Ухвала суду № 41870423, 11.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 5562/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.

Позивач посилався на те, що в 2007-2011 роках відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати його пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Позивач просив зобов'язати відповідача виплатити на його користь недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії за період з 2.01.2007 по 23.07.2011 року в розмірі 6226, 21 грн., а також, враховуючи клопотання від 11.04.2014 року, проводити виплату такого підвищення починаючи з 2.03.2014 року .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 2.01.2007 року по 12.03.2012 року залишено без розгляду.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив позивач ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є протиправною та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову суперечить Конституції України, Європейській конвенції з прав людини, судовій практиці Європейського суду з прав людини.

Апелянт просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстави для виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період, починаючи з 13.03.2012 року відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни, що підтверджується довідкою, копія якої долучена до матеріалів справи.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, визнана неконституційною, тому з 22.05.2008 року почала діяти колишня редакція статті 6 Закону.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 ч.1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п.4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії за період до 23 липня 2011 року повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а після 23 липня 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Враховуючи вищевказане, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 13.03.2012 року.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам у справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року по справі № 712/16888/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський