Постанова № 41849164, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/14072/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Кізюн Л.І.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2,

представника Міноборони України - Калюжного А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги, за апеляційними скаргами Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив визнати протиправною бездіяльність першого відповідача щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначеного станом на день отримання інвалідності, зобов'язати другого відповідача нарахувати і виплатити йому вказану грошову допомогу.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано відповідачів провести нарахування і виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначеного станом на день отримання інвалідності. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню, з таких підстав.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наявність визначених законодавством підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачами, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянтів, тобто в частині задоволених позовних вимог.

Колегією суддів установлено, що позивач проходив службу в Збройних Силах України.

Згідно наказу Міністра оборони України від 15.10.2002 №594 позивача звільнено з посади начальника відділу (організаційного) організаційно-планового управління Головного ракетно-артилерійського управління озброєння Міністерства оборони України у запас за станом здоров'я, а з 26.10.2002 - виключено з усіх видів забезпечення, списків особового складу військової частини А0116 і направлено для зарахування на військовий облік до Солом'янського РВК м. Києва.

З 29.10.2013 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, спричиненої травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою для акта огляду МСЕК серії АВ №0076100 від 01.11.2013. Із матеріалів справи вбачається, що згадана травма отримана позивачем при аварії на шляху прямування зі служби до місця проживання.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату із заявою від 29.05.2014 про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 02.06.2014 №3867, копія якого направлялась позивачу, Київський міський військовий комісаріат надіслав надані позивачем заяву та додані до неї документи Міністерству оборони України для висновку стосовно правомірності отримання грошової допомоги. Одночасно, військовий комісаріат зазначив, що позивач отримав нараховану страхову суму у розмірі 1600 грн 27.09.2002 за 20% втрати працездатності через Київську міську дирекцію НАСК «Оранта» (Солом'янська МСЕК серії 2-18 МАЕ №000061, книга №163 з/н 661).

Також, із матеріалів справи вбачається, що зі зверненням з приводу виплати йому одноразової грошової допомоги позивач 30.05.2014 року звертався безпосередньо до Міністерства оборони України.

Однак, станом на день подання адміністративного позову (03.07.2014) згадана одноразова допомога позивачу не виплачена, що стало підставою для такого.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянтів, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час звільнення позивача зі служби) військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України «Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум» від 19.08.1992 №488 державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори проводиться Національною акціонерною страховою компанією «Оранта» за рахунок коштів державного бюджету, що виділяються Міністерству оборони, Міністерству транспорту та зв'язку, Національній гвардії, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки та іншим військовим формуванням, що створені Верховною Радою України.

Пунктом 6 зазначених Умов передбачено, що Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» виплачує страхові суми у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Із листа Київського міського військового комісаріату від 02.06.2014 №3867 вбачається, що позивач отримав від страхової компанії «Оранта» страхову суму за втрату працездатності у розмірі 1600 грн. Зазначена обставина не заперечується позивачем.

Таким чином, позивач скористався своїм правом, передбаченим статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на отримання коштів у випадку часткової втрати працездатності.

04.04.2006 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 3597-IV, яким Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено у новій редакції.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень цей Закон України набрав чинності з 10 травня 2006 року, крім частини 1 статті 21, яка набрала чинності з 01 січня 2007 року.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону України від 03.11.2006 N 328-V, яка діяла на час встановлення позивачу групи інвалідності) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання приведеної норми, 28.05.2008 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (далі - Порядок).

Пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності у період проходження військової служби та особам звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби.

Разом з тим, частиною 9 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакцій на час спірних правовідносин) встановлено, що якщо військовослужбовці, військовозобов'язані або резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, проходять службу у військовому резерві, та члени їх сімей одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Приведена норма кореспондує приписам частини 6 Порядку, згідно з якими, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, установлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.

Враховуючи, що позивач скористався передбаченим статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакцій на час звільнення його з військової служби) правом на отримання коштів у випадку часткової втрати працездатності шляхом отримання відповідної страхової суми, колегія суддів доходить висновку про безпідставність позовних вимог щодо нарахувань та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності.

Отже, доводи апеляційних скарг частково знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Разом з тим, в частині відмови в задоволенні вимоги позивача (визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України), оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, оскільки в цій частині судове рішення не оскаржується.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року скасувати в частині задоволених позовних вимог.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 в цій частині відмовити.

У частині залишених без задоволення вимог ОСОБА_4 постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст постанови складений 05 грудня 2014 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.