Ухвала суду № 41868151, 10.12.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" грудня 2014 р. Справа № 918/237/14

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання - Щербині С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали скарги №362 від 09.09.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на дії органу державної виконавчої служби у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 3 555 339 грн. 09 коп.

У засіданні приймали участь:

від скаржника (відповідача): не з'явився;

від стягувача (позивача): не з'явився;

від органу виконання судового рішення: Іщук Н.В. довіреність від 08 січня 2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.05.2014 року по справі №918/237/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" про стягнення 3 555 339 грн. 09 коп. Позов задоволено частково. Стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" 3 173 681 грн. 52 коп. основного боргу; 153 441 грн. 86 коп. - пені; 35 223 грн. 71 коп. 3% річних а також 67 246 грн. 94 коп. судового збору.

Супровідним листом №918/237/14/773/14 від 28 травня 2014 року матеріали справи №918/237/14 та апеляційну скаргу на рішення господарського суду Рівненської області від 12 травня 2014 року направлено до Рівненського апеляційного господарського суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 липня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Рівненської області від 12 травня 2014 року - залишено без змін.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом 12 травня 2014 року видано наказ.

Супровідним листом №918/237/14/1182/14 від 06 серпня 2014 року матеріали справи №918/237/14 направлено на адресу Рівненського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого господарського суду України.

09 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" звернулось до господарського суду Рівненської області з скаргою на дії органу державної виконавчої служби № 362 від 09 вересня 2014 року.

Скарга мотивована наступним: на виконання наказу Господарського суду Рівненської області №918/237/14 від 14.07.2014 року державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Рівненській області Гурінчук Ю.О. 17.07.2014 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №44072797, якою надав боржнику строк для самостійного виконання до 24.07.2014 року. Дану постанову позивач отримав лише 22.07.2014 року, в зв'язку з чим 24.07.2014 року подав до Відділу ДВС заяву про відкладення провадження виконавчих дій, за результатом розгляду якої 25.07.2014 року державний виконавець виніс постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 31.07.2014 року. До закінчення вказаного строку, а саме 28.07.2014 року, державний виконавець виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору. Вказану постанову ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" оскаржило до Рівненського окружного адміністративного суду. Під час розгляду даного адміністративного позову, 26.08.2014 року, боржнику стало відомо, що дату до якої відкладено провадження виконавчих дій було змінено з 31.07.2014 року на 27.07.2014 року постановою державного виконавця про виправлення описки від 28.07.2014 року. Боржник вважає вказану постанову незаконною, а відповідні дії державного виконавця протиправними і такими, що грубо порушують права сторони виконавчого провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10 вересня 2014 року №01-04/112/2014 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Войтюка В.Р. у період з 10.09.2014 року по 25.09.2014 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №918/237/14. Справу передано для розгляду судді Корсуну В.Я.

Ухвалою суду від 10 вересня 2014 року відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" на дії органу державної виконавчої служби до повернення матеріалів справи №918/237/14 до господарського суду Рівненської області.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22 вересня 2014 року №01-04/134/2014, враховуючи наказ господарського суду Рівненської області №552 від 22.09.2014 року про відрахування судді Корсуна В.Я., зі штату господарського суду Рівненської області, та на підставі пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/237/14. Справу передано для розгляду судді Політиці Н.А.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08 липня 2014 року у справі №918/237/14 залишено без змін. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" залишено без задоволення.

06 листопада 2014 року матеріали справи №918/237/14 повернуто до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 07 листопада 2014 року вищезгадану скаргу прийнято до розгляду.

20 листопада 2014 року від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника.

Ухвалою суду від 26 листопада 2014 року розгляд скарги відкладено на 10 грудня 2014 року.

08 грудня 2014 року від скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника.

Крім того, 08 грудня 2014 року від представника ДВС надійшли заперечення на скаргу ТзОВ "УкрТехноФос Плюс" на постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ від 12.08.2014.

10 грудня 2014 р. від представника відділу ДВС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії виконавчого провадження та копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

У судове засідання 10 грудня 2014 року скаржник (боржник) та представник стягувача (позивача) не з'явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

В свою чергу представник відділу ДВС проти скарги заперечили та наполягали на відмові в її задоволенні.

Згідно вимог частини 2 статті 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити. При цьому суд виходив з наступного.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області перебуває наказ Господарського суду Рівненської області №918/237/14 від 14.07.2014 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос-Плюс" (35331, Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 3-А, код ЄДРПОУ 32617917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Трипілля" (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с. Зарічне, вул.40-річчя Перемоги, буд. 115 В, код ЄДРПОУ 34463741) 3 173 681 (три мільйони сто сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн. 52 коп. основного боргу; 153 441 (сто п'ятдесят три тисячі чотириста сорок одна) грн. 86 коп. - пені; 35 223 (тридцять п'ять тисяч двісті двадцять три) грн. 71 коп. 3% річних а також 67 246 (шістдесят сім тисяч двісті сорок шість) грн. 94 коп. судового збору.

17.07.2014 на підставі статей 17, 18, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області (далі - державний виконавець) за заявою стягувача винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Боржнику було надано строк для самостійного виконання рішення до 24.07.2014.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (як боржника так і стягувача).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною другою статті 25 цього Закону визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до 15 днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Будь-які твердження про відкладення провадження виконавчих дій не спростовують необхідності дотримання державним виконавцем вимог частини другої статті 25 цього Закону щодо терміну строку на самостійне виконання.

25.07.2014 від боржника надійшла заява про відкладення провадження виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження до 31.07.2014. Згідно повідомлення про вручення боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 22.07.2014.

25.07.2014 відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 31.07.2014.

У порядку частини 3 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем була виявлена описка, а саме вказано дату до якої відкладено провадження виконавчих дій 31.07.2014 замість 27.07.2014. в постанові від 25.07.2014 р., яка була виправлена 28.07.2014 про, що винесено відповідну постанову державного виконавця від 28.07.2014. Копію постанови 28.07.2014 направлені сторонам з супровідним листом за вих. № 3632.

Відповідно до частини третьої статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Виходячи з вищевказаного, законом передбачено право державного виконавця на винесення постанови про виправлення описки у процесуальних документах та не встановлено обмежень в часі для такого виправлення.

Поряд з цим, твердження скаржника про винесення постанови про виправлення описки заднім числом не відповідає дійсності. Як встановлюється з матеріалів справи, вказана постанова була винесена 28.07.2014 року. Однак, строк для добровільного виконання рішення нею було встановлено до 27.07.2014 року. Зазначене не доводить факту її винесення заднім числом.

Водночас, варто наголосити, що статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено термін на самостійне виконання рішення боржником, який не може перевищувати семи днів. Вказана норма носить імперативний характер.

Нормами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено надання строку на самостійне виконання рішення боржником до семи днів. Це в свою чергу означає, що державний виконавець може надати боржнику строк для самостійного виконання і 6 днів, і 5 днів. Надання саме 7-денного строку не визначено обов'язком згідно з нормами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Слід зазначити, що строк для добровільного виконання рішення боржником державний виконавець встановлює на власний розсуд, але в межах, закріплених законодавством. Закон жодним чином не пов'язує тривалість строку для добровільного виконання від розміру суми, яка підлягає стягненню або будь-яких інших факторів та дозволяє держвиконавцю на власний розсуд визначати строк добровільного виконання рішення.

З огляду на наведене, постанова про виправлення описки від 28.07.2014 винесена з підстав та в порядку визначеному законом.

З наведеного вбачається, що при винесені оскаржуваної постанови державний виконавець Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області керувався вимогами чинного законодавства.

Виключно уповноважена посадова особа має право приймати рішення про необхідність прийняття того чи іншого процесуального документа у виконавчому провадженні.

Доводи скарги не спростовують норм закону та не відбирають повноважень на винесення оскаржуваної постанови. Державний виконавець не вправі керуватись вказівками сторін виконавчого провадження.

При цьому, винесення постанови про виправлення описки не впливає на права та обов'язки скаржника.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, суд визнає дії ДВС України щодо винесення постанови про виправлення описки законними, а відтак, визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу №362 від 09 вересня 2014 року, щодо визнання незаконними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Гурінчука Ю.О. в частині винесення постанови про виправлення описки від 28.07.2014р. та визнання недійсною постанову від 28.07.2014р. - відхилити.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (35523, Рівненська обл., Радивилівський район, с.Зарічне, вул.40-річчя Перемоги, буд. 115 В);

3- відповідачу рекомендованим (35331, Рівненська обл., Рівненський район, с.Городок, вул.Барона Штейнгеля, 3-А);

4- органу виконання рішення суду (33028, м.Рівне, вул.Замкова, 22 А).