Ухвала суду № 41856964, 25.11.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10040/14 Справа № 175/4077/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А. Доповідач - Міхеєва В.Ю. Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Свистунової О.В., Ремеза В.А.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року по справі

за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Олійник І.В. про закінчення виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року до суду звернувся ОСОБА_2 зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Олійник І.В. про закінчення виконавчого провадження та просив визнати постанову державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ Олійник І.В. від 02 жовтня 2012 року про закінчення виконавчого провадження неправомірною та зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби виконати рішення суду; визнати бездіяльність працівників ВДВС щодо невиконання рішення суду від 18 липня 1991 року та ухвали суду від 10 листопада 2011 року щодо усунення перешкод, які чинить боржник за виконавчим провадженням; всі роботи по усуненню перешкод виконати за рахунок боржника ОСОБА_4

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу по суті.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 14 червня 2011 року по 02 жовтня 2012 року на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-323, виданого 18 липня 1991 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, межі якої визначені рішенням Підгородненської міської ради від 27 жовтня 1989 року № 198, що підтверджується рішенням Підгородненської міської ради народних депутатів (шоста сесія XXI скликання) від 19 лютого 1991 року.

За зверненням державного виконавця ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 10 листопада 2011 року було змінено спосіб виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 1991 року по цивільній справі №2-323/1991 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, у частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та зазначено про знесення приналежної ОСОБА_4 огорожі, що розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1, межі якої визначені рішенням Підгородненської міської ради від 27 жовтня 1989 року №198, що підтверджується рішенням Підгородненської міської ради народних депутатів (шоста сесія XXI скликання) від 19 лютого 1991 року.

Для належного виконання (визначення меж) вищевказаного рішення суду державним виконавцем залучалися землевпорядник Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, спеціалісти ДП «Дніпропетровського науково - дослідного та проектного інституту землеустрою».

Згідно висновку землевпорядника встановити точні розміри спірних ділянок не вдавалося можливим, так як у вищевказаного спеціаліста були відсутні вимірювальні прилади, а при виконанні ухвали суду, щодо зносу огорожі необхідно було чітке розуміння меж.

Спеціалістами ДП «Дніпропетровського науково - дослідного та проектного інституту землеустрою» (далі - Інститут землеустрою) складено акт щодо відсутності огорожі на земельній ділянці АДРЕСА_1, належної ОСОБА_4

Згідно висновку, складеного спеціалістом Інституту землеустрою та плану земельної ділянки, виконаного за результатами кадастрової зйомки, площа та розміри земельної ділянки, показані на плані, відповідають державному акту ОСОБА_4

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у межах виконавчого провадження державним виконавцем було проведено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», щодо зобов'язання боржника не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, а тому 02 жовтня 2012 року у порядку п. 11 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем обґрунтовано винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

З таким висновком колегія суддів погодитися не може, оскільки суд його дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документу до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою ст. 75 цього Закону.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», ч.3 якої передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, державний виконавець виходив з обставин відсутності огорожі, яка б знаходилася на земельній ділянці № 21 та відсутності у зв'язку з цим потреби у її примусовому зносі, що не можна вважати підставами для закінчення виконавчого провадження у відповідності з п.11 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року скасувати та передати питання про розгляд скарги до того ж суду на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2014 року скасувати та передати питання про розгляд скарги до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді