Постанова № 4176801, 01.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009 № 30/62

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Тищенко О.В.

при секретарі: Камінська Т.О.

За участю представників:

від позивача - Король А.М. (довіреність № 11-01-8 від 09.01.2009 р.)

від відповідача – Грабовський О.М. (довіреність № 5953 від 29.12.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.04.2009

у справі № 30/62 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Черкаської міської ради

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

про стягнення 7419,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” про стягнення 7419,62 грн. заборгованості за договором оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. у справі № 30/62 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її доводи необгрунтованими.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню, з наступних підстав.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 22.11.2005 р. № 8-708 відповідачу було надано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 4692 кв. м у місті Черкаси по вул. О. Дашковича, 20 (без права передачі її в суборенду) під існуючу будівлю Черкаської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” за рахунок землекористування Черкаської обласної дирекції Укрсоцбанку.

Згідно п. 3 вищевказаного рішення, відповідач зобов’язаний протягом двох місяців з дати прийняття рішення укласти договір оренди землі з Черкаською міською радою, здійснити його державну реєстрацію та надати один примірник Черкаській міській раді.

На виконання рішення, 27.12.2005 р. між Черкаською міською радою (Орендодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” (Орендар) було укладено Договір оренди землі (далі - Договір), який зареєстровано у Черкаській регіональній філії Державного підприємства „Центр ДЗК при Держкомземі України” 20.01.2006 р. за № 040677500023.

Як вбачається з п. 1.1. Договору, Орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 22.11.2005 р. № 8-708 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 4692 кв. м. по вул. О. Дашковича, 20 під існуючу будівлю Черкаської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Згідно п. 4.1. Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі, відповідно до розрахунку: грошова оцінка земельної ділянки площею 4692 кв. м. під існуючу будівлю Черкаської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” по вул. О.Дашковича, 20 згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Черкаси від 13.12.2005 р. № 718- гр.-2005 р., на час укладання цього Договору становить 2283174,00 грн.; річна орендна плата за земельну ділянку площею 4692 кв. м. під існуючу будівлю Черкаської обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” по вул. О.Дашковича, 20 встановлюється у розмірі 3 % від її грошової оцінки і на час укладання цього договору становить 68495,00 грн.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення певних змін та доповнень до цього договору (п. 4.2. Договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, за період з 20.01.2006 р. (дата державної реєстрації Договору) по 31.11.2008 р. (останній звітний місяць) відповідачу було нараховано орендну плату у розмірі 204968,02 грн.

Матеріалами справи (розрахунком орендної плати за земельну ділянку за три роки та платіжними документами) підтверджується той факт, що відповідач сплатив орендну плату в розмірі 208585,50 грн. (тобто в більшому розмірі, ніж було нараховано).

Крім того, п. 13.5. Договору передбачено, що Орендар відшкодовує Орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до моменту набуття чинності договору оренди.

Враховуючи даний пункт Договору, а також той факт, що рішення про надання АКБ „Укрсоцбанк” земельної ділянки Черкаською міською радою прийнято 22.11.2005 р., а Договір оренди набув чинності 20.01.2006 р., тобто через 59 днів, позивач нарахував до відшкодування відповідачем упущену вигоду в сумі 11041,14 грн.

Отже, відповідно до п. 4.2. та п. 13.5. Договору, відповідачу нараховано 216009,16 грн., а сплачено 208589,50 грн., внаслідок чого, на думку позивача, за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 7419,62 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки в Договорі оренди землі від 27.12.2005 р. сторони передбачили, що Орендар відшкодовує Орендодавцю всю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до моменту набуття чинності договору оренди, договір підписано та скріплено печатками сторін, тобто сторони визнали умови цього договору обов'язковими до виконання, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7419,62 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В п. 13.5. Договору зазначено, що Орендар відшкодовує Орендарю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення до моменту набуття чинності договору оренди. З назви розділу 13 Договору („Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору”) випливає, що дана сума нараховується в разі порушення умов договору відповідачем.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З наведеного вбачається, що учасник господарських відносин відшкодовує завдані збитки тільки в тому разі, коли останній порушить господарське зобов'язання.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, крім іншого, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Виходячи з вищевикладеного, неодержаний прибуток (втрачена вигода) це збитки, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Тобто, втрачена вигода відшкодовується у випадку неналежного виконання зобов’язання учасником господарських відносин.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов'язання за договором оренди виконує належним чином, в тому числі і зобов'язання, встановлені п. 4.1. Договору оренди та не порушував будь-яких вимог, зазначених в Рішенні Черкаської міської ради, отже і підстав для застосування п. 13.5. Договору оренди немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не обгрунтував, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навів.

В зв’язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. – скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 2 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” на рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. у справі № 30/62 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 09.04.2009 р. у справі № 30/62 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, р/р 31418534700002 в ГУ ДКУ в Черкаській області), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (м. Київ, вул. Ковпака, 29, к/р 32008152402 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 00039019) 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Тищенко О.В.

06.07.09 (відправлено)