Рішення № 41850710, 10.12.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.2014 Справа № 920/1978/14Господарський суд Сумської області у складі судді Зражевського Ю.О. при секретарі судового засідання Кас'ян А.О. розглянув матеріали справи № 920/1978/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя", м. Суми

про стягнення 9254 грн. 21 коп.,

за участю представників сторін:

позивача - Недотопа М.М., довіреність № 03/01/14 від 08.01.2014 року

Константинов О.П., довіреність № 1050/11/14 від 20.11.2014 року

відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 9254 грн. 21 коп., в тому числі 6700 грн. 00 коп. основного боргу, 836 грн.51 коп. пені, 1405 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 311 грн. 78 коп. - 3% річних, а також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Представник позивача подав до суду заяву № 1070/1411/14 від 09.12.2014 року щодо виправлення технічної помилки в найменуванні відповідача в якій просить суд при ухвалені судових рішень та складанні інших процесуальних документів, а також в тексті позовної заяви вважати правильним найменування відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Керамейя».

Крім того представник позивача подав заяву № 1071/1411/14 від 09.12.2014 року про зменшення розміру позовних вимог в якій просить суд припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу в сумі 6700 грн. 00 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 836 грн.51 коп. пені, 1405 грн. 92 коп. інфляційних втрат, 311 грн. 78 коп. - 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи б/н, б/д (вх. № 15974 від 09.12.2014 року) в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням свого представника у відпустці.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду даної справи, вважаючи, що такі дії відповідача направлені на безпідставне затягування судового розгляду.

Господарський суд зазначене клопотання відхиляє, оскільки не вбачає для відкладення розгляду даної справи необхідних підстав та в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду її по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди обладнання № САТ972G 06/09/13 від 06.09.2013.

Відповідно до умов п. 1.1., 1.2. договору, позивач зобов'язувався передати відповідачеві в платне строкове використання обладнання, а саме фронтальний колісний навантажувач CATERPILLAR модель 972G з високим підйомом, серійний номер - 6АW00345, номер двигуна - 13Z45763, у кількості 1 ( однієї) одиниці. Факт передачі обладнання підтверджується актом приймання-передачі від 17.09.2013, копія якого додається, проте відповідачем в порушення умов договору, остаточного розрахунку за оренду обладнання не здійснено, в результаті чого, станом 20 листопада 2014 року прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 700 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 7.1.2., 6.2.3. договору, орендар зобов'язується своєчасно в повному обсязі здійснювати орендні платежі в порядку й розмірах передбачених у даному договорі. Орендодавець в праві вимагати від орендаря усунення порушень договору оренди, своєчасної сплати орендної плати.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з пунктом 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Приймаючи до уваги надані представником позивача докази фактичної сплати відповідачем боргу у сумі 6700 грн. 00 коп. за договором № САТ9720 06/09/13 від 16.09.2013 року, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в цій частині, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Окрім стягнення суми основного боргу, позивач вправі вимагати стягнення договірної пені на підставі п. 11.7.3. Договору, а також інфляційних втрат та 3 відсотків річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Пеня стягується з відповідача за кожен день з урахуванням чинного законодавства України, поки борг не буде сплачений. Сама суть пені полягає в тому, що час є її невід'ємною частиною, тому вона може бути застосована Позивачем у відповідності до Договору оренди обладнання № САТ972G 06/09/13 та чинного законодавства України.

Штрафними санкціями в розумінні ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 11.7.3. Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено обмеження щодо розміру пені, зокрема у вказаній статті зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України, період прострочення становить -18.10.2013-17.04.2014, в якому діяла така облікова ставка НБУ: 6,50% в період з 18.10.2013 по 14.04.2014; 9,50% в період з 15.04.2014 по 17.04.2014.

Згідно з розрахунком позовних вимог пеня за період з 18.10.2013 по 06.02.14 (облікова ставка НБУ - 6,5%) становить 666,17 грн. - сума боргу 16 700,00 грн., та за період 07.02.2014 - 14.04.2014 (облікова ставка НБУ - 6,5%) становить 159,88 грн., в період 15.04.2014 - 17.04.2014 (облікова ставка НБУ - 9,5%) становить 10,46 грн., - сума боргу 6 700,00 грн. загальна сума пені становить 836,51 грн., кількість днів прострочення -182.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, стаття 625 Цивільного кодексу України, визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем є частиною інших оплатних зобов'язань, тобто обов'язок Орендаря (Відповідача) оплатити користування обладнанням на підставі укладених договорів оренди. Правила вказаної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, неможливість виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин, наприклад, внаслідок відсутності у Відповідача грошових коштів, не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені вказаною статтею.

Згідно з частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлені спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно з розрахунком позовних інфляційні втрати за період з 18.10.2013 по 20.11.2014 становлять 1 405,92 грн.; три проценти річних за період з 18.10.2013. по 20.11.2014. становить 311,78 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 836 грн. 51 коп. пені, 1405 грн. 92 коп. інфляційних втрат та 311 грн. 78 коп. 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а в частині позовних вимог стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 6700 грн. 00 коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 49, пункту 1-1 статті 80, статей 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамейя" (40020, м. Суми, вул. Курська, буд. 18, Ідентифікаційний код 34327895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, літ. «Ц», Ідентифікаційний код 32849408) 836 грн. 51 коп. пені, 1405 грн. 92 коп. інфляційних втрат та 311 грн. 78 коп. 3% річних а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі - припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.12.2014 року

Суддя Ю.О. Зражевський