головуючого судді:
Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: при секретарі: за участю представника відповідача:
Добродняк І.Ю., Мірошниченка М.В., Галоян О.Г., Неліпа Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-93»
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2007р. у справі № А20/381-07
за позовом
Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до про
Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал- 93» стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2007р. Дніпропетровське
обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту позивач)
звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про
стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-93» (далі по
тексту відповідач) адміністративно-господарських санкцій в сумі 6 999 грн. 61
коп..
В
обґрунтування заявлених вимог, позивач посилався на те, що у відповідача
середньооблікова чисельність працюючих інвалідів у 2006 році була менша, ніж встановлено
нормативом, а тому він повинен був сплатити передбачені законом санкції,
виходячи з розміру середньорічної заробітної плати, в сумі 13 160,0 грн..
Оскільки відповідач сплатив лише половину зазначеної суми, позивач просить
стягнути з
відповідача у примусовому порядку 6
580,0 грн. та пеню в розмірі 419 грн. 61 коп..
Постановою
господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2007р. у справі № А20/381-07 позовні
вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 6 580,0 грн.
адміністративно-господарських санкцій та 419 грн. 61 коп.
пені.
Постанова
мотивована обґрунтованістю заявлених позивачем вимог, наявністю вини
відповідача в незабезпеченні нормативу працевлаштування інвалідів в 2006
році, як однієї з
обов'язкових умов відповідальності.
Відповідач,
не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в
якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у
задоволенні вимог позову.
Представник
відповідача у судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі,
підтримав повністю та просив її задовольнити.
Позивач про
час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому порядку, свого
представника для участі в судовому засіданні не направив, тому колегія суддів
вважає можливим справу розглянути без
участі представника позивача.
Заслухавши
представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає,
що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею
43 Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає
можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку
вільно погоджується.
Відповідно
до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України, підприємство з правом найму
робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць
для працевлаштування, зокрема інвалідів.
Спеціальним законом, який визначає
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма
іншими громадянами можливості для участі в різних сферах життя суспільства,
створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний
спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України
«Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон).
Статтею
19 цього Закону передбачається, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності
і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної
чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного
робочого місця.
Згідно
ст. 20 Закону, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від
форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж
встановлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону,
щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту
інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної
заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в
установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Для підприємств, установ,
організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій
інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір
адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для
працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі
половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в
установі, організації, у тому
числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної
особи, яка використовує найману працю.
Матеріалами
справи підтверджується, що у відповідача у звітному періоді - протягом 2006
року, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу фактично
становила 15 осіб (а.с. 7).
Оскільки
передбачений Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив з
працевлаштування осіб-інвалідів виконано не було, відповідач, керуючись
положеннями ст. 20 цього Закону, самостійно розрахував та 19.02.2007р. сплатив
штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 580,0 грн. 00 коп. (а.с. 16). При цьому,
відповідач виходив з того, що
у нього працювало 15 осіб протягом звітного періоду, а тому сума санкцій
визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати.
Позивач же
розрахував суму санкцій, виходячи з повного розміру середньорічної заробітної
плати у відповідача за одне робоче місце, не зайняте інвалідом, і така сума
склала 13 160,0 грн. (а.с. 6).
Стягнення
пені та різниці між нарахованою позивачем сумою санкцій та сплаченою
відповідачем сумою, стало предметом адміністративного позову.
Суд
першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, керувався роз'ясненнями Фонду
соціального захисту інвалідів від 05.02.2007р., відповідно до яких, розмір
адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, де чисельність
працівників 15 осіб (включно),
визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві.
Колегія
суддів не погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.
Як
вже зазначалося, і це не заперечується сторонами, у відповідача протягом 2006р. працювало 15
осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 13 160,0 грн..
Відповідно
до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який має вищу юридичну
силу, ніж роз'яснення Фонду, прямо передбачено, що для підприємств, установ,
організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб , розмір
адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для
працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Аналізуючи
дану норму закону, можна дійти висновку, що і для підприємств, де працює 15 осіб (включно),
розмір санкцій визначається саме в розмірі половини середньої річної
заробітної плати.
Таким
чином, відповідачем вірно були зроблені розрахунки санкцій, виходячи з кількості працюючих на підприємстві 15 осіб.
Оскільки
санкції були сплачені відповідачем добровільно і у строки, визначені діючим
законодавством, підстави для нарахування пені також відсутні.
Невідповідність
висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, є
підставами для скасування постанови суду першої інстанції, передбаченими ст.
202 КАС України, та ухвалення нового рішення.
З огляду на
зазначене, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Вирішуючи по
суті заявлені позивачем позовні вимоги, і враховуючи обставини, встановлені під час розгляду даної
справи, норми законодавства, що регулюють дані правовідносини, колегія суддів
вважає вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ч. 3ст .160, ст.ст. 198,
202, 205, 207 КАС України, колегія
суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал-93» задовольнити
.
Постанову
господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2007р. у справі №
А20/381-07 скасувати .
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою
відповідальністю «Термінал-93» (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського,
19/16, р/р 26003113930001, МФО 305299, КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ
19320919) 34 грн.
50 коп. судових витрат у справі.
Постанова
апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути
оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі до Вищого адміністративного
суду України шляхом подання касаційної скарги.
У повному
обсязі постанову виготовлено 20.07.2009р.
Головуючий
суддя: Н.П.
Баранник
Судді: І.Ю.
Добродняк
М.В.
Мірошниченко
Часті запитання
Який тип судового документу № 4188663 ?
Документ № 4188663 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4188663 ?
Дата ухвалення - 06.04.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4188663 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4188663 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4188663, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4188663, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.04.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 4188663 відноситься до справи № а20/381-07
Це рішення відноситься до справи № а20/381-07. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
