Ухвала суду № 41775972, 04.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2014 року м. Київ К/800/42621/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року

у справі № 826/19435/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна"

до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна"(далі по тексту - ТОВ "Світ Інструменту Україна") звернулось до суду з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі по тексту -Київська регіональна митниця),яким просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товару від 30 квітня 2013 року №100270000/2013/310069/2.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року у справі № 826/19435/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у зазначеній справі, позов задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Київська регіональна митниця, відмовляючи ТОВ "Світ Інструменту Україна" в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженим рішенням, діяла з порушенням вимог законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Київська регіональна митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

ТОВ "Світ Інструменту Україна" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів за № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011р., укладеного між підприємством-нерезидентом Matrize Handels-GmbH (Китай)(Продавець) і ТОВ «Світ інструменту Україна» (Покупець)(з урахуванням додаткової угоди від 02.04.2013р. до цього Контракту), комерційного інвойсу від 05.03.2013р. № 13-0130-К137_UKR, декларантом позивача (ТОВ «УТС») до Київської регіональної митниці була подана вантажна митна декларація № 100270000/2013/262723 від 30.04.2013р. (форми МД-2) і пакет документів з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів («шланги гнучкі, світильники та інструменти, торгівельної марки «SPARTA», «MTX», «PALISAD», виробник «MARTRIZE Handels-GmbH», країна виробництва Китай).

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (контракту).

Для обґрунтування митної вартості товару позивачем подано Митниці наступні документи: контракт № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011р., додаткову угоду від 02.04.2013р. до цього Контракту; специфікацію № 13-0130-К137_UKR від 05.03.2013р. до Контракту; комерційний інвойс № 13-0130-К137_UKR від 05.03.2013р.; сертифікат походження товару № G133109202020207 від 07.03.2013р.; довідку про транспортні витрати № 3238 від 12.04.2013р..

Однак, вважаючи, що наданих позивачем документів не достатньо для підтвердження визначеної позивачем митної вартості ввезеного товару, митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи: копію митної декларації країни-відправника; прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару (за бажанням декларанта); інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Витребувані документи ТОВ «Світ інструменту Україна» надані не були.

Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товару від № 100270000/2013/310069/2 30.04.2013р.

Митна вартість визначена митним органом за резервним методом.

Визначена відповідачем митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях.

ТОВ «Світ інструменту Україна» в порядку оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, звернулось до відповідача з листом від 15.07.2013 р. № 653, до якого додало додаткові документами для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів: копія бухгалтерської документації (свіфт), що підтверджує сплату за поставлений товар у відповідності до умов контракту; копія прайс-листа постачальника-нерезидента; копія оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2013р. № 100270000/2013/310069/2; копія експертного висновку Київської обласної торгової палати від 04.07.2013р. № Ц-332, складеного за результатами моніторингу контрактної вартості приладів торгової марки «SPARTA», «MTX», «PALISAD», виробництва Китай, які ввозяться в Україну згідно Контракту № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011р.; копії видаткових накладних щодо постачання товару третім особам згідно укладених договорів поставок товарів.

Листом від 14.08.2013р. № 14.1/6-11/3304 митний орган повідомив позивача, що надані додаткові документи прийняті до уваги, але не можуть бути враховані як такі, що підтверджують заявлену первинну митну вартість товарів, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 30.04.2013р. залишено без змін.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На виконання частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджені оскаржені позивачем рішення Митниці, їм надано юридичну оцінку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 Митного кодексу України, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, здійсненого митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За нормою частин 1, 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) закріплено в статті 58 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Судами встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів.

З матеріалів справи вбачається, що вартість поставки партії товару по зовнішньоекномічному контракту від № CH-MIU/28/0411 від 28.04.2011р., згідно інвойсу від 05.03.2013 року, становить 50 149,34Доларів США. Відповідно до виписки банку по особовому рахунку ТОВ «Світ Інструменту Україна» на виконання зобов'язань по контракту від 28.04.2011р. № СН-MIU/28/0411 позивачем сплачено 50 149, 34 Доларів США, що свідчить про відсутність розбіжностей у документах.

Згідно частини 5 статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року, 17.06.2014 року.

Таким чином, зроблені відповідачем у гр. 33 оскаржуваної митної декларації записи не свідчать про дійсну наявність розбіжностей.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судами допущені порушення норм процесуального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №826/19435/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді