Ухвала суду № 41887225, 09.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/14944/2014 Головуючий в 1 інстанції - Гриньковська Н.Ю.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Іванченка М.М.

при секретарі Осмолович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року про передачу справи за підсудністю за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про захист прав споживача, розірвання договору банківського вкладу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» про захист прав споживача, розірвання договору банківського вкладу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2014 року справу передано за підсудністю на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відмовити в передачі справи на розгляд Солом'янського районного суду м. Києва.

В скарзі посилався на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що суд не з'ясував, чи є відділення №2 ПАТ «Міський комерційний банк» філією та не витребував документів, які підтверджували дані обставини. Суд не надав позивачу необхідного часу для ознайомлення з клопотанням відповідача про передачу справи за підсудністю. Суд не врахував положення ч. 5 ст. 95 ЦК України, судом не застосовано положення ч. 5 та ч. 7 ст. 110 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позов пред'явлено з порушенням правил підсудності.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування.

Відповідно до ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно зі ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 110 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

В розумінні даної норми, альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин (стан здоров'я, малолітні діти тощо) позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу.

Враховуючи зазначені критерії, випадки вибору судів стосуються того, що в число судів, один з яких може обрати позивач, обов'язково входить і суд за місцем проживання позивача. Сюди входять правила, що містяться в частинах 1, 2, 3, 4, 5 ст. 110 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просив розірвати договір банківського вкладу, провернути кошти внесені на депозитний рахунок та відшкодувати матеріальну та моральну шкоди.

За правовідносинами, що склалися між сторонами позивач має право на пред'явлення даного позову як за загальними правилами підсудності так і за правилами альтернативної підсудності.

Суд першої інстанції встановив, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.10.2014 року, місцезнаходженням юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» (Код ЄДРПОУ - 34353904) є м. Київ, вул. Солом'янська, 33. Згідно п. 1.6 Положення про відділення №2 Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», останнє не є юридичною особою, не має власного балансу, діє як відокремлений без балансовий підрозділ. Пунктом 5.5. зазначеного положення обумовлено, що саме банк гарантує збереження коштів клієнтів відділення та повне виконання зобов'язань перед клієнтами. (а.с. 36-40).

Також судом встановлено, що позивач зареєстрований у АДРЕСА_1, місцезнаходження відповідача юридичної особи знаходиться на території, яка теж територіально не відноситься до Шевченківського району м. Києва

За наявних обставин суд вірно передав справу за підсудністю до іншого суду в порядку ст. 116 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що суд не з'ясував чи є відділення №2 ПАТ «Міський комерційний банк» філією та не витребував документів, які підтверджували дані обставини, колегія суддів не приймає, оскільки судом перевірено зазначені обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а витребувати інші документи у суду не було необхідності.

Доводи апеляційної скарги про те, що справа повинна розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва за місцезнаходженням відділення №2 Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відділення не є філією ПАТ «Міський комерційний банк». Не можна також погодитись з тим, що позивачу завдана шкода внаслідок неповернення вкладу за місцем знаходження структурного підрозділу, а не за місцем знаходження Банку.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки суду першої інстанції про передачу справи за підсудністю іншому суду не впливають.

Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: