Ухвала суду № 41851671, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5204/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко А.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

4 вересня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр «Анкомтех» (далі Товариство або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001912200 від 18.08.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінки тому, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, які підтверджують транспортування, зберігання, походження та оприбуткування товару на складі, бухгалтерських даних по рахунку, що не дає змогу підтвердити реальність проведення (здійснення) фінансово-господарських операцій. Також, до перевірки не надано інформації, щодо залишків товарно-матеріальних цінностей на складі, що унеможливлює підтвердження здійснення придбання та реалізації даного товару.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 402/10-13/22-01-121/34702857 від 04.08.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 672 289 гривень.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 18.08.2014 № 0001912200 року за платежем по ПДВ на суму грошового зобов'язання за основним платежем - 672 289 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 336 145 гривень.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем спростовано висновки відповідача щодо безтоварності та фіктивності операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за відповідними договорами.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нереальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «Сепорт» (код за ЄДРПОУ 38104637) за період з 01.04.2012 по 31.12.2013 встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ «Сепорт» було укладено договір на поставку запасних частин до вантажних автомобілів № 042806 від 28.04.2012, зобов'язання якого, на думку відповідача, сторонами не виконувалися.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, відповідачем встановлено, що діяльність ТОВ «Сепорт» (код ЄДРПОУ 38104637) має ознаки «фіктивності» а саме:

- стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- свідоцтво платника ПДВ анульоване 11.09.2013;

- кількість працюючих - 1 особа.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї встановлено, що на ТОВ «Сепорт» основні фонди відсутні.

До перевірки не надано первинних документів, які підтверджують транспортування, зберігання, походження та оприбуткування товару на складі, бухгалтерських даних по рахунку 631, що не дає змогу підтвердити реальність проведення (здійснення) фінансово-господарських операцій.

Також до перевірки не надано інформації, щодо залишків ТМЦ на складі, що унеможливлює підтвердження здійснення придбання та реалізації даного товару.

Крім того, перевіркою повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «Малітек» за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, відповідачем встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ «Малітек» було укладено договір на поставку запасних частин до вантажних автомобілів № 14/05-т1 від 14.05.2012 року, зобов'язання якого, на думку відповідача, сторонами не виконувалися.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, встановлено що діяльність ТОВ «Малітек» має ознаки «фіктивності» а саме:

- стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- свідоцтво платника ПДВ анульоване 11.09.2013 року;

- кількість працюючих - 1 особа.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї встановлено, що на ТОВ «Малітек» основні фонди відсутні.

До перевірки не надано первинних документів, які підтверджують транспортування, зберігання, походження та оприбуткування товару на складі, бухгалтерських даних по рахунку 631, що не дає змогу підтвердити реальність проведення (здійснення) фінансово-господарських операцій.

Крім того до перевірки не надано інформації, щодо залишків ТМЦ на складі, що унеможливлює підтвердження здійснення придбання та реалізації даного товару.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено відсутність у ТОВ «Сепорт» та ТОВ «Малітек» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, які підпадають під визначення статті 198 Податкового кодексу України.

Також відповідач стверджує, що первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, і відсутність якої може свідчити про здійснення підприємством безтоварних правочинів без реального настання правових наслідків.

Підтвердження факту надання послуги є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача.

В порушення вищезазначених нормативних актів, ТОВ «Атлант Буд ЛТД» віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, по яких не доведено факт отримання ТМЦ та використання у господарській діяльності підприємства, а саме: за товарно-матеріальні цінності, по яким під час перевірки не було надано вичерпних, оформлених належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, документів (відсутні товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, документи складського зберігання, довіреності на отримання ТМЦ та інше), відсутність яких не дає змогу підтвердити реальність проведення господарських операцій, а саме придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене ТОВ «ТЦ «Анкомтех» при взаємовідносинах з ТОВ «Сепорт» порушено пункт 198.3 статті198, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ТЦ «Анкомтех» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну 672 289 гривень, в тому числі по періодах: квітень 2012 року - 238 239 гривень; травень 2012 року - 434 050 гривень.

З такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Сепорт», в особі директора Хильченко А.Н, та Технічний центр «Анкомтех» (Замовник), було укладено договір на поставку запасних частин до вантажних автомобілів № 042806 від 28.04.2012 року.

Згідно договору поставки № 042806 від 28.04.2012 року ТОВ «Сепорт» (Постачальник), з однієї сторони та Технічний центр «Анкомтех» (Покупець) з іншої сторони, уклали договір, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити запасні частини до вантажних автомобілів, який поставляється йому в рамках даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок Покупця.

Передача товару здійснюється на умовах СРТ - склад Покупця: «що знаходиться за адресою: с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1 відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів «Інктермс-2010».

Разом в з тим, в договорі не зазначено, що товар поставляється на умовах СРТ - склад Покупця: «що знаходиться за адресою: с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1 відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів «Інктермс-2010», отже договір відповідачем належним чином не досліджувався.

Договір діє з моменту підписання та до 31.12.2013 року.

ТОВ «Сепорт» було надано позивачу послуг, на що виписані податкові накладні, які наявні в матеріалах справи та акти виконаних робіт. Зазначені податкові накладні, які видані ТОВ «Сепорт» на адресу ТОВ «ТЦ «Анкомтех» та включені до складу податкового кредиту за квітень 2012 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оплата за відвантажений товар здійснена ТОВ «ТЦ «Анкомтех» на розрахунковий рахунок ТОВ «Сепорт».

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Малітек» в особі директора Сусідського С.С., та Технічний центр «Анкомтех» (Замовник), було укладено договір на поставку запасних частин до вантажних автомобілів №14/05-т1 від 14.05.2012 року.

Згідно договору поставки №14/05-т1 від 14.05.2012 року, ТОВ «Малітек» (Постачальник), з однієї сторони та Технічний центр «Анкомтех» (Покупець) з іншої сторони, уклали договір, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити в обумовлений термін і передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити запасні частини до вантажних автомобілів, який поставляється йому в рамках даного договору.

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок Покупця.

Передача товару здійснюється на умовах СРТ - склад Покупця: «що знаходиться за адресою: с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1 відповідно до Міжнародних правил інтерпретації термінів «Інктермс-2010».

В даному випадку також договір належним чином відповідачем не досліджувався, у зв'язку з тим, що в пункті 10.1 зазначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки, в пункті 8.1 договору зазначено, що витрати по поставці товару узгоджуються за домовленістю сторін. Даний товар був перевезений власним автотранспортом позивача.

Договір діє з моменту підписання та до 31.12.2013 року.

ТОВ «Малітек» було реалізовано запасні частини, на що виписані податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за відвантажений товар здійснена ТОВ «ТЦ «Анкомтех» на розрахунковий рахунок ТОВ «Малітек».

Відносно товарно-транспортних (ТТН) накладних суд першої інстанції вірно зазначив, що дані договори є договорами купівлі-продажу, а не поставки, товар вивозився власним автотранспортом тому, виписувати ТТН в даному випадку було недоцільним.

Умови договорів було виконано сторонами в повному обсязі, товар було отримано та обліковано, а продавець отримав кошти, розрахунок був здійснений у безготівковому вигляді шляхом перерахування коштів з рахунку Покупця, на рахунок Продавця.

Відповідач в Акті перевірки вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагентів ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт».

Єдиним аргументом податкового органу є факт внесення до ЄДР записів про відсутність ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» за місцезнаходженням.

Водночас, з наданих Витягів з ЄДР станом на день укладення договорів з ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» вбачається, що відомості про юридичну особу в цей період були підтверджені.

Крім того, анулювання свідоцтв платника податків по ТОВ «Сепорт» та по ТОВ «Малітек» - 11.09.2013 року, більше ніж через рік після виконання умом договорів взагалі не може бути підставою для тверджень про нереальність господарських операцій.

Разом з тим, факт здійснення господарської діяльності між позивачем, ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками по рахунках тощо.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем надано всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів.

При цьому, податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Надані позивачем докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем, ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт».

Крім того, отримані позивачем у ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» товари в подальшому були використані у власній господарській діяльності позивача.

Так, згідно основних видів діяльності позивача встановлено, що до таки, зокрема, належать: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «ТЦ «Анкомтех» станом на 28.01.2013 року.

Відтак, придбаний позивачем у ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» товар (автозапчастини) відповідає виду економічної діяльності позивача та був використаний у власній господарській діяльності.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про відсутність реального характеру правочинів, укладеного між позивачем, ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт», є безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Отже, на момент укладання правочинів та їх виконання позивачем та його контрагентами ТОВ «Малітек» та ТОВ «Сепорт» було дотримано усіх вимог чинного законодавства.

Таким чином, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, які дають змогу вважати про реальність здійснення господарської діяльності позивача та його контрагентів.

Відтак, позивачем спростовано висновки відповідача щодо безтоварності та фіктивності операцій, шляхом надання належних та допустимих доказів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами.

Згідно первинних бухгалтерських документів та податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, що відображено у податкових деклараціях.

Разом з тим, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди та доказів того, що безпосередні контрагенти позивача не здійснювали господарську діяльність, правочини укладені без мети настання реальних наслідків.

Отже, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту з підстав визнання спірних правочинів нереальними, є безпідставними.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 15.12.2014 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.