Ухвала суду № 4176301, 17.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

17.06.2009 Справа № 2-31/17494-07А/5002

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І. при секретарі судового засіданняЗикової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В. ) від 03.03.09 у справі №2-31/17494-07А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-Виналь-Крим" (вул. Одеська, 30,Багерове,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98227) до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим (вул. Дзержинського, 7,Леніне,Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим»(далі ТОВ) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим, у якій просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Ленінському районі АР Крим (далі Інспекція) № 0000922301/0 від 03.05.2007, № 0000922301/1 від 06.07.2007 та № 0000922301/3 від 06.07.2007 про визначення суми податкового зобовязання з акцизного збору в сумі 66000,53 грн., в тому числі за основним платежем 44000,35 грн. та штрафними санкціями 22000,18 грн. (а.с.2-4).

Заявою від 10 лютого 2009 року позивач змінив позовні вимоги та просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000922301/0 від 03.05.07, № 0000922301/1 від 06.07.07 та № 0000922301/3 від 06.07.07 (а.с.89).

Постановою господарського суду АР Крим (суддя Привалова А.В.) від 03.03.2009позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну позовних вимог задоволені, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Інспекції № 0000922301/0 від 03.05.2007, № 0000922301/1 від 06.07.2007 та № 0000922301/3 від 30.11.2007 про визначення суми податкового зобовязання з акцизного збору в сумі 66000,53 грн., в тому числі за основним платежем 44000,35 грн. та штрафними санкціями 22000,18 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що операція ТОВ з реалізації алкогольних напоїв у листопаді 2006 через ТОВ «Атлантис» є експортною, що підтверджується матеріалами справи, та не підлягає оподаткуванню акцизним збором. Оскільки відповідачем у відповідності із ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не надані документи, які б спростовували позовні вимоги позивача, то вони є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті постанови господарським судом АР Крим в порушення норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України не прийняті до уваги доводи відповідача щодо непідтвердження первинними документами, даними бухгалтерського обліку надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок платника. Але саме наявність одночасно двох документів: довідки банку про надходження коштів в іноземній валюті на рахунок платника та оригіналу пятого аркушу вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3) згідно законодавству є умовою звільнення від сплати акцизного збору з алкогольних напоїв, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в засідання апеляційної інстанції також не зявився, заперечень на апеляційну скаргу не надав, про дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2009 про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду явка представників сторін обовязковою не визнавалася. Враховуючи межі перегляду справи в апеляційної інстанції, передбачені ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України без участі представника сторони, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи. Переглянувши постанову суду відповідно до ст.195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в Ленінському районі АР Крим була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Алеф-Виналь-Крим» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, в ході якої встановлено порушення ч. 3 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»та п. 7 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 №111, що виразилось у заниженні податкового зобовязання з акцизного збору за листопад 2006 на суму 44000,35 грн., що зафіксовано в акті № 1036/23-02/32148768 від 23.04.2007.

Виявлені порушення зявилися підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000922301/0 від 03.05.2007 про визначення суми податкового зобовязання з акцизного збору в сумі 66000,53 грн., в тому числі за основним платежем 44000,35 грн. та штрафними санкціями 22000,18 грн.

За результатами розгляду скарг ТОВ на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», Положення про порядок подачі та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби Інспекцією на адресу підприємства надіслані нові податкові повідомлення-рішення: № 0000922301/1 від 06.07.2007 та № 0000922301/3 від 30.11.2007.

Позивач оскаржує вказані податкові повідомлення-рішення Інспекції в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки встановлено, що ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» уклало договори комісії з ТОВ «Атлантис», згідно яким ТОВ «Алеф-Виналь-Крим»виступає комітентом, а ТОВ «Атлантис»комісіонером. За період, що перевірявся, відповідно до договорів купівлі-продажу ТОВ здійснювало реалізацію алкогольної продукції. При звіренні даних, наданих розрахунків акцизного збору, з даними первинних документів на відвантаження та виписок банків, виявлене заниження обєкта оподаткування акцизним збором у листопаді 2006 року. У листопаді 2006 ТОВ реалізувало підакцизні товари на експорт за іноземну валюту (ТОВ «МоРо», РФ м. Москва), що документально підтверджується вантажно-митної декларацією. Але не підтверджено довідкою банківської установи надходження коштів у іноземній валюті на розрахунковий рахунок ТОВ, кошти надійшли лише 2 лютому 2007, що є порушенням ч. 3 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» та п. 7 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору.

Оскільки умовою звільнення від сплати акцизного збору з алкогольних напоїв, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, є наявність одночасно двох документів: довідки банку про надходження коштів в іноземній валюті на рахунок платника та оригіналу пятого аркушу вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), але надходження грошових коштів в іноземної валюті на розрахунковий рахунок позивача не підтверджено відповідними документами, то норми законодавства, що звільняють платника від обовязку сплати акцизного збору, не підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 1 ст. 69, ч. 2 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Порядок оподаткування акцизним збором регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 «Про акцизний збір» та Законом України від 15.09.95 N 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби».

Відповідно до зазначених законодавчих актів визначено платників акцизного збору, дату виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) та об'єктів оподаткування, а також встановлюються умови, при яких акцизний збір не справляється з підакцизних товарів.

Перелік підакцизних товарів, розміри та види ставок акцизного збору визначено чотирма законами України про встановлені ставки акцизного збору: на спирт та алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво та нафтопродукти; на транспортні засоби та кузови до них.

Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір»встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;

- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Тобто, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору є будь-яке відвантаження (передача) підакцизних товарів (продукції) від підприємства - виробника або зарахування коштів на його рахунок та не залежить від укладених договорів та умов, за якими здійснюються така передача, безпосередньо споживачу чи через комісіонера.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування згідно з вимогами частини третьої ст. 1 Закону «Про систему оподаткування»від 25.06.91 р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 5 Декрету «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. № 18-92 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.95 р. № 329/95-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено ще одну додаткову умову звільнення від оподаткування у разі здійснення експортних операцій з алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме: не підлягає оподаткуванню вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, експортованих за межі митної території України за іноземну валюту, за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства (п. «г»частини другої ст. 3).

Особливості нарахування та сплати акцизного збору при здійсненні експортно-імпортних операцій визначено п. 7 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України «Про затвердження Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору та змін до наказів ДПА України»від 19.03.2001 р. № 111 (зі змінами та доповненнями, за текстом Положення № 111), яким передбачено аналогічні вимоги чинного законодавства щодо несправляння акцизного збору з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збору за межі митної території України, а саме алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене: довідкою банку про надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок платника та оригіналом п'ятого аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, виданого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту підакцизної продукції, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованої підакцизної продукції за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.

Таким чином підставою звільнення від сплати акцизного збору є наявність підтвердження установи банку про надходження на рахунок платника грошових коштів в іноземної валюті та оригіналу п'ятого аркуша («примірник для декларанта») вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3). Інших умов для звільнення від оподаткування акцизним збором законодавством не вимагається.

Матеріали справи та висновок №67/08 судово-економічної експертизи свідчать, що операції здійснені позивачем є експортними та підтверджені відповідними документами бухгалтерського обліку. Експортний характер операцій підтверджується предметом договорів комісії, товар вивезений за межі митної території України згідно відмітки митниці на ВМД та ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» отримало на розрахунковий рахунок грошові кошти в іноземної валюті за відвантажені алкогольні напої, що підтверджується довідкою банківської установи, в звязку з чим операції, здійсненні позивачем, не підлягають оподаткуванню, та, відповідно, висновки акту перевірки Інспекцій щодо відсутності документів, підтверджуючих експортний характер операції ТОВ «Алеф-Виналь-Крим»по реалізації алкогольних напоїв, не підтверджені документами бухгалтерського обліку ТОВ.

Таким чином, позивачем дотримані умови Декрету кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», які надають можливість звільнення від оподаткування акцизним збором.

Отже, висновки відповідача про заниження ТОВ «Алеф-Виналь-Крим» податкових зобовязань з акцизного збору не підтверджуються матеріалами справи та не відповідають законодавству, що регулює спірні відносини. За цих обставин задоволення позовних вимог є обґрунтованим. А тому постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 не підлягає скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої ст. 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 по справі № 2-31/17494-2007А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 червня 2009 р.

Головуючий суддяМ.А.Санакоєва

Судді О.В.Дугаренко З.І.Курапова