Ухвала суду № 41887226, 09.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14841/2014 Головуючий в 1 інстанції - Лазаренко В.В.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Кабанченко О.А.

при секретарі Осмолович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» РябоваОлега Анатолійовича на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «Прайм-Банк» в якому просить стягнути з останнього грошові кошти за договором банківського вкладу від 01.07.2013 №194/0205-2.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ПАТ «Прайм-Банк» в межах суми позову - 3027035,70 грн.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.10.2014 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на майно та грошові кошти, які належать Публічному акціонерному товариству «Прайм-Банк» в межах суми позову - 3027035,70 грн.

Стягувач - ОСОБА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, проживання: АДРЕСА_1.

Боржник - Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк», код ЄДРПОУ - 26051650, місце знаходження: 03049, м. Київ, вул. Богданівська, 24.

Не погодившись з такою ухвалою суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Прайм-Банк» Рябов О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.

В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не врахував, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 02.10.2014 року, було вирішено розпочати з 03.10.2014 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. А згідно з пунктом 2 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

В судовому засіданні представник скаржника доводи скарги підтримав.

ОСОБА_2 та його представник до суду не з`явились, про дату судового засідання повідомлені, доказів на підтвердження поважності причин їх не явки до суду не подали.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою. Позивачем надано суду достатні докази, які дають підстави вважати, що внаслідок дій відповідача може бути утруднене виконання рішення суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд не повно з`ясував обставини, які мали значення для вирішення заяви, не застосував Закон, який підлягав застосуванню.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 02.10.2014 року, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2014 року №622/БТ «Про внесення Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» до категорії неплатоспроможних», керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 12 та статтею 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було вирішено розпочати з 03.10.2014 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (а.с. 13).

Згідно з ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 36 вказаного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Частиною 1 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Таким чином, вжиті на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та грошові кошти ПАТ «Прайм-Банк» після запровадження процедури ліквідації банку та призначення уповноваженої особи Фонду суперечать п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та не застосував положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє нову ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенню було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Прайм-Банк» Рябова Олега Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2014 року скасувати та постановити нову наступного змісту.

В задоволені заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову , шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: