Рішення № 41856963, 01.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6241/14 Справа № 201/769/14 Головуючий у 1 й інстанції - Аньонюк О.А. Доповідач - Дерев'янко О.Г.Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Дерев'янка О.Г.,

суддів: Черненкової Л.А., Петешенкової М.Ю,

при секретарі: Філіній Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 представника ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2014 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого зазначав, що 25 лютого 2013 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом ДТП) за участю автомобіля «VOLVO S80» державний номерний знак НОМЕР_3, яким він керував та автомобіля «Mersedes Benz» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті вказаної ДТП автомобілі отримали технічні ушкодження. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Україна» за Полісом обов'язкового цивільної відповідальності власником наземних транспортних засобів № АЕ 0065213 від 08.02.2013 року код (137), про що він письмово повідомив ПрАТ «СК «Україна» та подав документи на виплату страхового відшкодування. ДТП від 25.02.2013 року було визнано страховим випадком та перераховано йому 23.08.2013 року страхове відшкодування у сумі 24590,66 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № ГТА-00097 від 10.09.2013 року, ТОВ «ГЕРМЕС АВТО ТРАНС» виконало ремонт автомобіля, вартість якого складає 84 412,80 грн.

У зв'язку з тим, що ПрАТ «СК «Україна» не надав йому детального розрахунку суми страхового відшкодування та копій документів на підставі яких проводились виплати страхового відшкодування, позивач просив за уточненими вимогами стягнути з відповідачів недоплачену суму, а саме: з ПрАТ «СК «Україна» 24909,34 грн., з ОСОБА_3 34912,80 грн., стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 23 000,00 грн., та судові витрати. (а.с.62-67)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Україна» на користь ОСОБА_4 - 24909,34 грн., з ОСОБА_3 34912,80 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн., та судові витрати 229,11 грн. (а.с.200-204)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року у судовому рішення виправлено описку. (а.с.226)

В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_2 - представник відповідач ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким позивачу у задоволенні позову відмовити. Як на підстави апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права. (а.с.213-217)

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача з врахуванням коефіцієнта фізичного стану підлягаючих заміні деталей встановлений ТОВ «Гермес авто транс» становить 84412,80 грн., які реально сплачені позивачем, тому є підстави для задоволення позову та стягнення з відповідачів фактичний розмір виплачених коштів.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можна.

З матеріалів справи вбачається наступне.

25 лютого 2013 року на вул.. Набережна Перемоги м. Дніпропетровська відбулась ДТП за участю автомобіля «VOLVO S80» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля «Mersedes Benz» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті вказаної ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження.

Згідно постанови судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2013 року по справі № 106/1885/13-п ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст.. 124 КпАП України та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.. Даною постановою встановлено, що водій ОСОБА_3 22 лютого 2013 року о 08 годині 25 хвилині, керуючи автомобілем «Mersedes Benz» державний номерний знак НОМЕР_2 при вказаних обставинах скоїв зіткнення з транспортним засобом «VOLVO S80» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 124 КпАП України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. (а.с.120)

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Україна» за Полісом обов'язкового цивільної відповідальності власником наземних транспортних засобів № АЕ 0065213 від 08.02.2013 року, яким передбачено ліміт відповідальності за ризиком - 50 000,00 грн., франшиза (безумовна)- 500 грн..(а.с.46)

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, виплата страхового відшкодування здійснена ПрАТ «СК «Україна» відповідно до ст. 25 ЗУ «Про страхування» на підставі заяви ОСОБА_4 від 26 квітня 2013 року та страхового Акту № 2013-02-25/008 від 08.02.2013 року, за яким подія, в наслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль, визнано страховим випадком, та прийнято рішення по відшкодування 24590,66 грн. При цьому вбачається, що позивач просив в заяві здійснити виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль на його рахунок у банку ПАТ «Креді Агріколь Банк». (а.с.133,162)

Платіжним дорученням № 1171 від 14 серпня 2013 року, на рахунок у банку ПАТ «Креді Агріколь Банк» ОСОБА_4 перераховано розмір визначеного матеріального збитку у сумі 24590,66 грн.. (а.с.163)

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 ч.2 ст. 22 ЦК України визначає, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п.3 ст. 988 ЦК України, на страховика покладено обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов'язані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 7 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено в обов'язковому випадку проведення оцінки майна при визначенні збитків або розміру відшкодування.

Вбачається, що за замовленням страховика ПрАТ «СК «Україна» суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_10 ( кваліфікація аварійного комісара), в присутності позивача, як володільця транспортного засобу, 16.05.2013 року визначено вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження яке мало місце 25.02.2013 року, який становить 28 719,70 грн. (а.с.135-140)

Відповідно до додатку № 2 оцінщиком також встановлено, що автомобіль «VOLVO S80», який належить позивачу, має пошкодження, які не відносяться до пошкоджень отриманих при ДТП 25.02.2013 року, та вартість цих збитків становлять 7 363,19 грн. (а.с.146- 149)

Правова позиція позивача ОСОБА_4 щодо стягнення з відповідачів ПрАТ «СК «Україна» та ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, ґрунтується на тому, що відповідно до акту виконаних робіт № ГТА-00097 від 10.09.2013 року, який був виконаний ТОВ «ГЕРМЕС АВТО ТРАНС» сума ремонту по відновленню автомобіля складає 84 412,80 грн., тому сума страхового відшкодування з ПрАТ «СК «Україна» підлягає стягненню з урахуванням ліміту відповідальності у розмірі 49 500 грн., та з урахуванням сплачених страховиком коштів ( 24590,66 грн.) розмір коштів, який необхідно достягнути з ПрАТ «СК «Україна» становить - 24909,34 грн., інша частина витрачених на ремонт автомобіля коштів у розмірі - 34912,80 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно погодився із такою позицією позивача та помилково прийшов до висновку про необхідність задоволення таких вимог, оскільки як зазначено вище, такий порядок розрахунку витрат, не відповідає встановленому законодавством, не враховує наявність пошкоджень автомобіля, які не відносяться до ДТП 25.02.2013 року, тому прийняти такий розрахунок позивача не можна.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що у разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Ліміт відповідальності відповідно до звіту № 07-03-13 від 16.05.2013 року не перевищено.

Крім того, представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 у судовому засіданні надано апеляційному суду відповідь ТОВ «ГЕРМЕС АВТО ТРАНС» ЄДРПОУ 37160203 від 10.11.2014 року на її запит, відповідно до якого ТОВ «ГЕРМЕС АВТО ТРАНС» не займається господарською діяльністю, пов'язаною з ремонтом будь-яких транспортних засобів. Не підтверджено ними також видача ОСОБА_4 рахунків та квитанції.

Матеріали справи містять звіт № 22/2013 від 13.05.2013 року аварійного комісара Ченцова А.А., який зроблено на замовлення ОСОБА_4, відповідно до якого вартість матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «VOLVO S80» - ОСОБА_4 становить 40 868,10 грн. Проте, позивач не ставив питання перед судом першої інстанції та апеляційним судом щодо відшкодування матеріальної шкоди за цим звітом, тому цей звіт прийняти не можна.(а.с.20-25)

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Постановляючи рішення, суд першої інстанції ці вимоги закону не врахував.

Резолютивна частина рішення суду першої інстанції має суперечливі висновки щодо стягнення на користь позивача з ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 1000 грн., а також відмову позивачу у стягненні моральної шкоди, і ці суперечності судом першої інстанції виправлено не було.

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2014 року скасувати в цілому з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постановити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 4129,04 грн. ( 28719,70-24590,66=4129,04)

Судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (ст. 12), та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (ст. 31), яка в цьому випадку не розраховується, оскільки строк експлуатації автомобіля позивача перевищує 7 років та становить « 0» (а.с.140), та що саме ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.

З урахуванням цього, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 франшизу - 500 грн., яка позивачу не сплачена, а всього стягнути матеріальну шкоду з ОСОБА_3 у розмірі 4629 грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1000 грн., витрати по сплаті судового збору пропорційно стягнутої суми в розмірі 121,80 грн., а всього суму яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 у розмірі 5750 грн. 84 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 травня 2014 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 4629 грн. 04 коп., моральну шкоду 1000 грн., витрати по сплаті судового збору пропорційно стягнутої суми в розмірі 121,80 грн., а всього 5750 грн. 84 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: