Ухвала суду № 4187763, 15.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року № 22а-6603/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Ільницькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Регент ІІІ» на постанову господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. у справі за позовом Приватного підприємства «Регент ІІІ» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської обл. про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств,-

В С Т А Н О В И Л А:

28.11.2007р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Регент ІІІ» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи доповнень до позовних вимог, просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Д ержавної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської обл. № 571/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007р. та № 572/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007р. (а.с.4-11, 122-123).

Постановою господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.174-183).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПП «Регент ІІІ» , який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.187-189).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що викладені в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства не відповідають дійсності; валові доходи підприємством визначені у IV кварталі 2005 року у відповідності до вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також позивачем допущено помилку у звітності по податку на додану вартість /ПДВ/ за 2005 рік, а в декларації з податку на прибуток підприємств у 2005 році валові доходи відображено правильно; валовий дохід, відображений в декларації по податку на прибуток, відповідає сумі даних, вказаних у первинних документах та сумі, набраній з виданих реєстрів податкових накладних.

Щодо заниження валового доходу на суму умовно нарахованих процентів за отриману позику, то отримані по угоді № 25/08 від 25.08.2005р. кошти відповідають своєму призначенню; в укладених з КСП «Гвоздика» та СПД ОСОБА_1угодах оренди передбачені суми послуг та строки їх оплати; матеріалами справи підтверджується факт надання транспортних послуг СПД ОСОБА_2., а складені по цим операціям документи є належним чином оформленими.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 27.08.2007р.-07.09.2007р. відповідачем ДПІ у Жовківському районі Львівської обл. проведена виїзна планова документальна перевірка ПП «Регент ІІІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2007р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1053/23-0/33476985 від 28.09.2007р. (а.с.42-86).

Проведеною перевіркою встановлено наступні порушення:

* вимог пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 98134 грн. При цьому виявлено заниження цього податку на суму 3602 грн. 25 коп., що самостійно виправлено підприємством в наступному податковому періоді, через що до платника підлягає застосуванню штрафна санкція в порядку пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами а державними цільовими фондами» ;

* вимог п.4.1 ст.4, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження ПДВ на загальну суму 24247 грн.;

* вимог пп.8.1.1, 8.1.2 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не нараховано і не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 22 грн. 75 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки і за результатами процедури адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 571/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 36370 грн. 50 коп., з яких 24247 грн. за основним платежем та 12123 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 572/23-0/14943/33476985 від 08.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 147793 грн. 48 коп., з яких 98134 грн. за основним платежем та 49659 грн. 48 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.87, 88, 108-113).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що виявлені під час проведення перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства знайшли своє підтвердження під судового розгляду, через що податковим органом правомірно винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як слідує з складеного Акта перевірки, відповідачем встановлено заниження у IV кварталі скоригованого валового доходу на суму 160062 грн., яке виникло через невключення до валових доходів декларації з податку на прибуток підприємств за 2005 рік реалізації яловичини блочної мороженої на суму 160062 грн.

Так, позивачем було відпущено Товариству з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Торговий дім «Ірина» яловичину блочну морожену по накладних № РН-10/09 від 18.10.2005р. на суму 81887 грн. (без ПДВ) та по № РН-12/15 від 23.12.2005р. на суму 78175 грн. (без ПДВ). Наведені операції також не були відображені у декларації з податку на додану вартість за жовтень і грудень 2005 року.

В 2006 році позивачем подані коригуючі розрахунки по ПДВ, в складі декларації з цього податку за квітень 2006 року включено податкову накладну № 98 від 18.10.2005р. на суму ПДВ 16377 грн. та за травень 2006 року - податкову накладну № 20 від 23.12.2005р. на суму ПДВ 15636 грн., чим виправлено занижену базу оподаткування податком на додану вартість в ІV кварталі 2005 року 160062 грн. (а.с.139-144).

Між тим, виправлення валового доходу по декларації на прибуток підприємств за ІV квартал 2005 року позивачем не проведено, у зв'язку з чим податковим органом правомірно нараховано податок на прибуток в розмірі 60023 грн. 25 коп.

Доводи апелянта про правильне визначення підприємством валових доходів у вказані періоди колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі спростовуються матеріалами справи; також позивачем не надано доказів визначення валових доходів у IV кварталі 2005 року у відповідності до вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Наведеним Актом перевірки встановлено невключення до складу валових доходів суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Зокрема, ПП «Регент ІІІ» отримало на підставі договору позики № 25/08 від 25.08.2005р., укладеного з ТзОВ «Торговий дім «Ірина», грошові кошти в сумі 1000000 грн.; термін користування кредитом становить 31.12.2005р. (а.с.31)

Станом на 01.10.2005р. отримані кошти позивачем не повернуті, при цьому останнім не виконані вимоги пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 та пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які полягають у включенні до валового доходу суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно наведених розрахунків сума умовно нарахованих відсотків складає 27374 грн. 48 коп., яка не включена до складу валових доходів, чим занижено валові доходи на вказану суму, у зв'язку з чим податковим органом правомірно нараховано податок на прибуток у розмірі 10265 грн. 25 коп.

Щодо тверджень апелянта про визначення у договорі позики строку користування запозиченими коштами, то такі суперечать вимогам пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає правила включення до валових доходів умовно нарахованих процентів із сум позик, отриманих і не повернутих в одному звітному періоді, також вказана норма передбачає дії платника податків у разі подальшого повернення суми позики.

Окрім цього, в ході перевірки було встановлено, що позивач орендував у КСП «Гвоздика В» та СПД ОСОБА_1складські приміщення, що засвідчується відповідними договорами (а.с.32-37). Однак, по бухгалтерському обліку за І квартал 2007 року ці операції не відображені, нарахування орендної плати не здійснювалося, розрахунки між юридичними особами не проводилися.

Звідси, позивачем отримано у І кварталі по орендним відносинам з КСП «Гвоздика В» безкоштовно послуги на суму 9000 грн. (розмір орендної плати за місяць - 3000 грн., строк оренди - 3 місяці) та з травня 2006 року по березень 2007 року від СПД ОСОБА_1безкоштовно послуги на суму 52129 грн., у зв'язку з чим податковим органом правомірно нараховано податок на прибуток у розмірі 21337 грн. 13 коп.

Твердження апелянта про визначення в договорах сум орендної плати не спростовують вищевикладеного, оскільки позивач згідно складних актів прийому-передачі прийняв в оренду приміщення, однак не нараховував і не сплачував орендну плату, через що такі послуги слід вважати безоплатно отриманими послугами.

Також в порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищені валові витрати за ІІ квартал 2006 року на суму 1530 грн., за ІІІ квартал 2006 року на суму 2780 грн., за 11 місяців 2006 року на суму 2780 грн., за IV квартал 2006 року на суму 2780 грн., оскільки під час звірки даних оборотно-сальдових відомостей позивача за ІІ, ІІІ, IV квартали 2006 року було виявлено різницю балансової вартості запасів над їх балансовою вартістю на початок звітного періоду (по півріччю на суму 1530 грн., за 11 місяців 2006 року - на 2780 грн., за 2006 рік - на суму 2780 грн.).

Проведеною перевіркою виявлено безпідставне включення до валових витрат суми транспортних послуг, отриманих від Торгово-послугової фірми «Фурполь» (Польща»), які надані згідно даних ПП «Регент ІІІ» на суму 45980 грн. 25 коп. Між тим, позивачем представлені акти виконаних робіт, згідно яких перевезення здійснювалися іншими особами, самі послуги не підтверджуються відповідними СМR. За таких обставин позивачем завищено валові витрати за IV квартал 2005 року на суму 34870 грн., за І квартал 2006 року - на 3535 грн., за ІІІ квартал 2006 року - на 7575 грн., у зв'язку з чим податковим органом нараховано податок на прибуток у розмірі 11495 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі 5747 грн. 51 коп.

Окрім цього, перевіркою з'ясовано, що ПП «Регент ІІІ» до складу валових витрат за IV квартал 2005 року включені суми наданих послуг по перевезеннях, здійснених СПД ОСОБА_2. у жовтні та листопаді 2005 року, у розмірі 77580 (в т.ч. ПДВ).

Разом з тим, представлені акти виконаних робіт не містять інформації про транспортні засоби, якими здійснювалися перевезення, відсутні відомості про шляхові листи, маршрути перевезень, найменувань вантажу, підписи, печатки і штампи перевізника, через що надані послуги не стосуються господарської діяльності позивача (а.с.38-40)..

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов'язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких умов представлені позивачем документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та не можуть слугувати достатньою підставою для віднесення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами, до складу валових витрат.

Звідси, позивач безпідставно відніс до валових витрат витрати по транспортних перевезеннях за IV квартал 2005 року на суму 64650 грн., чим завищив валові витрати на вказану суму, через що відповідач правомірно нарахував податок на прибуток у розмірі 16162 грн. 50 коп. та застосував фінансові санкції у розмірі 24243 грн. 75 коп.

В частині порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів враховує наступне.

Як слідує з матеріалів перевірки, позивачем у лютому 2006 року отримано від фірми «Фуд сервіс» (Польща) півтуші свинні, фактурна вартість яких згідно тимчасової вантажної митної декларації /ВМД/ № 209030005/6/001360 від 06.02.2007р. складає 138092 грн. 25 коп.; 10.02.2006р. митним органом видано постійну ВМД ІМ-40 № 209030005/6/001564, у якій фактурна вартість отриманого товару складає 165256 грн. Отримана продукція позивачем оприбуткована по тимчасовій ВМД, а 08.02.2006р. остання реалізована, при цьому вказана операція призвела до заниження бази оподаткування ПДВ.

Собівартість отриманої продукції з урахуванням митних зборів, мита та інших витрат, пов'язаних з її придбанням, складає 232977 грн. 48 коп., сума реалізації продукції становить 206728 грн. 20 коп., чим занижено базу оподаткування ПДВ на суму 26249 грн. 28 коп., що призвело до заниження податкового зобов'язання по вказаному податку на суму 5250 грн., фінансові санкції складають 2650 грн.

Також ПП «Регент ІІІ» включено до реєстру отриманих податкових накладних за листопад і грудень 2005 року податкові накладні, отримані від СПД ОСОБА_2., що не відповідає вимогам закону з вищевикладених мотивів.

Сума завищення податкового кредиту склала за листопад 2005 року 12930 грн. і за грудень 2005 року - 5200 грн., через що до податкових зобов'язань підприємством не включено 18130 грн., фінансові санкції склали 9065 грн.

Окрім цього, до реєстру податкових накладних ПП «Регент ІІІ» за грудень 2005 року включено податкову накладу № 7 від 27.12.2005р. на суму ПДВ 867 грн., виписану СПД ОСОБА_2., яка до перевірки не надавалася.

Звідси, позивачем не включено до складу податкових зобов'язань за грудень 2005 року суму 867 грн., фінансова санкція склала 1300 грн. 50 коп.

Доказів представлення такої податкової накладної ревізорам під час проведення перевірки позивачем не представлено, доводів відповідача про відсутність такої на момент перевірки не спростовано.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.4.1 ст.4, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак й покладених в основу прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам пп.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заявлений позивачем позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Регент ІІІ» на постанову господарського суду Львівської обл. від 24.01.2008р. у справі № 13/372А/5015 залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.А.Пліш

О.П.Стародуб