Рішення № 41850709, 08.12.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.2014 Справа № 920/1745/14Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/1745/14:

За позовом: Управління Державної служби охорони при УМВС України в

Сумській області, м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж»,

м. Суми,

про стягнення 3 165 грн. 50 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: предст. Сай О.М. (довіреність № 12/1-2-2777 від 07.11.2014 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 3 165 грн. 50 коп., в тому числі 3 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору № 17-3п01400-13-49 про надання послуг із проведення охоронно - профілактичних заходів підрозділом Державної служби охорони при МВС України та реагування наряду міліції груп затримання за повідомленням від 15.07.2013 року, 165 грн. 50 коп. пені відповідно до пункту 7.5. договору.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачеві поштових відправлень.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

15 липня 2013 року між сторонами було укладено договір № 17-Зп01400-13-49 про надання послуг із проведення охоронно - профілактичних заходів підрозділом Державної служби охорони при МВС України та реагування наряду міліції груп затримання за повідомленням, за умовами якого позивач зобов'язується здійснювати охоронно - профілактичні заходи в приміщенні відповідача та здійснювати реагування за отриманим від уповноваженої особи відповідача телефонним повідомленням, а відповідач в свою чергу оплачувати надані послуги на умовах і в порядку визначених договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що ціна договору визначається сторонами на підставі протоколу узгодження договірної ціни .

Відповідно до додатку № 1 до договору - Протоколу узгодження договірної ціни, договірна ціна за договором № 17-Зп01400-13-49 від 15.07.2013 року становить 1 000 грн. 00 коп. за 1 місяць. Пунктом 4 протоколу узгоджено, що розрахунки між сторонами за здійснення визначених договором заходів з визначеної протоколом ціни здійснюються з 14.07.2013 року.

Оплата послуг позивача здійснюється в національній валюті України, щомісячно до 20 числа місяця, в якому надаються послуги, на підставі рахунку - фактури позивача, шляхом перерахування відповідачем визначеної протоколом узгодження договірної ціни суми грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 4.3. договору).

Відповідно до пункту 6.2.3. договору, позивач має право розірвати договір та відмовитись від подальшого надання послуг в односторонньому порядку, попередивши про це відповідача письмово за 10 календарних днів до дати розірвання договору за умовне здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги понад 1 місяць.

Приписами пункту 4.4. договору встановлено, що акти виконаних робіт підписуються сторонами до 10- го числа кожного місяця за попередній місяць, по закінченні дії договору, а також при його достроковому розірванні за вимогою однієї із сторін на умовах визначеним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 3 вересня 2014 року позивач надіслав відповідачеві повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку за № 12/1-2-2146, в якому зазначив, що у зв'язку з заборгованістю за надані послуги в сумі 3 000 грн. 00 коп. відповідно до п. 6.2.3. договору з 14 вересня 2014 року позивач розриває дію договору та припиняє подальше надання послуг в односторонньому порядку. До вищезазначеного повідомлення позивачем були долучені акт звірки взаєморозрахунків сторін за даним договором, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг за червень, липень і серпень 2014 року а також рахунки - фактур за червень, липень і серпень 2014 року для проведення оплати. Проте, заборгованість відповідачем сплачена не була, акти звірки взаєморозрахунків та акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг ним не підписані і другі їх примірники позивачу не повернуті.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3 000 грн. 00 коп.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачеві послуг із проведення охоронно - профілактичних заходів на суму 3 000 грн. 00 коп. за період червень, липень і серпень 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки відповідач не здійснив повного розрахунку за надані послуги, позивачем 4 вересня 2014 року було направлено відповідачеві претензію № 12/1-2-2 162 з проханням до 25 вересня 2014 року погасити борг в сумі 3 000 грн. 00 коп. Проте, відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не погасив.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 000 грн. 00 коп. заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.5. договору, у разі порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг, відповідно до пункту 4.3. договору, або проведення оплати не в повному обсязі відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення , від не перерахованої суми грошових коштів за кожен день прострочення платежу.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за несвоєчасну оплату послуг в сумі 165 грн. 50 коп. за період з 21.06.2014 року по 20.07.2014 року на борг в сумі 1 000 грн. 00 коп.; з 21.07.2014 року по 20.08.2014 року на борг в сумі 2 000 грн. 00 коп.; з 21.08.2014 року по 20.09.2014 року на суму 3 000 грн. 00 коп.; за період 21.09.2014 по 10.10.2014 року на суму 3 000 грн. 00 коп. (а.с. 10).

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 165 грн. 50 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не повної та своєчасної оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом Пассаж» (40000, м. Суми, проспект Курський, 135, код 32462510) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Сумській області (40022, м. Суми, вул. Псільська, буд. 36, код 08597003) 3 000 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги, 165 грн. 50 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.12.2014 року.

Суддя С.В. Заєць