Рішення № 4176024, 24.06.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_______________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р. Справа № 10/72

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквіс”,

Юридична адреса: вул. К.Маркса, 60, м. Київ, 02230,

Поштова адреса: вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056

До відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”,

м. Чернігів, вул. Боженка, 100,14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 38237,98 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Перепелиця А.І., довіреність № 58-ю від 01.06.2009р., представник

Відповідач: не з’явився

Товариством з обмеженою відповідальністю „Маквіс” подано позов до Приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення основного боргу в сумі 29832,82грн., пені в сумі 8405,16грн., а всього на загальну суму 38237,98грн. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем зобов”язань за договором поставки № 01/672 від 11.12.07р.

Позивачем подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Відповідач в судове засідання не з»явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. 09.04.09р. на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов (а.с.84-86), в якому відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з підстав того, що між сторонами на його думку договір поставки № 01/672 від 11.12.07р. не укладався, заборгованість перед позивачем у сумі 24816,99 грн. існує за отриманий товар по видаткових накладних., але строк виконання зобов»язань зі сплати зазначеної заборгованості не настав. До відзиву додано акт звірки взаєморозрахунків за період з 11.12.07р. по 08.04.09р., складеного та підписаного самим відповідачем(а.с. 87-91), згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.09р. складає 24816,99 грн. Крім того, відповідачем у відзиві заявлено письмове клопотання про розгляд справи без його участі. 14.05.09р. від відповідача до початку судового засідання надійшов додатковий письмовий відзив на позов (а.с. 117-119), в якому відповідач додатково зазначає, що видаткові накладні в матеріалах справи містять посилання на зовсім інший договір, ніж той, що є підставою позову. До відзиву додано платіжне доручення № 508 від 03.04.09р. про сплату боргу в сумі 5015,96грн. та докази на підтвердження повноважень особи керівника, що підписав відзив на позов. Судом клопотання задоволено, документи приєднано до матеріалів справи.

14.05.09р. представник позивача в судовому засіданні надав суду письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, в зв”язку з частковою оплатою заборгованості відповідачем в сумі 5015,96грн. , згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача основного боргу в сумі 24816,86грн. та пені в сумі 1518,13грн., а всього на загальну суму 26334,99грн. До заяви додано акт звірки взаєморозрахунків № 3 від 06.04.09р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін , згідно з яким відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 24816,86грн. (а.с. 113).

Заява подана на підставі довіреності від 01.12.08р., прийнята судом до розгляду по суті та приєднана до матеріалів справи.

28.05.09р. представник позивача в судовому засіданні надав письмову заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в якій просить на підставі видаткових накладних згідно зазначеного в заяві переліку, стягнути з відповідача основний борг в сумі 24816,86грн. та пені в сумі 1518,13грн. До заяви додано копія вимоги про сплату заборгованості за зазначеними видатковими накладними. Заява про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог та вимога про сплату боргу були надіслані відповідачу, що підтверджується оригіналами фіскального чеку, опису та реєстру поштових відправлень в матеріалах справи (а.с.150-153).

Заява подана на підставі довіреності від 01.12.08р , прийнята судом до розгляду по суті та приєднана до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, , дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

В С Т А Н О В И В :

Згідно поданої заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог (а.с. 124- 135) позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24816,86грн. за отриманий за видатковими накладними, перелік яких міститься в заяві, товар та пені в сумі 1518,13грн., а всього на загальну суму 26334,99грн.

Позивач, згідно зазначених в заяві видаткових накладних передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 121875,48грн, що підтверджується належним чином посвідченими копіями видаткових накладних в матеріалах справи (а.с. 15-72) , витягом з рахунку 361 по взаєморозрахунках з клієнтами ( відповідачем по справі) за період з 01.01.07р. по 12.05.09р. (а.с.112-114) та актом звірки взаєморозрахунків від 08.04.09р., складеному та підписаному відповідачем ( а.с.89-91).

Відповідач частково оплатив отриманий ним товар в сумі 96768,20грн., що підтверджується довідкою ВАТ “Кредобанк”від 28.04.09р. за № 36-26/09 (а.с. 115), випискою з рахунку 361 по взаєморозрахунках з клієнтами за період з 01.01.07р. по 12.05.09р. (а.с.112-114). Факт отримання товару підтверджується копіями видаткових накладних в матеріалах справи та не спростовується відповідачем в актах звірки взаєморозрахунків, у тому числі в акті звірки станом на 09.04.09р. складеному та підписаному самим відповідачем ( а.с.89-91).

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст..205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 24816,86грн. за поставлений згідно перелічених у вимозі видаткових накладних товар. Вимога була надіслана відповідачу 19.05.09р., що підтверджується оригіналами фіскального чеку та опису в матеріалах справи (а.с.150-151).

Таким чином, на момент розгляду справи , матеріалами справи підтверджено наявність боргу відповідача перед позивачем (з урахуванням часткової сплати та повернення товару) за отриманий товар в заявленої до стягнення сумі 24816,86грн., про що свідчать копії видаткових накладних, акт звірки взаєморозрахунків за період з 11.12.07 по 08.04.09р. , підписаного відповідачем (а.с89-91), акт звірки взаєморозрахунків станом на 06.04.09р., підписаного сторонами та скріпленого печатками юридичних осіб (а.с.116), виписка з рахунку 361 по взаєморозрахунках з відповідачем за період з 01.01.07р. по 12.05.09р. в матеріалах справи.

На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості не сплачена.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 24816,86грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 28.11.09р. по 13.05.09р. в сумі 1518,13грн.( розрахунок пені з зазначенням періоду а.с.110-111). Вимога щодо іншого періоду стягнення пені позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов»язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що позивач просить стягнути пеню в сумі 1518,13грн. за період з 28.11.09р. по 13.05.09р., а вимога про сплату боргу за видатковими накладними, що є підставою позову направлена відповідачу 19.05.09р., суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер”(м. Чернігів, вул. Боженка, 100, 14005, код ЄДРПОУ 31895563, р/р 26008007677 в АКБ «Полікомбанк», м. Чернігів, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Маквіс”( вул. Борщагівська, 154, м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 32769899, р/р 2600301006640 в КФ АО «Кредитбанк Україна», м. Київ, МФО 321897) боргу в сумі 24816,86грн., 248,17 грн. державного мита, 111,20 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко

24.06.09