Ухвала суду № 4176422, 08.07.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

08.07.2009 Справа № 2-а-3722/08/5/0170

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І. при секретарі судового засіданняЗикової А.В., за участю представника позивача - Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру - Нікітіна К.П., представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим - Черниш А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 02.02.09 у справі №2-а-3722/08/5 за позовом Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру (Нікіта, Ялта, Автономна Республіка Крим,98648)

доДержавної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

01 жовтня 2008 року позивач - Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №0002162301/0 від 21.07.2008р. та його скасування (а.с.6-7).

Позовні вимоги обґрунтовані ст. 250 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців зі дня виявлення порушення.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 4, 5 Постанови КМУ від 26.02.1999р. № 271 “Про порядок акумуляції і використання грошових коштів, нарахованих сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини”.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.02.09 адміністративний позов задоволений:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0002162301/0 від 21.07.08, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8687,00 грн.

Судом вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представника позивача, відповідача, суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржується, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.06.2008р. № 0000147/323 ДПІ в м. Ялта проведена виїзна позапланова перевірка Нікітського ботанічного саду-Національного наукового центру (далі: НБС - ННЦ) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.03.2008р.

В ході зазначеної перевірки встановлені порушення ст. 4 абз. 2 Постанови КМУ від 26.02.1999р. № 271 “Про порядок акумуляції і використання грошових коштів, нарахованих сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини”, в редакції Постанови КМУ від 23.04.2001р. № 374 від 28.03.2007р. № 596, із змінами від 27.02.2008р. № 122, в результаті чого спрямуванню до Державного бюджету підлягають кошти, які не були перераховані на окремий рахунок по ПДВ (незалежно від причин) за період з 01.07.2005р. по 31.03.2008р. у сумі 8687,00 грн.

За результатами перевірки складений Акт № 1637/23-1/00494551/89 від 07.07.2008р. (а.с.9-15).

На підставі вищевказаного Акту, відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 21.07.2008 № 0002162301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8687,00 грн. (а.с.16).

Відповідно до Розділу “Реорганізація Степового відділення НБС-ННЦ” Акту перевірки № 1637/23-1/00494551/89 від 07.07.2008р. (а.с.12-15) у звязку із реорганізацією Степового відділення НБС-ННЦ, ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим проведена позапланова перевірка Степового відділення НБС-ННЦ за період з 01.05.04р. по 23.05.07р. (акт № 428/23-02/00494551 від 05.06.07р.) в ході якої були виявлені порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 4, 5 Постанови КМУ від 26.02.1999р. № 271 “Про порядок акумуляції і використання грошових коштів, нарахованих сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (окрім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини”.

ДПІ в Сімферопольському районі за результатами перевірки Степового відділення НБС-ННЦ не застосувала штрафні санкції до останнього за неперерахування грошових коштів на спеціальний рахунок з ПДВ по платежу 14010120-ПДВ с/г виробників.

Згідно з матеріалами прийому-передачі позивач прийняв кредиторську заборгованість Степового відділення НБС-ННЦ у частині ПДВ.

Відповідно до п. 11.29. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами, внесеними Законом України від 18.01.2001 р. № 2233-ІІІ; дію п. 11.29 продовжено до 01.01.2005р.згідно із Законом України від 28.11.2003 р. № 1352-IV) до 1 січня 2004 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана норма Закону зобовязує сільськогосподарських товаровиробників суму податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, використовувати виключно для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Відповідно до абз. 2 п. 4 "Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), залишок податкових зобовязань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Пунктом 5 вищевказаного Порядку передбачено, що кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

В ході перевірки не було встановлено факту заниження або завищення суми податкових зобовязань позивача, заявлених у податкових деклараціях, зумовлених саме зазначеним вище порушенням, а тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що відповідачем безпідставно застосовано п. "б" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ при визначенні суми податкових зобовязань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням. За приписами п. "б" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 цього Закону контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності підстав, викладених у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, податковий орган неправомірно визначив позивачеві штраф у відповідності до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Кошти, які мають обліковуватися на спецрахунку з податку на додану вартість згідно із приписами п.п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та "Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини", затвердженого постановою КМУ від 26.02.1999 р. № 271, не відповідають ознакам податкового зобовязання, встановленим п. 1.2., 1.3 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181ІІІ.

Законодавством передбачені наслідки використання коштів не за цільовим призначенням у вигляді їх стягнення до Державного бюджету України в безспірному порядку. Проте, ці наслідки не можна ототожнювати із відповідальністю у вигляді штрафу, який застосовується на підставі Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ шляхом його визначення податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002162301/0 від 21.07.2008р.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

Позивач просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0002162301/0 від 21.07.2008р., без вимоги про визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судова колегія вважає, що враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів Нікітського ботанічного саду-Національного наукового центру, суд першої інстанції, на підставі ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0002162301/0 від 21.07.2008р., яким нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8687,00 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 частини першої ст. 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.02.09 у справі №2-а-3722/08/5 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2009 р.

Головуючий суддяМ.А.Санакоєва

Судді О.В.Дугаренко З.І.Курапова