Рішення № 41887197, 02.12.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-ц/796/9182/14 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко О.Л.

Доповідач: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Котули Л.Г.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою КанюкаЯрослава Юрійовича - представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13.05.2008 між ВАТ акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 190-Ф/08, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 16 431 доларів США на строк з 13.05.2008 по 10.05.2012 або по день, визначений в п.п.3.3.11 договору зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу суму кредиту. Відповідач порушує строки повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 25.02.2013 становить 17 548 доларів США 45 центів та 102 338 грн. 49 коп. і складається із заборгованості по кредиту в сумі 12 045 доларів США 85 центів; заборгованості по процентах в сумі 5 502 доларів США 60 центів, пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності в розмірі 71 395 грн. 07 коп.; заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 26 333 грн. 42 коп., штрафу за порушення обов'язку щодо страхування предмету застави в сумі 4 610 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №190-Ф/08 між ВАТ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір застави від 13.05.2008, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати банку укладений договір страхування автомобіля за пакетом «повне КАСКО», а також докази сплати чергових платежів. Станом на 25.02.2013 докази сплати страхових платежів, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування предмета застави на 2009-2013 роки, відповідачем надано не було, внаслідок чого відповідачу було нараховано штраф в розмірі 4 610 грн. на підставі п.4.2 договору застави. 13.05.2008 між ВАТ «Укргазбанк» та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №190-П/08, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору №190-Ф/08. ПАТ «Укргазбанк» просило суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 17 548 доларів США 45 центів та 97 728 грн. 49 коп., штраф за невиконання умов договору застави в розмірі 4 610 грн. та судові витрати по справі.

15.01.2014 представником позивача було подано до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, яка станом на 09.01.2014 становить 18 965 доларів США 22 центи та 133 553 грн. 12 коп., з яких: 12 045 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена, 6 919 доларів США 37 центів - заборгованість по процентах прострочена, 94 882 грн. 59 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 38 670 грн. 53 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. Також просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 штраф за невиконання умов договору застави в розмірі 4 610 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов ПАТ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити у повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неправильно застосовано строк позовної давності до пред′явлених позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в квітні 2013 року, тобто за місяць до спливу терміну дії кредитного договору, а боржник, в свою чергу, систематично порушував зобов'язання щодо сплати кредитних платежів та процентів за їх користування внаслідок чого виникла кредитна заборгованість. Крім того, згідно п. 5.8 кредитного договору встановлено, що строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі до вимог по поверненню процентів за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених банком під час виконання умов цього договору.

У судовому засіданні представник позивача Амосов А.П.. підтримав доводи апеляційної скарги. ОСОБА_6 - представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти доводів скарги, просив рішення суду залишити без змін. Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся з позовом до суду з пропуском строку, встановленого законом.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір № 190-Ф/08 (надалі за текстом - кредитний договір) за умовами якого позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 16 431 доларів США або по день, визначений в п.п.3.3.11 договору із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 12,5% річних.

Відповідно до п.3.3.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язався використати кредит на зазначені в п.1.4 договору цілі та здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки. Згідно п.3.3.3 договору повернення суми кредиту здійснювати на рахунок НОМЕР_2, відкритий у Лівобережному відділенні №53 ВАТ АБ Укргазбанк» МФО 320478, щомісячно з 1 по 10 число кожного місяця, починаючи з червня 2008 року в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 274 долара США 00 центів.

Пунктом 3.3.4 договору передбачено, що позичальник щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа наступного місяця та в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, а також день дострокового погашення заборгованості по кредиту (для процентів), або в день дострокового розірвання цього договору з врахуванням п.4.1 цього договору сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, зазначеної в п.1.1 цього договору на рахунок НОМЕР_2, відкритий у Лівобережному відділенні №53 ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478.

У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої пунктом 3.1.10 цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.3.3.12 договору одночасно з укладенням цього договору позичальник зобов'язався надати банку укладений договір страхування автомобіля, вказаного в п.1.4 цього договору, за пакетом «повне КАСКО», а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію договору страхування на строк, не менший, ніж на півроку.

Згідно п.3.3.13 договору позичальник зобов'язався вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування автомобіля, визначеного у п.1.4 цього договору, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк, не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Пунктом 3.3.14 передбачено, що позичальник не пізніше, ніж за 3 календарних дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати до банку докази таких сплат.

Відповідно до п.3.3.15 договору позичальник зобов'язався підтримувати шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів розмір страхової суми, яка зменшилась з будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування, на момент укладення договору страхування та надавати банку докази таких сплат.

Відповідно до п.5.3 договору за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Згідно п.5.8 договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків, понесених банком під час виконання умов цього договору.

13 травня 2008 року між позивачем, відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №190-П/08, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору №190-Ф/08. Цього ж дня між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір застави транспортного засобу.

04 травня 2008 року відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0200080 з ВАТ Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та 05.05.2008 року сплачено страхові платежі на суму 5763 грн. та 411 грн.

У зв′язку з тим, що позичальник належним чином не виконував своїх зобов′язань за кредитним договором, кредитор 24 квітня 2013 року пред'явив до боржника й поручителя позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 09.01.2014 становить 18 965 доларів США 22 центи та 133 553 грн. 12 коп., з яких: 12 045 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена, 6 919 доларів США 37 центів - заборгованість по процентах прострочена, 94 882 грн. 59 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності; 38 670 грн. 53 коп. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. Також просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 штраф за невиконання умов договору застави в розмірі 4 610 грн.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в межах заявлених позивачем вимог,колегія суддів виходить із такого:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, перестав виконувати щомісячні зобов′язання з погашення кредиту з 14 вересня 2009 року, а з 10 червня 2009 - зобов′язання зі сплати процентів за користування кредитом.

У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор 24 квітня 2013 року звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Укргазбанк», суд першої інстанції виходив із того, що позивач звернувся з позовом до суду з пропуском строку, встановленого законом.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції, не врахував, що умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі спливу позовної давності до окремого періоду платежу, не можна вважати пропущеним строк позовної давності до іншої частини зобов′язання до збігу трьохрічного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язання, а тому висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності до основної вимоги, а відтак і до додаткових вимог (пені, штрафу) є помилковим.

Як установлено судом апеляційної інстанції, боржник ОСОБА_3 первинно взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 10 травня 2013 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами).

Позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконував, перестав виконувати щомісячні зобов′язання з погашення кредиту з 14 вересня 2009 року, а з 10 червня 2009 - зобов′язання зі сплати процентів за користування кредитом.

Пред′являючи у квітні 2013 року до суду позов, позивач у відповідності до вимог статті 264 ЦК України перервав перебіг позовної давності, а тому до збігу трьохрічного строку з моменту виникнення права вимоги підлягає стягненню заборгованість за не виконання окремих частин зобов′язання.

Аналізуючи умови договору та зміст правових норм, колегія суддів приходить до висновку про стягнення на користь позивача заборгованість за невиконання кредитного зобов′язання за період з 24 квітня 2010 року по 24 квітня 2013 року (часу звернення позивача до суду), а також збільшений позивачем у процесу розгляду справи період в частині стягнення процентів до 09 січня 2014 року.

В іншій частині вимог за період, який виник до 24 квітня 2010 року слід відмовити з підстав пропуску позивачем строку для звернення до суду без поважної причини, оскільки позивач у межах загального строку позовної давності, який обчислюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за останнім здійсненим платежем позичальником, не звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного інтересу, а представником відповідача зроблено заяву до винесення рішення про застосування позовної давності (а.с. 90-93), що у відповідності до частини 4 вимог статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові в цій частині вимог.

При визначенні розміру заборгованості, яка підлягає стягнення на користь позивача, колегія суддів виходить з наступного:

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с. 145-149) сума простроченої заборгованості (залишок) за кредитом з 24 квітня 2010 року по день ухвалення рішення складає суму 10 129,00 доларів США, прострочена заборгованість за процентами з 24 квітня 2010 року по 24 квітня 2013 року та за збільшеним періодом до 09 січня 2014 року становить - 5 944,78 доларів США.

Сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язання обчислюється за три останні роки перед звернення кредитора до суду, у зв′язку зі збільшенням сторонами тривалості позовної давності до вимог про стягнення пені, що зафіксовано у п. 5.8 кредитного договору та відповідає положенню статті 259 ЦК України. Таким чином, за період з 24 квітня 2010 року по 24 квітня 2013 року сума пені за несвоєчасне погашення кредиту становить 76 152,11 грн., за несвоєчасну сплату процентів в сумі 28 536,69 грн.

Перевіряючи вимоги кредитора в частині солідарного стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій з боржника й поручителя, колегія суддів виходить з наступного:

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).

Встановивши при розгляді справи, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, при цьому строк виконання позичальником свого зобов′язання з погашення чергового платежу за основним зобов'язанням настав у жовтні 2009 року, а до суду з вимогами до поручителя позивач звернувся лише 24 квітня 2013 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що на підставі частини 4 статті 599 ЦК України порука вважається припиненою.

За таких обставин, сума заборгованості та штрафні санкції підлягають стягненню лише з позичальника ОСОБА_3, з якого на користь ПАТ акціонерний банк «Укргазбанк» слід стягнути кредитну заборгованість, яка складається із суми заборгованості за кредитом у розмірі 10 129,00 доларів США; проценти за користування кредитом за період з 24 квітня 2010 року по 09 січня 2014 року у розмірі 5 944,78 доларів США, а всього 16 073,78 доларів США. Сума основної заборгованості, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу (100 доларів США - 799,3 грн.) та дорівнює сумі 128 477,72 (сто двадцять вісім чотириста сімдесят сім ) гривень 72 копійок. Підлягає стягненню пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 76 152,11 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в сумі 28 536,69 грн., штраф за порушення обов′язку щодо страхування предмету застави у розмірі 4 610,00 грн. В решті вимог слід відмовити.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позовзадоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 410,00 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Канюка Ярослава Юрійовича - представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитним договором в сумі 129 104,21 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 76 152,11 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 28 536,69 грн., штраф за невиконання умов договору застави у розмірі 4 610,00 грн. В іншій частині вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (ЄДРПОУ 23697280) судовий збір у розмірі 2 410,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Судді: