Ухвала суду № 4176042, 17.06.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

17.06.2009           Справа № 2-27/9630-06А/5002

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Єланської О.Е.,

суддів           Горошко Н.П. , Омельченка В. А.                      секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б. за участю представників сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат Море" у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим у судове засідання не з’явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17.02.09 року по справі №2-27/9630-06А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат Море" (вул. Набережна, 25, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна 22-а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень і рішень про застосування штрафних санкцій.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Пансіонат «Море»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим з урахуванням зменшених та уточнених позовних вимог просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті від 27.04.2006 року № 0000892301/0, яким донарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 38 300 грн., і нараховано штрафні санкції у розмірі 12540 грн., а всього на суму 50840 грн., та скасувати його; визнати частково протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АР Крим № 0000902301/0 від 27.04.2006 року, яким донарахований податок на додану вартість у розмірі 70578 грн., і нараховані штрафні санкції у розмірі 35289 грн., а всього на суму 105867 грн. та скасувати його в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 64 грн., і нарахуванні штрафні санкції у розмірі 32 грн., а всього на суму 96 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м.Алушті АР Крим від 27.04.2006 року про застосування штрафних санкцій № 00004622303/0 на суму 25 685 грн., та № 00004722303/0 від 27.04.2006 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 24 920 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2009 року по справі № 2-27/9630-2006А (суддя Воронцова Н.В.) адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Пансіонат Море»до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень і рішень про застосування штрафних санкцій, було задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 27.04.2006 року № 0000892301/0, яким донарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 38300 грн., нараховано штрафні санкції у розмірі 12540 грн., а всього на суму 50840 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 27.04.2006 року № 0000902301/0 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 64 грн., і нарахування штрафних санкцій у розмірі 32 грн., всього на суму 96 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м.Алушті АР Крим від 27.04.2006 року № 0000462303/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 25685 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим від 27.04.2006 року № 0000472303/0 про застосування штрафних санкцій у розмірі 24 920 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Алушті АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову господарського суду АР Крим від 17.02.2009 року, прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 17.06.2009 року представник Відкритого акціонерного товариства "Пансіонат Море" не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

У судове засідання 17.06.2009 року представник Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим не з’явився, проте до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - Державна податкова інспекція у м.Алушті АР Крим у порушення ч.2 ст.71 КАС України, правомірність винесення спірних податкових-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій належним чином не довів.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, з 06.03.2006 року по 05.04.2006 рік працівниками Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Відкритого акціонерного товариства «Пансіонат Море»за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік.

За наслідками перевірки було складено акт № 578/23/19011733 від 13.04.2006 року, де були відображені виявлені порушення: порушено п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в наслідок чого було встановлено завищення від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2005 року на суму 41,0 тис. грн.; заниження податку на прибуток за 2005 рік на суму 43,0 тис. грн., у тому числі на періодах: за 1 півріччя 2005 року –на 20,1 тис. грн.; за 9 місяців 2005 року –на 32,0 тис. грн.; за 2005 рік на 43,0 тис. грн.; порушено п.4.1 ст.4, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за 2005 рік на 73485 грн., в тому числі: липень 2005 року в сумі 14,00 грн., серпень 2005 року в сумі 70742 грн.; вересень 2005 року в сумі 2053 грн., жовтень 2005 року в сумі 676 грн.; встановлено завищення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2005 року на суму 186 грн.; порушено п.1.3 ст.1, п.3.5 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4,72 грн.; п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, абз. «г»п.п.4.2.9 п.4.2. ст..4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4,26 грн.; 3.4 ст.3, абз. «г»п.п.4.2.9 п.4.2. ст..4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 25,26 грн.; порушено п.11 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», а саме встановлен6е реалізацію алкогольних напоїв через три РРО, які зареєстровані у встановленому порядку та не зазначені у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; порушено п.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в України»- не оприбуткування готівки в касі підприємства в сумі 27 203,85 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Алушті АР Крим у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Пансіонат Море»і були прийняти податкові повідомлення-рішення: № 0000391701/0 від 27.04.2006 року, яким донарахований податок з доходів фізичних осіб у розмірі 2672,59 грн., і нараховані штрафні санкції у розмірі 5345,18 грн., а всього на суму 8017,77 грн., № 0000892301/0 від 27.04.2006 року, яким донарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 38300 грн. і нараховані штрафні санкції у розмірі 12540 грн., а всього на суму 50840 грн.; № 0000902301/0 від 27.04.2006 року, яким донарахований податок на додану вартість у розмірі 70578 грн., і нараховані штрафні санкції у розмірі 35289 грн., а всього на суму 105867 грн., а також рішення про застосування фінансових санкцій № 0000462303/0 від 27.04.2006 року, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 25685 грн., за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та рішення про застосування фінансових санкцій № 0000472303/0 від 27.04.2006 року, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 24920 грн., за порушення норм з регулювання обігу готівки.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою правильності визначення суми амортизації встановлено завищення суми амортизації на 149,2 тис. грн., та як внаслідок цього заниження податку на прибуток за 2005 рік на суму 383,0 тис. грн. при цьому, відповідач посилається на п.п.8.1.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання. Витрат на придбання основного фонду –яхти «Хоробре серце»ВАТ «Пансіонат «Море»у грошовій, матеріальні або нематеріальній фірмах не понесло, а тільки засвідчено простим векселем від 27.10.2003 року № 3206270753 безумовне грошове зобов’язання підприємством сплатити протягом 86 місяців від дати складання векселя 160000 доларів США.

Разом з тим, відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація»основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань. Підпункти 1.18.2 п.1.18 ст.1 вказаного Закону визначають, що фінансовий лізинг (оренда) –господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 9 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.

Порядок сплати та склад лізингових платежів регулює Закону України «Про фінансовий лізинг». Відповідно до ст. 16 цього Закону, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконання договору лізингу.

Матеріали справи свідчать про те, що 01 липня 2001 року був укладений договір про оренду судна (нова редакція від 16.08.2001 р.), відповідно до якого СanaI Trading Associates – Орендодавець та пансіонат «Море»- Орендар домовились, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду судно на умовах, передбачених договором, Відповідно до п.1.2 договору вартість судна оцінена сторонами у сумі 103 000 доларів США. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 18.08.2001 року до договору оренди судна від 16.08.2001 року вбачається, що сторони домовились про те, що строк оренди складає два роки (розділ 3); починаючи з дати оренди судна. Орендар сплачує Орендодавцю оренду плату у наступні розмірі: третій квартал 2001 року –88000 доларів США, четвертий квартал 2001 року 18000 доларів США. Перший квартал наступного року –6000 доларів США, другий та третій квартали –12000 доларів США, при цьому загальна сума орендної плати складає 160000 доларів США (п.п.4.1 договору). Згідно п.п.17.3 договору, після закінчення строку дії оренди та сплати орендних платежів до Орендаря переходить право власності на судно.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що положення договору оренди судна відповідають поняттю фінансового лізингу. Відповідно до п.п.17.3 договору, право власності на судно переходить Орендатору та передбачено, що компенсація вартості отриманого судна відбувається за рахунок орендної плати. ВАТ «Пансіонат «Море»- векселедавець виписаний простий вексель на суму 160000 доларів США. Дата погашення векселя 86 місяців від дати складання векселя. Векселеотримувач - СanaI Trading Associates, який є Орендодавцем. Крім того, цій вексель цілком відповідає вимогам Законів «Про цінні папері і фондову біржу»та «Про обіг векселів в України».

Таким чином, видача векселя (оформлення векселем грошового боргу) ніяк не впливає на початок нарахування амортизації основного засобу –яхти «Хоробре серце», тому що немає відношення до формування витрат на її придбання, тому висновки відповідача про завищення суми амортизації у 2005 році на 149200 грн., не відповідають дійсності.

Проведеною перевіркою дотримання умов здійснення ліцензійної діяльності виявлені порушення п.11 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напої та тютюнових виробів». ДПІ у м. Алушті АР Крим застосовані штрафні санкції до ВАТ «Пансіонат «Море»на суму 25658 грн., за реалізацію алкогольних напої через три РРО яки не зазначені у ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ «Пансіонат «Море»здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензій: Серія АА № 886491, термін дії з 23.07.2004 року по 23.07.2005 рік; Серія АА № 890285,термін дії з 01.06.2004 року по 01.06.2005 рік, яки були отримані на підставі п.7 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», в якому встановлювалось, що щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі становить 4000 грн., на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі –2000 грн., що і було сплачено позивачем за весь період дії цих ліцензій, тобто за цілий рік.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік і деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року були внесені зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у тому числі у п.7 ст.15, який викладений у новій редакції: щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 грн., за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книга обліку розрахункових операцій), що знаходиться в місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі –2000 грн., а ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», була доповнена абзацом 6, який встановлює штрафні санкції за використання незазначеного у ліцензії електронного контрольно-касового апарату у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 грн.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, отримані суб’єктом підприємницької діяльності до 31 березня 2005 року (до моменту публікації Закону у газеті «Урядовий кур’єр») не потребують переоформлення чи проведення перерахунку щоквартальних платежів. Тому неотримання позивачем додатків до ліцензії не призвело до негативних наслідків та не завдало збитків бюджету, тому рішення про застосування відповідачем штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, судом першої інстанції не встановлено віни позивача у порушенні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки ліцензії були отримані згідно діючого на момент подання документ і до органу ліцензування та внесення річної плати до бюджету.

Також за наслідками проведеної перевірки до підприємства застосована фінансова санкція у розмірі 24920 грн., у зв’язку з тим, що відповідач не вважає проведені розрахункові операції на суму 4984 грн., помилковими, том що вони не підтверджені актами помилково пробитої суми, не проводилася реєстрація від’ємної сум чи операції «службова видача», що є порушенням п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Разом з тим, відповідно до п.4.8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, якщо сума коштів, виданих при проведенні товар чи рекомпенсацїї раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта підприємницької діяльності та зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахунковий операції.

В матеріалах справи наявні пояснювальні записки адміністраторів пансіонату, яки саме і містять дані, які повинні бути вказані у акті: помилково проведена сума та реквізити касового чеку. Наявність пояснювальних записок та оригіналів фіскальних чеків, прикріплених до них дають підстави вважати проведенні розрахункові операції помилковими.

Оскільки проведені розрахункові операції є помилковими, відповідно не виникло заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість на залишеною спірною суму податку на додану вартість у розмірі 64 грн., тому в даному випадку відсутній об’єкт оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 71 ч.2 КАС України не доведено правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості.

                    Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17.02.09 року по справі №2-27/9630-06А, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 17.02.09 року по справі №2-27/9630-06А, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 червня 2009 р.

Головуючий суддя                                        О.Е.Єланська

Судді                                         Н.П.Горошко                               В.А.Омельченко