Ухвала суду № 41870375, 11.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 5564/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії.

Позивач посилався на те, що в 2007-2011 роках відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування пенсії, тобто привести у відповідність з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішеннями Конституційного суду України розмір виплати його пенсії з врахуванням права на надбавку як дитині війни.

Позивач просив зобов'язати відповідача виплатити на його користь недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії за період з 2.01.2007 по 23.07.2011 року в розмірі 6226, 21 грн., а також, враховуючи клопотання від 11.04.2014 року, проводити виплату такого підвищення починаючи з 2.03.2014 року .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 2.01.2007 року по 12.03.2012 року залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржив позивач ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції є протиправною та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду суперечить Конституції України, Європейській конвенції з прав людини, судовій практиці Європейського суду з прав людини.

Апелянт просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Статтею 165 КАС України встановлено, що ухвала, що викладається окремим документом, який складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Залишаючи позовну заяву без розгляду за період з 2.01.2007 року по 12.03.2012 року, суд першої інстанції не мотивував такого рішення, не дослідив та не встановив причини пропуску позивачем строку звернення до суду, не надав належної оцінки доводам позивача щодо поважності причин пропуску такого строку та відсутності підстав застосування ст. 100 КАС України. При цьому не виконав вимог суду апеляційної інстанції, викладених в ухвалі від 5.12.2013 року (а.с. 97,98).

Згідно з ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що зумовлює її скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії за період з 2.01.2007 року по 12.03.2012 року.

В процесі такого розгляду у випадку, коли суд прийде до висновку про пропущення позивачем встановленого законом строку звернення до суду з неповажних причин, необхідно прийняте відповідне процесуальне рішення, а свої висновки з цього приводу необхідно мотивувати.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2014 року про залишення позовної заяви без розгляду в справі № 712/16888/12 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський