 26009132197001 в ПриватБанку, МФО 305299) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 000,00 гривень (одна тисяча гривень).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 20 липня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник