Ухвала суду № 4176318, 02.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2009 р.Справа № АС 3/228/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Скороходової-Серопян Е.С.

представника позивача - Козачук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті на постанову Господарський суд Полтавської областi від 05.03.2009р. по справі№АС 3/228/5018

за позовом Приватного підприємства "Шерк"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавськійобласті

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Шерк" звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, винесені на підставі акту перевірки від 08.05.2007 року № 265/23-120/31913681, якими визначено податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 378 198грн. (основний платіж - 286 416грн., штрафна (фінансова) санкція - 91 782грн.), а саме: № 0003002301/1/1636 від 30.07.2007 року, № 0003002301/2/2361 від 12.10.2007 року.

Постановою господарського суду Полтавської області зазначений позов задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 30.07.2007 року № 0003002301/1/1636, від 12.10.2007 року № 0003002301/2/2361, за якими Приватному підприємству "Шерк" визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 378 198грн., в т.ч. основний платіж - 286 416грн. та штрафна (фінансова) санкція - 91 782грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.1.1, п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року № 293/1318.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства приватним підприємством “Шерк” за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., що набрали форму акту від 08.05.07р. № 265/23-120/31913681, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція констатувала порушення з боку позивача пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп.8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме:

-          заниження вартості реалізованого товару та не включення до валового доходу суму в розмірі 2 488, 00 грн.,

-          неможливість підтвердження факту отримання підприємством ВО “Техносервіс” відвантаженого товару та відслідкування кінцевого споживача,

-          недоцільність використання ПП “Шерк” за цивільно-правовою угодою праці другого бухгалтера у період листопад-грудень 2006 року;

-          неправомірність включення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих позивачем від ТОВ “Компанія “Альтіма” за умовами договору № 010206-7 від 01.02.2006р. в сумі 89 302, 00 грн.,

-          завищення суми амортизації в розмірі 975 грн. внаслідок введення в експлуатацію насоса 5КЗ 4.08.5-1160, придбаного у ПП “Еврогазсервіс”.

На підставі акту від 08.05.07р. № 265/23-120/31913681 відповідачем прийнято податкове повідомленням-рішення від 17.05.2007р. № 0002032301/0/1022 про визначення позивачеві податку на прибуток в загальній сумі 378 613,00 грн., в т.ч. основний платіж 286 416грн. та штрафна (фінансова) санкція 92 197грн.

За результатами оскарження в адміністративно-апеляційному порядку податкового повідомлення-рішення від 17.05.2007р. №0002032301/0/1022 цифровий ряд його за рішенням начальника КОДПІ від 23.07.2007р. №22530/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги був зменшений.

З огляду на приписи пп. 6.4.3 п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зазначене податкове повідомлення-рішення від 17.05.2007р. №0002032301/0/1022 є відкликаним.

Податкові повідомлення-рішення: від 30.07.2007р. №0003002301/1/1636, від 12.10.2007р. №0003002301/2/2361, що були надіслані позивачу за результатами оскарження в адміністративно-апеляційному порядку та є предметом спору у цій справі, містять суму донарахувань контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток за результатами зазначеної вище перевірки в загальній сумі 378 198,00 грн. , в т.ч. основний платіж 286 416грн. та штрафна (фінансова) санкція 91 782грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з не доведення відповідачем в порушення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому ' Законі.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати можуть бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції залучені до матеріалів справи договір №1-06/06 від 06.06.2006р., накладні на відпуск ТМЦ, податкові накладні, рахунки-фактури, акт приймання-передачі нафтопродуктів від 31.08.2006р., довіреності на отримання матеріальних цінностей, виписки банку про сплату покупцем за придбані ТМЦ, позивач і ВО “Техносервіс” знаходились в договірних відносинах по поставці паливно-мастильних матеріалів (бензин та дизпаливо).

Зазначеними доказами підтверджується обґрунтованість віднесення витрат по сплаті вартості паливно-мастильних матеріалів ЗАТ ТД “Укртатнафта”, ДП ЗАТ “Гефест “Гефест-Логістіка”, ТОВ “Новойл, ТОВ “Центр-Нафта”, ТОВ “Союзінтертрейд” до валових витрат підприємства позивача.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність прийняття свого рішення в частині понесених ПП “Шерк” витрат в сумі 11 000,00 грн. на оплату послуг ПП Рибас І.М. за умовами договору про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку №1/10-06 від 01.10.2006р.

Колегія суддів зазначає, що зазначені витрати не відносяться до витрат, що регулюються пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому висновки відповідача щодо заниження податку на прибуток у сумі 2 750грн. є необґрунтованими.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом, серед іншого, на підставі висновків експертів.

В межах адміністративної справи господарським судом Полтавської області призначено судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої постановлено питання щодо відповідності фактичним обставинам справи та документального підтвердження висновків акту виїзної планової перевірки від 08.05.2007 року № 265/23-120/31913681 Кременчуцької ОДПІ стосовно визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Висновком судово-економічної експертизи № 936 від 19.01.2009р. спростовуються висновки відповідача про порушення ПП “Шерк” пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та заниження податку на прибуток в зв'язку з цим на 622, 00 грн., а також пп.8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” та заниження податку на прибуток за 4 квартал 2006 року в сумі 244,00 грн.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ “Компанія “Альтіма” укладений договір №010206-7 від 01.02.2006р., за яким були надані транспортно-експедиційні послуги в 2006 році на загальну суму 107 162,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 860,00 грн.

Надання цих послуг контрагентом позивача - ТОВ “Компанія “Альтіма” підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що також підтверджується висновком судово-економічної експертизи №936 від 19.01.2009р.

Враховуючи, презумпцію правомірності правочину, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірність включення до складу валових витрат вартості транспортно-експедиційних послуг, отриманих позивачем від ТОВ “Компанія “Альтіма” за умовами договору № 010206-7 від 01.02.2006р.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення № 0003002301/1/1636 від 30.07.2007 року, № 0003002301/2/2361 від 12.10.2007 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо про визнання таких рішень нечинними.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 05.03.2009р. по справі№АС 3/228/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді(підпис)

(підпис) Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2009 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.