Постанова № 41851673, 10.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13150/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування рішення та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

5 вересня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі Інспекція або відповідач), у якому просило скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000030 від 20.05.2014 року та постанову про накладення штрафних санкцій №000087 від 15.07.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Товариство посилається на те, що позивачем було надано до перевірки всі необхідні документи для оцінки характеристик продукції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Інспекцією проведена позапланова невиїзна (поєднана з виїзною відповідно) перевірка дотримання позивачем законодавства про державний ринковий нагляд з питань відповідності продукції, а саме: газова колонка модель Nectar JSD20-B 23, мультирізак електричний 4,8 V TM SKILL, модель 2900 АВ, термоповітродувка електрична ТМ BOSCH, модель G 660 LCD дата виготовлення 2012 року, що вводиться в обіг ТОВ «Роберт Бош ЛТД».

За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції №000020 від 31.01.2014 року (далі Акт перевірки від 31.01.2014 року), яким встановлено, що позивачем не надано технічну документацію в обсязі передбаченому вимогам Технічним регламентом безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №62 від 20.01.2013 року (далі Технічний регламент №62), Технічним регламентом безпеки низьковольтного електричного обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 29.10.2009 року (далі Технічний регламент №1149), Технічним регламентом з електромагнітної сумісності обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №785 від 29.08.2009 року (далі Технічний регламент №785), Технічним регламентом приладів, що працюють на газоподібному паливі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №856 від 24.09.2008 року (далі Технічний регламент №856), Технічним регламентом водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №748 від 27.08.2008 року (далі Технічний регламент №748).

Крім того, Актом перевірки від 31.01.2014 року встановлено, що Товариством надано ряд документів та матеріалів іноземною мовою, які на запит органу державного ринкового нагляду не переведені на мову діловодства та документації державних органів. У зв'язку з чим, вищезазначені документи до уваги наприймались.

На підставі Акта перевірки від 31.01.2014 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000030 від 20.05.2014 року (далі Рішення про вжиття заходів), відповідно до якого:

- обмежено надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами;

- тимчасово заборонено надання продукції на ринок, у відповідності до частини 5 статті 30 Закону України «Про державний ринковий контроль і контроль нехарчової продукції». Строк виконання даного рішення встановлено до 13.06.2014 року.

На підставі наказу Інспекції №381 від 24.06.2014 року та направлення №000389 від 24.06.2014 року відповідачем проведена позапланова невиїзна (поєднана з виїзною) перевірка стану виконання Товариством рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000030 від 20.05.2014 року, про що складено акт №000006 від 27.06.2014 року (далі Акт перевірки від 27.06.2014 року).

Перевіркою було встановлено, що станом на 27.06.2014 року Рішення про вжиття заходів позивачем не виконано та не може бути визнано результативним. А саме не було надано повного складу технічної документації на продукцію, яка була об'єктом перевірки та відображено в Акті від 31.01.2014 року.

На підставі Акту перевірки від 27.06.2014 року, відповідачем складено протокол про виявлені порушення та винесено постанову про накладання штрафних санкцій №000087 від 15.07.2014 року (далі Постанова про накладення штрафу), якою зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51 000 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Постанова про накладення штрафу та Рішення про вжиття заходів відповідачем винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI від 02 грудня 2010 року (далі Закон №2735-VI) до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, в даному випадку, може бути, виключно, встановлення контролюючим органом факту введення позивачем в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, в т.ч. технічним регламентам, а не сам по собі факт не надання документації в обсязі, передбаченому відповідними технічними регламентами, чого посадовими особами контролюючого органу до уваги не прийнято.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року - забороняється реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність.

Статтею 13 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» № 3164-IV від 1 грудня 2005 року (далі Закон № 3164-IV) передбачено, що відповідність введених в обіг в Україні продукції, процесів та послуг технічним регламентам є обов'язковою.

Вимоги технічних регламентів поширюються на товари вітчизняного та іноземного походження незалежно від їх походження .

Згідно до статті 33 Закону № 3164-IV Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує Правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу.

Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.

Відповідно до Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29 листопада 2001 року, Національний знак відповідності (далі знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї. Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим. У разі підтвердження відповідності продукції призначеним органом з оцінки відповідності поряд із знаком відповідності наноситься ідентифікаційний номер цього органу згідно з державним реєстром таких органів. Знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками. Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Дозволяється використовувати зображення знака відповідності у рекламі позначеної там продукції.

Технічними регламентами №62, №1149, №785, №856, №748 передбачено, що всі товари та послуги введені в обіг на території України, незалежно від їх походження, мають відповідати вимогам технічних регламентів та містити нанесення національного знака відповідності, що наноситься виробником або його уповноваженим представником.

Товар, який зазначений в Акті перевірки відповідає технічним регламентам, про що свідчать сертифікати відповідності та декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того товар, який перевірявся, забезпечений національним знаком відповідності, що міститься на сертифікаті відповідності товару, цілком відповідає вимогам нанесення національного знака відповідності, згідно вказаних Технічних регламентів.

Такий спосіб нанесення національного знаку відповідності в повній мірі відповідає Правилам застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» № 2406-III від 17 травня 2001 року (далі Закон № 2406-III) сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Статтею 11 Закону № 2406-III передбачено, що сертифікація в законодавчо регульованій сфері провадиться згідно з вимогами технічних регламентів. За результатами проведення сертифікації у разі позитивного рішення призначеного органу з оцінки відповідності, заявникові видається сертифікат відповідності, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що наявність у позивача сертифікатів на продукцію, що перевірялася відповідачем, підтверджує відповідність цієї продукції Технічним регламентам.

Згідно із пунктом 13 статті 23 Закону №2735-VI у разі, якщо суб'єктом господарювання надано протоколи випробувань продукції або сертифікати відповідності, видані акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду беруть до уваги ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.

Враховуючи, що на товарах позивача був наявний національний знак відповідності, видані сертифікати відповідності, продукція забезпечена необхідною документацією, а, отже, порушення, викладені в Акті перевірки та в постанові про накладення штрафних санкцій є необґрунтованим та безпідставним, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 2 частини 2 статті 44 Закону №2735-VI є неправомірним, а тому постанова №000087 від 15.07.2014 року підлягає скасуванню.

Відносно застосування до позивача обмежувальних заходів колегія суддів зазначає таке.

Статтею 29 Закону №2735-VI передбачено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Відповідно до пункту 4 статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно із статтею 4 Закону №2735-VI, метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних і корегувальних заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.

Відповідно до Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1407 від 26 грудня 2011 року (далі Методики) органом ринкового нагляду обираються обмежувальні (корегувальні) заходи, передбачені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», пропорційно рівню загрози суспільним інтересам, що становить або може становити відповідна продукція. Рівень загрози визначається органом ринкового нагляду шляхом проведення оцінки ризику, що становить чи може становити відповідна продукція.

Згідно із пунктами 7-9 Методики оцінка ризику проводиться посадовою особою органу ринкового нагляду шляхом проведення аналізу, за результатами якого визначається рівень загрози. Аналіз проводиться на підставі критеріїв оцінки ризику. При цьому враховуються звичайні та обґрунтовано передбачувані умови використання продукції.

Критеріями оцінки ризику є: небезпечні фактори, що впливають або можуть вплинути на життєдіяльність людини під час споживання (використання) продукції; категорії споживачів, які можуть споживати (використовувати) продукцію; види травм, які можуть отримати споживачі під час споживання (використання) продукції; характеристика та тяжкість ушкоджень, які можуть бути наслідком отримання травми певними категоріями споживачів під час споживання (використання) продукції; наслідки, що пов'язані з отриманими травмами.

Відповідно до пункту 10 Методики на підставі проведеного аналізу розробляється сценарний план ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція.

Колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів прийнято Інспекцією без дотримання вимог, передбачених Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 1407 від 26 грудня 2011 року, якою визначено критерії оцінки ризику, з огляду на те, що законодавством передбачений перелік відповідних дій та процедур, які повинен здійснити орган ринкового контролю до винесення Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; передумовою прийняття такого рішення є оцінка ризику продукції, та складення по її результатам сценарного плану.

Проте, ні оцінка ризику, ні сценарний план відповідачем відносно товару, що реалізовувався позивачем, не складались.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено небезпечності реалізуємого позивачем товару та порушено процедуру прийняття рішення про вжиття обмежувальних заходів, а тому рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000030 від 20.05.2014 року та постанову про накладення штрафних санкцій №000087 від 15.07.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1 169 грн. 28 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 15.12.2014 року

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.