Ухвала суду № 4175999, 01.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 р.Справа № 22-а-11278/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008р. по справі№2-а-11853/08/1670          

за позовом приватного підприємства "Лікувально-діагностичний центр "Здоров'я"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне підприємство "Лікувально-діагностичний центр "Здоров'я", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0002572301/0/2548, № 0002562301/0/2549 від 08 вересня 2008 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008р. по справі№2-а-11853/08/1670 адміністративний позов приватного підприємства «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі, визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 08 вересня 2008 року № 0002572301/0/2548 та № 0002562301/0/2549.

Відповідач, Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекції в Полтавській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що оскільки підприємство не здійснювало господарську діяльність і не отримувало доходу від здійснення цієї діяльності, про це свідчать данні звітності (декларації про прибуток підприємств), то воно не мало право віднести витрати на придбання меблів на валові витрати. Зазначає , що ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки та збори" та Положення про механізм сплати комунального податку, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання в сумі 190,40 грн. Наказом № 1 від 10 вересня 2007 року на посаду директора - засновника приватного підприємства "Лікувально-діагностичний центр "Здоров'я" було призначено Коваля Сергія Миколайовича, а наказом № 2 від 29 липня 2008 року його було звільнено, тому фактично у трудових відносинах з підприємством знаходилася 1 особа. Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників", середньооблікова кількість працівників вираховується з чисельності працівників облікового складу, згідно з п. 3.2, ст. 2: в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін

Від сторін надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що в період з 19.08.2008 року по 26.08.2008 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Приватного підприємства «Лікувально —діагностичний центр «Здоров'я»вимог податкового законодавства. За результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було складено акт № 2399/23-210/35414098 від 29.08.2008р. При перевірці встановлені порушення Приватним підприємством «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»: п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - заниження податку на прибуток в І кварталі 2008 року на суму 542.00 грн.; ст. 5 п. 5.3, п. 5.3.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»за несплату комунального податку в сумі - 68,00 грн.

На підставі акту № 2399/23-210/35414098 від 29.08.2008р. Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією були прийняті податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2008 року № 0002562301/0/2549, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та штрафних санкцій в розмірі 726,00 грн., та податкове повідомлення - рішення від 08 вересня 2008 року № 0002572301/0/2548, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з комунального податку та штрафних санкцій в розмірі 190,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Згідно пункту 3 акту № 2399/23-210/35414098 від 29.08.2008р. підставою визначення приватному підприємству «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»податкового зобов'язання з податку на прибуток стало порушення останнім вимог п. 5.1., ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема завищення валових витрат у 2007 році на суму придбаних товарно - матеріальних цінностей (стільців, столів та шафи) на суму 2168,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Наявність у позивача первинних документів, що підтверджують витрати з придбання товарно - матеріальних цінностей (стільців, столів та шафи) на суму 2168,00 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано доказів придбання позивачем вищезазначених товарно - матеріальних цінностей не з метою підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) і охорони праці. У відповідності до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що представник відповідача не довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 08.09.2008 р. N 0002562301/0/2549.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до вимог п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. В силу пп. 5.2.1 цитованого Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3-5.8 цієї статті. Відповідно до пп. 5.3.9 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обігу. Підпунктом 11.2.1 вказаного Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), що підтверджується відповідними розрахунковими або платіжними документами; або дата фактичного отримання платником податку результатів послуг, що підтверджується актами виконаних робіт. Таким чином, підставою для збільшення валових витрат є або здійснення оплати меблів або фактичне їх отримання позивачем в залежності від того, що сталося раніше. Враховуючи наявність у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що у сенсі пп. 5.3.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», надає право платнику податку віднесення таких витрат до складу валових витрат виробництва.

Посилання відповідача на порушення позивачем правил податкового та бухгалтерського обліку та необхідність введення матеріальних цінностей в експлуатацію не приймається колегією суддів, оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»пов’язує право на збільшення валових витрат або зі здійсненням оплати, або з фактичним отримання позивачем меблів.

Згідно пункту 3 акту № 2399/23-210/35414098 від 29.08.2008р. визначення приватному підприємству «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»податкового зобов'язання з комунального податку стало порушення останнім ст. 5 п. 5.3, п. 5.3.1, ст. 15, ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори»за несплату комунального податку в сумі - 68,00 грн.

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 № 56-93 "Про місцеві податки і збори" комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання представника відповідача на наказ Приватного підприємства «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»№ 1 від 10 вересня 2007 року як на підставу нарахування позивачу податкового зобов'язання з комунального податку є необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству, виходячи з наступного.

Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2003 № 625 "Про затвердження форми податкового розрахунку комунального податку" затверджено форму податкового розрахунку комунального податку. Приміткою до форми податкового розрахунку комунального податку щодо порядку визначення кількісного складу працівників (рядок 01) визначено, що кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286 (зареєстровано в Мін'юсті України 30.11.2005 р. за № 1442/11722).

Пунктом 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286, встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно наказу Приватного підприємства «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»№ 1 від 10 вересня 2007 року призначено на посаду директора засновника ПП «Лікувально-діагностичного центру «Здоров'я»Коваль Сергія Миколайовича. Наказ не містить відомостей щодо призначення Ковалю Сергію Миколайовичу заробітної плати як директору приватного підприємства «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я». Інших доказів, які свідчать про отримання Коваль Сергієм Миколайовичем заробітної плати на приватному підприємстві «Лікувально - діагностичний центр «Здоров'я»суду не надано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності направлення податкового повідомлення-рішення від 08.09.2008 р. N 0002572301/0/2548.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне відмітити наступне. Відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що оскаржувані повідомлення - рішення було прийнято не у відповідності до чинного законодавства та не обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008р. по справі№2-а-11853/08/1670 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2008р. по справі№2-а-11853/08/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2009 р.