Ухвала суду № 41868179, 10.12.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" грудня 2014 р. Справа № 918/237/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання - Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги від 29.09.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на дії органу державної виконавчої служби у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 3 555 339 грн. 09 коп.

У засіданні приймали участь:

від скаржника (відповідача): не з'явився;

від стягувача (позивача): не з'явився;

від органу виконання судового рішення: Іщук Н.В. довіреність від 08 січня 2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.05.2014 року по справі №918/237/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" про стягнення 3 555 339 грн. 09 коп. Позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" 3 173 681 грн. 52 коп. основного боргу; 153 441 грн. 86 коп. - пені; 35 223 грн. 71 коп. 3% річних а також 67 246 грн. 94 коп. судового збору.

Супровідним листом №918/237/14/773/14 від 28 травня 2014 року матеріали справи №918/237/14 та апеляційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області від 12 травня 2014 року направлено до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 липня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Рівненської області від 12 травня 2014 року - залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом 12 травня 2014 року видано наказ.

Супровідним листом №918/237/14/1182/14 від 06 серпня 2014 року матеріали справи №918/237/14 направлено на адресу Рівненського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22 вересня 2014 року №01-04/134/2014, враховуючи наказ господарського суду Рівненської області №552 від 22.09.2014 року про відрахування судді Корсуна В.Я., зі штату господарського суду Рівненської області, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/237/14. Справу передано для розгляду судді Політиці Н.А.

29 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" звернулось до господарського суду Рівненської області з скаргою на дії органу державної виконавчої служби від 29 вересня 2014 року.

Скарга мотивована наступним: згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Гурінчука Ю.О. від 17.07.2014 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу №918/237/14, виданого 14.07.2014 року господарським судом Рівненської області, про стягнення з ТОВ «УкрТехноФос-Плюс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" (ТОВ "Агрофірма Трипілля") 3 173 681,52 грн. основного боргу; 153 441,86 грн. пені; 35 223,71 грн. - 3 % річних, а також 67 246,94 грн. судового збору (ВП № 44072797). 01.08.2014 р. в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Черпак М.Л. (надалі - Відділ ДВС), з метою забезпечення належного, своєчасного і повного виконання виконавчого провадження №44072797 від 17.07.2014 року про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс", була винесена постанова про утворення виконавчої групи. 09.09.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Рівненській області Гурінчук Ю.О. винесено постанову, якою державному виконавцю Відділу ДВС Іллінецького РУЮ доручено провести перевірку наявності майна, належного боржнику, за адресою: с.Жадани, Іллінецький район, вул. Горького, 29а, і у разі його виявлення - здійснити його опис і арешт, а також вирішити питання про забезпечення збереження описаного та арештованого майна. 18.09.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Рівненській області Гурінчук Ю.О. винесено постанову, якою державному виконавцю відділу ДВС Ілінецького РУЮ доручено провести перевірку наявності рухомого майна, належного боржнику, за адресою: с.Жадани, Іллінецький район, вул. Горького, 29 а, і у разі його виявлення - здійснити його опис та арешт, а також вирішити питання про забезпечення збереження описаного та арештованого майна. Скаржник вважає, що у державного виконавця не було підстав доручати перевірку інформації щодо наявності майна боржника на території Іллінецького району Вінницької області, оскільки на час винесення спірної постанови йому достеменно було відомо, що ТзОВ "УкрТехноФос-Плюс" належить на праві власності нерухоме майно - комплекс будівель за адресою с.Жадани, Іллінецький район, вул. Горького, 29 а. Оскільки право власності боржника на відповідне майно підтверджене довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно, про що вказано в описовій частині постанови, то підстав для будь-якої додаткової перевірки наявності чи відсутності цього права немає. ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" вважає вказані вище постанови Відділу ДВС про проведення перевірки наявності рухомого майна, належного боржнику, за адресою: с.Жадани, Іллінецький район, вул. Горького, 29 а незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Скаржник вважає, що дії державного виконавця, свідчать на користь того, що дана посадова особа систематично зловживає своїми правами, виносить завідомо незаконні постанови.

Ухвалою суду від 30 вересня 2014 року відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на дії органу державної виконавчої служби до повернення матеріалів справи №918/237/14 до господарського суду Рівненської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08 липня 2014 року у справі №918/237/14 залишено без змін. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" залишено без задоволення.

06 листопада 2014 року матеріали справи №918/237/14 повернуто до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 07 листопада 2014 року вищезгадану скаргу прийнято до розгляду.

20 листопада 2014 року від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника.

Ухвалою суду від 26 листопада 2014 року розгляд скарги відкладено на 10 грудня 2014 року.

08 грудня 2014 року від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника.

Крім того, 08 грудня 2014 року від представника ДВС надійшли заперечення на скаргу ТзОВ "УкрТехноФос Плюс" на постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 12.08.2014.

10 грудня 2014 р. від представника відділу ДВС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виконавчого провадження та копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

У судове засідання 10 грудня 2014 року скаржник (боржник) та представник стягувача (позивача) не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

В свою чергу представник відділу ДВС проти скарги заперечили та наполягали на відмові в її задоволенні.

Згідно вимог частини 2 статті 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити. При цьому суд виходив з наступного.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області перебуває наказ Господарського суду Рівненської області №918/237/14 від 14.07.2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос-Плюс» (35331, Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3-А, код ЄДРПОУ 32617917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с. Зарічне, вул.40-річчя Перемоги, буд. 115 В, код ЄДРПОУ 34463741) 3 173 681 (три мільйони сто сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 52 коп. основного боргу; 153 441 (сто п'ятдесят три тисячі чотириста сорок одна) грн. 86 коп. - пені; 35 223 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять три) грн. 71 коп. 3% річних а також 67 246 (шістдесят сім тисяч двісті сорок шість) грн. 94 коп. судового збору.

17.07.2014 на підставі статей 17, 18, 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - державний виконавець) за заявою стягувача винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що боржнику належить комплекс будівель в с. Жадани Іллінецького району Вінницької області, вул. Горького 29а.

Вказане майно, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває в іпотеці ПП «Мінераліз». Іпотека виникла уже після винесення судом рішення про стягнення коштів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04. 1999 року (далі - Закон України № 606 від 21.04. 1999 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Так, ч. 4 ст. 20 цього Закону передбачено, що у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

Судом встановлено, що 09.09.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову, якою доручено державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції провести перевірку наявності майна, належного боржнику за адресою: с. Жадани Іллінецького району Вінницької області, вул. Горького 29а і у разі виявлення майна боржника провести його опис та арешт.

Крім того, 18.09.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову, якою доручено державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції провести перевірку наявності майна, належного боржнику за адресою: с. Жадани Іллінецького району Вінницької області, вул. Горького 29а і у разі виявлення майна боржника провести його опис та арешт.

Цією ж постановою відкликано без виконання постанову від 09.09.2014р..

З оскаржуваних постанов вбачається, що підставою для їх прийняття є перевірка інформації щодо наявності іншого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а. У разі виявлення майна доручено здійснити його опис та арешт.

Державний виконавець при прийнятті вище зазначених постанов, виконував надане йому статями 11, 20 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, право доручати проведення перевірки наявності майна належного боржнику, для своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчого документу. Більше того, відповідно до постанов від 09.09. 2014 року, від 18.09. 2014 року відділу ДВС Іллінецького районного управління юстиції доручено лише проведення конкретної виконавчої дії, що прямо передбачено Законом.

Твердження скаржника, що оскільки сума зобов'язань по зведеному ВП № 44392044 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос - Плюс" (далі - ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс") грошових коштів становить 3 939 594,03грн., тому держаний виконавець доручаючи спірними постановами перевірку інформації щодо наявності майна боржника на території Вінницької області відділу ДВС Іллінецького РУЮ, порушив ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» та зведене виконавче провадження № 44392044 виконується виконавчою групою, а не одним виконавцем, тому залучення до його виконання інших відділ ДВС є протиправним, є невірним з огляду на наступне.

Так, ст. 21 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 передбачено, що на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за яким сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень.

Норма ст. 21 Закону України від 21.04. 1999 року № 606, на яку посилається скаржник стосується порядку виконання рішень по виконавчому провадженню. Однак, предметом розгляду в даній справі є не порядок виконання рішень, а правомірність прийняття постанов від 09.09.2014 року, від 18.09.2014 року про доручення проведення перевірки певної інформації. Тобто, посилання на дану норму є необгрунтованим та безпідставним.

Крім того, скаржник зазначає, що державний виконавець також порушив норми чинного законодавства, оскільки зведене ВП № 44392044 виконується виконавчою групою, а не одним виконавцем, а тому залучення інших відділів ДВС взагалі неприпустиме.

Частиною 3 статті 2 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби.

Подібні норми закріплені в п.5.1. глави 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04. 2012 року №512/5 (далі - Інструкція), де зазначається, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах ДВС за відповідною постановою можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких входять державні виконавці одного або кількох органів ДВС.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 01.08.2014 керуючись ч. 3 ст.2 Закону України від 21.04. 1999 року № 606 та главою 5 Інструкції, 01.08. 2014 року в. о. начальника відділ ПВР управління ДВС ГУЮ в Рівненській області Черпаком М.Л. з метою швидкого та оперативного вирішення питань, наявності у боржника майна на території різних адміністративно-територіальних одиниць, забезпечення належного, своєчасного і повного виконання виконавчого провадження № 44072797 від 17.07. 2014 року про стягнення боргу з ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс", прийняв постанову про утворення виконавчої групи.

Таким чином, посилання на те, що зведене виконавче провадження повинне проводитися виконавчою групою, а не одним виконавцем, та із залученням інших відділів ДВС - не відповідає фактичним обставинам справи. Оскільки, відділ ДВС Іллінецького РУЮ жодним чином не залучався до виконання виконавчого провадження. Як зазначалося вище, йому було доручено лише здійснити перевірку інформації щодо наявності майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а. У разі виявлення майна доручено здійснити його опис та арешт.

У відповідності до норм Закону України від 21.04. 1999 року № 606, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі.

У статті 32 даного Закону України від 21.04. 1999 року № 606, зазначається, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших

Тобто, Законом України від 21.04. 1999 року № 606 не заборонено звернення стягнення на майно боржника, якщо воно перебуває в оренді в інших осіб.

Суд зазначає, що постановою від 18.09. 2014 року відділу ДВС Іллінецького РУЮ доручено лише проведення перевірки наявності рухомого майна, яке знаходиться за адресою: Вінницька область, Іллінецький район, с. Жадани, вул. Горького, 29а, яке жодним чином не пов'язане з комплексом будівель та споруд загальною площею 3007,2 кв. м. за цією адресою. Оскільки, згідно із інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виконавцю відома інформація про перебування у власності ТзОВ "УкрТехноФос - Плюс" нерухомого майна площею 3007,2 кв. м. за цією адресою, про що також зазначено в спірній постанові.

Крім того, постановою від 09.09. 2014 року доручено державному виконавцю відділу ДВС Іллінецького РУЮ провести лише перевірку наявності будь-якого майна належного боржнику за адресою: с. Жадани, Іллінецький район, Вінницька область, вул. Горького, 29 а.

З наведеного вбачається, що при винесені оскаржуваної постанови державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області Гурінчук Ю.О. керувався вимогами чинного законодавства.

Виключно уповноважена посадова особа має право приймати рішення про необхідність прийняття того чи іншого процесуального документа у виконавчому провадженні.

Доводи скарги не спростовують норм закону та не відбирають повноважень на винесення оскаржуваних постанов. Державний виконавець не вправі керуватись вказівками сторін виконавчого провадження.

При цьому, винесення постанов про проведення перевірки наявності майна, належного боржнику не впливає на права та обов'язки скаржника.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, суд визнає дії ДВС України щодо винесення постанов від 09.09.2014р. законними, а відтак, визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу від 29 вересня 2014 року, щодо визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області в частині винесення постанов від 09.09.2014р. та від 18.09.2014р. та визнання недійсними постанов від 09.09.2014р. та від 18.09.2014р. - відхилити.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с.Зарічне, вул.40-річчя Перемоги, буд. 115 В);

3- відповідачу рекомендованим (35331, Рівненська обл., Рівненський район, с.Городок, вул.Барона Штейнгеля, 3-А);

4- органу виконання рішення суду (33028, м.Рівне, вул.Замкова, 22 А).