Постанова № 4176245, 18.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.09Справа №2а-5366/09/8/0170 (15:08 год.) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпресс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

за участю представників сторін:

від позивача: Полівкіна Наталя Іванівна, протокол № 30/10/07 від 30.10.07р.,

від відповідача: Щербіна Дмитро Сергійович, довіреність № 45/100 від 25.05.09 р.

Суть спору: 09.04.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача в частині донарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій від 31.03.2009 р. № 0002741701/0 в сумі 54000,00грн, в тому числі 18000,00грн. основного платежу та 36000,00грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у м.Сімферополі неправомірно прийняте податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18000,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36000,00 грн. в цілому 54000,00грн., оскільки відповідач в ході планової виїзної перевірки за додержанням суб`єктом господарювання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. (акт перевірки від 25.09.09 р. № 3009/23-7/25125808), безпідставно прийшов до висновку про наявність порушення підпункту 9.12.2 пункту 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 г. № 889-IV, тобто ТОВ «Кримторгпрес» як податковий агент не утримувало та не перераховувало до бюджету податок з доходів, які отримав громадянин ОСОБА_1. за проданий вантажний транспортний засіб Мерседес-Бенц Актрос 2543. ТОВ «Кримторгпрес» в операції з придбання у СПД ОСОБА_1. автомобіля не виступало податковим агентом та не мало обовязку з нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18000,00 грн. Не погодившись з запереченнями позивача від 27.03.2009 р № 75 на акт перевірки, відповідачем безпідставно зроблено висновок про вищезазначені правопорушення та винесено податкове повідомлення-рішення, що оскаржується в частині нарахування 54000,00грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено спірне повідомлення-рішення від 31.03.2009 р. за № 0002741701/0 щодо донарахування суми податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18029,20 грн. та застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 36058,40грн. за не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичної особи (18029,20 грн. х 200% = 36058,40 грн.). Так за надання соціальної податкової пільги працівнику товариства донараховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 29,20 грн. та штрафна санкція у розмірі 58,40 грн. (29,20 грн. х 200% = 58,40 грн.) за порушення п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 г. № 889-IV, за не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичної особи податковим агентом в особі ТОВ «Кримторгпрес» суми податкового зобовязання у розмірі 18000,00 грн. та штрафна санкція у розмірі 36000,00 грн. (18000,00 грн. х 200% = 36000,00 грн.) за порушення підпункту 9.12.2 пункту 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009 р. за № 0002741701/0 в частині порушення підпункту 9.12.2 пункту 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто суми податкового зобовязання у розмірі 18000,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 36000,00 грн. в цілому 54000,00 грн. З першим правопорушенням товариство погоджується та суму 87,60 грн., не оскаржуючи його.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Кримторгпрес» в операції з придбання у СПД ОСОБА_1. автомобіля не виступало податковим агентом, тому що ОСОБА_1. є субєктом підприємницької діяльності, який оподатковує доходи, отримані від продажу товарів у межах своєї підприємницької діяльності, здійснює це за правилами, встановленими спеціальним законодавством з таких питань з урахуванням норм п.п. 9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 01.01.2008 р., СПД ОСОБА_1. здійснює наступні види діяльності: діяльність автомобільного вантажного транспорту, організація перевезень вантажів, у звязку з чим позивач зробив висновок, що як використання, так і продаж автомобіля здійснено СПД ОСОБА_1. в рамках підприємницької діяльності, оскільки господарська операція з продажу автомобіля здійснена ним з метою отримання доходу і отриманий від цього дохід є виручкою від здійснення операції. Вищезазначене є доказом відсутності у ТОВ «Кримторгпрес» статусу податкового агента.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.04.09 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5366/09/8/0170, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем в судовому засіданні 18.06.09р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких зазначено, що ДПІ у м.Сімферополі в ході планової документальної перевірки ТОВ «Кримторгпрес» при перевірці з питання утримання податку з доходів фізичних осіб від покупки автомобіля у громадянина ОСОБА_1. встановлено порушення норм п.п. 9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме ТОВ «Кримторгпрес» в даній господарський операції є податковим агентом, та при купівлі автомобіля мало нарахувати, утримати та сплатити податок з доходу фізичної особи ОСОБА_1. і згідно з п.п. «а» п.17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» як особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) проведення розрахункових до бюджету податку з інших доходів, є, саме, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України податковим агентом. Відповідно до ст.50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності субєктів малого підприємства» № 727/98 від 03.07.1998 р. дохід, отриманий від здійснення від підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобовязань платника єдиного податку. Згідно із ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності субєктів малого підприємства», платник єдиного податку не є платником податку з доходів фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком. Таким чином, вважає донараховані зобовязання та штрафні санкції до позивача у загальній сумі 54000,00 грн. правомірними.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З 27.02.2009 р. по 18.03.2009 р. працівниками Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р. за адресою: м.Сімферополь, вул. Фрунзе,41.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки від 25.03.2009р. № 3009/23-7/25125808 (а.с. 11-48), згідно з висновками якого посадовими особами податкової інспекції були встановлені порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 г. № 889-IV:

- п.п. 6.3.2. п.6.3 ст.6 працівниками підприємства надавалася соціальна податкова пільга без заяви. Донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 29,20грн.;

- п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст.9 з доходів, сплачених громадянам з джерела виплати не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

На підставі акту перевірки від 25.03.2009р. № 3009/23-7/25125808 ДПІ в м.Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009р. № 0002741701/0, у якому згідно з п.п. «б» п. 4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ контролюючий орган самостійно визначив суму податкового зобовязання внаслідок порушення позивачем п.п. 6.3.2. п.6.3 ст.6, п.п. 8.1.1. п.8.1 ст.8, п.п.9.12.1, 9.12.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 18029,20 грн., пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, яким застосовані фінансові санкції за неутримання та несплату податку з доходів фізичних осіб у подвійному розмірі суми зобовязання (18029,20 грн. х 200% = 36058,40 грн.), з яких донараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 29,20грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 58,40грн за надання соціальної податкової пільги працівнику підприємства ОСОБА_2. без подання відповідної заяви, та донараховано податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18000,00грн. за не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб від операції по придбанню автомобілю у СПД ОСОБА_1. та нараховано штрафні санкції на суму 36000,00грн, на загальну суму 54087,60грн, з яких 18029,20грн. зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та 36058,40 грн. штрафних санкцій (а.с.9).

Оскільки позивач не оспорює податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 29,20грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 58,40грн. за надання соціальної податкової пільги працівнику підприємства ОСОБА_2. без подання відповідної заяви і в цій частині оспорюване податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009р. № 0002741701/0 не є предметом розгляду в адміністративній справі, суд не надає йому юридичної оцінки, зважаючи на принцип диспозитивності, а саме обсяг прав та інтересів, які підлягають судовому захисту, визначається позивачем самостійно.

Щодо правомірності нарахування податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 18000,00грн. за не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб від операції по придбанню автомобілю у СПД ОСОБА_1. та нарахування штрафних санкцій на суму 36000,00грн., суд встановив наступне.

Підпунктом 3.1.4 акту перевірки встановлено, що 13.05.2008 р. платіжним дорученням № 587 здійснена виплата коштів фізичній особі ОСОБА_1. у сумі 120000,00 грн. за вантажний транспортний засіб Мерседес-Бенц Актрос 2543 з обємом двигуна 1946 см.куб., 2001 року випуску, згідно акта приймання-передачі № 08/1 від 27.05.2008 р. (а.с. 40). В акті перевірки зазначено, що договір купівлі-продажу до акту перевірки не надано. З доходів, сплачених громадянину ОСОБА_1., з джерела виплати ТОВ «Кримторгпрес» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 18000,00 грн.

З висновками акту перевірки суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Згідно умов біржового договору від 27.05.2008 року № 048606, зареєстрованого за №КІ-048606, укладеного на Універсальній товарній біржі «Укрресурси», ТОВ «Кримторгпрес» придбало у СПД ОСОБА_1. вантажний транспортний засіб Мерседес-Бенц Актрос 2543, з обємом двигуна 1946 см.куб., 2001 року випуску, за 120000,00грн. (а.с.53).

Пунктом 3 даної біржової угоди передбачено що ціна автомобіля сплачена Покупцем Продавцю під час підписання договору.

Судом встановлено, що позивачем за біржовим договором від 27.05.2008 року № 048606 перераховано СПД ОСОБА_1. 120000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2008р. №587 (а.с. 54).

27.05.2008 року СПД ОСОБА_1. виписана видаткова накладна №С-00000001 на зазначений товар і 27.05.2008р. між сторонами підписано акт приймання-передачі автомобіля (а.с.55,56).

В подальшому позивач зареєстрував транспортний засіб, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 05.07.2008року (а.с. 57).

В усіх вищезазначених документах Продавцем транспортного засобу виступав субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1., підписані вищезазначені документи також СПД-фізичною особою ОСОБА_1., а не фізичною особою ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 06.03.2001 р., ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця (а.с. 58). Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 01.01.2008 р., виданого 01.01.2008 року ДПІ у Дарницькому районі м.Києва фізична особа-підприємець ОСОБА_1. є платником єдиного податку з зазначенням таких видів діяльності: діяльність автомобільного вантажного транспорту, організація перевезень вантажів (а.с.59). ОСОБА_1. згідно свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Дарницькому районі м.Київа, зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.72). Отже судом встановлено, що у договірних відносинах між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. останній виступав саме в якості фізичної особи-підприємця.

Розділ VІ глава 30 параграф 4 Господарського кодексу України регламентує біржову торгівлю та діяльність товарних бірж. Головною метою торгово-біржової діяльності є організація та регулювання торгівлі шляхом подання услуг субєктам господарювання у здійсненні ними торгових операцій. Біржовий договір є договором купівлі-продажу, оскільки він має усі ознаки такого договору, та є договором про передачу майна у власність. Частиною 4 ст.656 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (громадських торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей та цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, судом встановлено, що укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. біржовий договір є договором купівлі-продажу, його існування до початку проведення перевірки підтверджується іншими документами, складеними у звязку з його виконанням, тому підстав вважати такий біржовий договір неіснуючим під час проведення перевірки через його ненадання у суду немає.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що ДПІ в м.Сімферополі є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повноту нарахування та сплати податків, обовязкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законами України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) (далі Закон України №2181), "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року № 889-ІV (із змінами та доповненнями) (далі Закон України № 889), «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами та доповненнями) (далі Закон №509), Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємства» від 03.07.1998 р. № 727/98 (Далі Указ Президента № 727).

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 11 Закону України №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право у тому числі:

- здійснювати … планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами…;

Відповідно до частини 1 статті 11-1 Закону №509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік (ч.2 ст.11-1 Закону №509).

Щодо правомірності нарахування позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних особ та штрафних санкцій за не нарахування та несплату його у бюджет, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано і без урахування і встановлення всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, без використання повноважень з належною метою.

Судом зясовано, що ОСОБА_1. здійснює діяльність у сфері автомобільного вантажного транспорту, займається організацією перевезень вантажів. Відповідач необгрунтовано вважає, що продаж вантажного автомобіля ОСОБА_1. не є основним видом діяльності особи, оскільки не зазначено в його свідоцтві про сплату єдиного податку як вид діяльності. Працівниками контролюючого органу при проведенні перевірки не надано належної юридичної оцінки всім документам, які свідчать про купівлю-продаж спірного автомобілю, а саме отримання коштів за проданий автомобіль на поточний рахунок платіжним дорученням від 13.05.2008 р. № 587 на суму 120000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20000,00 грн. (а.с. 54), оформлення цієї угоди відповідно діючого податкового законодавства, а саме з оформленням видаткової накладної від 27.05.2008 р. № С-00000001, акту приймання-передачі автомобіля № 08/1 від 27.05.2008 р. та податкової накладної від 13.05.08 р. № 80 на суму 120000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20000,00 грн. (а.с.75), що дало право ТОВ «Кримторгпрес» на податковий кредит від проведеної операції.

Суд, дослідивши умови реалізації вантажного автомобіля, прийшов до висновку про те, що продаж вантажного автотранспорту є видом діяльності СПД ОСОБА_1. в рамках його основного виду діяльності, а саме діяльності автомобільного вантажного транспорту, тому продаж автомобілю ОСОБА_1. здійснено в рамках підприємницької діяльності, оскільки господарська операція з продажу автомобіля здійснена ним з метою отримання прибутку і отриманий ним від цього дохід є по своїй суті виручкою від реалізації продукції.

Судом встановлено, що суму 100000,00 грн. від продажу автомобіля без податку на додану вартість, перераховану на поточний рахунок СПД ОСОБА_1. включено до загальної суми виручки за звітній період, з якої до бюджету сплачено єдиний податок, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені платіжні доручення №27 від 17.03.08, №48 від 03.04.08 про сплату єдиного податку за березень та квітень 2008 року (а.с. 73,74), що узгоджується із діями ТОВ «Кримторгпрес» по включенню по податкового кредиту зобовязання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 20000,00грн. з операції по купівлі автомобілю на загальну суму 120000,00 грн., при перевірці якого відхилень не виявлено, тобто порушень з питань законодавства з податку на додану вартість перевіркою не встановлено (а.с. 25).

Відповідно до абз.3 п.1 Указу Президента № 727 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана СПД на розрахунковий рахунок від здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), з якої нараховується єдиний податок.

Згідно з ст.6 Указу Президента № 727, субєкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником деяких податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, податку з доходів фізичних осіб.

Податковий агент юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону України № 889 (пункт 1.15 статті 1 Закону України № 889).

Відповідно до п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України № 889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа-субєкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Законом України № 889 для платників податку, що не є такими субєктами підприємницької діяльності (п.п.9.12.2 Закон України № 889).

При застосуванні даних норм до спірних правовідносин суд прийшов до наступних висновків.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи означає можливість проведення господарських операцій у межах видів діяльності, в яких він здійснює підприємницьку діяльність, в даному випадку продаж вантажного автомобіля узгоджується із видом діяльності, право на яке має фізична особа-підприємець ОСОБА_1., а саме діяльність автомобільного вантажного транспорту, свідчить про отримання доходу на розрахунковий рахунок, і в даному випадку оподаткування цього доходу здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, а саме з урахуванням приписів Указу Президента № 727, оскільки є виручкою підприємця, з якої сплачується єдиний податок та податок на додану вартість, що і підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом. Отже як правових, так і фактичних підстав для застосування положень п.п.9.12.2 Закон України № 889 про отримання ФОП ОСОБА_1. інших доходів, ніж доходи в межах видів діяльності, право на здійснення яких він має, та їх оподаткування за загальними правилами, встановленими Законом України № 889, у суду відсутні.

Статтею 2 Указу Президента України №727 встановлено, що дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобовязань платника єдиного податку. Таким чином, суд прийшов до висновку, що при здійсненні операції з купівлі-продажу транспортного засобу Мерседес-Бенц Актрос 2543, 2001 року випуску у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. не виникає обовязку щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, внаслідок чого ТОВ «Кримторгпрес» не є податковим агентом відносно зобовязань щодо його утримання та перерахування до бюджету.

Суд не приймає до уваги заперечення ДПІ в м.Сімферополі, які ґрунтуються на протилежному твердженні.

Щодо суті виявленого перевіркою порушення, суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є помилковими, перевірка проведена відповідачем без зясування всіх обставин щодо порядку оподаткування доходів фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1. та відсутності ознак податкового агента у позивача, які підлягали встановленню в ході перевірки.

Отже позивачем доведене дотримання вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а твердження відповідача про необхідність нарахування позивачу зобовязань від операції купівлі-продажу вантажного автомобіля зі сплати податку з доходів фізичних осіб в бюджет від імені та за рахунок СПД ОСОБА_1. у розмірі 18000,00 грн., повністю спростовуються матеріалами справи, що має наслідком неправомірність нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 36000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає недоведеним з боку відповідача факт зменшення позивачем податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18000,00 грн., тому суд не бере до уваги заперечення відповідача, які ґрунтуються на помилковому застосуванні чинного податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 18.06.2009 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 23.06.2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРК № 0002741701/0 від 31.03.09 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18000,00 грн. та застосування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 36000,00грн. всього на суму 54000,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпрес» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.