Постанова № 4176802, 01.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009 № 1/195

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача - Балан О.С. (довір. №992 від 18.09.08);

Від відповідача 1 - Костерний Д.О. (довір. №344-710 від 03.02.09);

Від відповідача 2 - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

у справі № 1/195 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо”

до 1.Державноготериторіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест”

про стягнення 4454,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. у справі №1/195 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” на користь Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” 3460 грн. 38 коп. –нестачі, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення вартості провізної плати у розмірі 428 грн. 05 коп. провадження припинено. В частині стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс-Інвест” відмовлено.

Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що 03.01.2009р. було проведено комісійне переважування вагону №67663930, за результатами якого було виявлено недостачу вугілля в кількості 5600 кг, що підтверджується комерційним актом №БМ 243159/1 від 03.01.2009р. Відповідачем 1, як зазначає місцевий господарський суд, не були вжиті всі заходи по забезпеченню цілісності та збереженню вантажу під час його перевезення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2009р., та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач 1 вказує про безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що комерційний акт свідчить про ознаки втрати вугілля саме відповідачем 1, оскільки в ньому зазначено, що на вугіллі відсутнє маркування вапном.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає й про те, що переважування та перевірка фактичного стану вантажу у вагоні здійснювалась за присутністю представника одержувача вантажу, який своєю присутністю та підписом підтвердив, що слідів викрадення та втрати вантажу на шляху слідування не було. Обставини, засвідчені комерційним актом, свідчать про недовантаження вантажу відправником ( відповідач 2).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. розгляд апеляційної скарги Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” призначено на 17.06.2009р.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 17.06.2009р. представника відповідача 2 – Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест” розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.07.2009р.

01.07.2009р. в судове засідання апеляційного суду вдруге не з’явився представник відповідача 2.

Враховуючи те, що представник відповідача 2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги ( в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. представнику відповідача 2, з врахуванням думки представника позивача та представника відповідача 1, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест”.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

01.01.2007р. між позивачем та ПП „Дніпроенергія” укладено договір поставки №20, згідно з яким ПП „Дніпроенергія” здійснило поставку вугілля марки антрацит АКО 25-100 у кількості 69 т, вантажовідправником якого є відповідача 2, а перевізником відповідач 1, що підтверджується залізничною накладною №50820707 від 30.12.2008р.

В березні 2009р. позивач звернувся до Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс-Інвест” про стягнення 4454,23 грн.

Оспорюваним рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково.

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06.04.98р. №457 передбачено, що Статут визначає обов’язки , права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна – основний перевізний документ встановленої форми оформлений відповідно до вимог Статуту залізниць України і наданий перевізником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача.

У ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами, які складають станції залізниць. Тобто, стаття 129 Статуту залізниць України при складені комерційного акту передбачає відповідальність не лише залізниці, а й вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення.

В залізничній накладній №50820707 зазначено: вантаж завантажено засобами вантажовідправника, маса вантажу при навантаженні визначена вантажовідправником на 150 т вагах, вантаж завантажено нижче бортів у вологому вагоні.

По прибутті напіввагону №67663930 на станцію призначення Нова Борова Південно-Західної залізниці на вимогу вантжоодержувача, згідно заявки від 03.01.09р.( копія у матеріалах справи), було проведено переважування вказаного на піввагона. Під час переважування виявлено різницю ваги вантажу проти зазначеного в документах на 5600 кг про що складено комерційний акт від 04.01.09р. №243159/1.

Комерційним актом засвідчено, що вантаж прибув в технічному та комерційному відношенні справному вагоні. Поверхня рівна, слідів втрат вантажу в путі слідування немає. Вантаж завантажено рівномірно по всій довжині та ширині вагону, навантажений нижче бортів 500-550 мм. Вантаж катком не ущільнений. Об’єм кузова 73 м.куб. Відсутній вантаж у вагоні поміститись не міг”.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем 1 не були вжиті всі заходи по забезпеченню цілісності та збереженню вантажу під час його перевезення, а тому відповідальність за недостачу в вагоні повинен нести відповідач 1.

Однак такі висновки місцевого господарського суду зроблені при неповному з’ясуванні всіх обставин справи з огляду на наступне.

Переважування та перевірка фактичного стану вантажу у вагоні здійснювалася у присутності представника одержувача вантажу, який своєю присутністю та підписом підтвердив, що слідів викрадення та втрати вантажу на шляху слідування не було. Обставини комерційного акту свідчать про недовантаження вантажу відправником.

Таким чином, відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Висновки суду щодо зазначення у комерційному акті про відсутність захисного маркування не відповідають опису комерційного акта. Відповідно до п.2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. за № 567/6855, дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Отже, якщо при складенні комерційного акта не встановлено різниці між виявленими обставинами та даними, які зазначаються в залізничній накладній, щодо проведення вантажовідправником додаткових заходів по збереженню вантажу (захисне маркування), то такі відомості у комерційному акті не зазначаються. Різниці при проведенні комісійного переважування вагону на станції призначення Нова Борова виявлено не було, а саме: „Поверхня вантажу рівна, слідів втрат вантажу в путі слідування немає, вантаж завантажено рівномірно по всій довжині та ширині вагону, завантажений нижче бортів 500-550 мм. вантаж катком не ущільнений”. Різниця у вазі, засвідчена комерційним актом, свідчить про недовантаження.

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача вартість провізної плати за вантаж якого не вистачає, однак в судовому засіданні місцевого господарського суду відмовився від стягнення цієї суми, а саме 428,05 грн.

Таким чином колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, з покладенням відповідальності за недостачу вугілля, засвідченої комерційним актом №БМ 243159/1 від 03.01.2009р., на відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю „Барс Інвест”.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. у справі №1/195 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Барс-Інвест” ( 91000, м. Луганськ, вул. Сосюри, 137, Луганська обл. р/р26001014400420 в ЛФ АБ „Брокбізнесбанк” в м. Луганськ, МФО 304632, код ЄДРПОУ 32201868, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Житомироблпаливо” (10014, м. Житомир, вул. Ватутына 63-А, р/р 26009321601 в Житомирській філії АБ „Енергобанк”, МФО 311603, ЄДРПОУ 01881706) 3460 грн. 38 коп. – нестачі. Держмито в розмірі 153 грн., а також 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення боргу з Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” – відмовити.”

В іншій частині рішення залишити без змін.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 1/195 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

06.07.09 (відправлено)