Ухвала суду № 4175813, 01.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 р.Справа № 22-а-8025/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" на постанову Господарський суд Сумської областi від 12.01.2009р. по справі№12/666-08/5021

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ «Сумський рафінадний завод», звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Суми, яким просив суд визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.04.2008 року № 0011771502/0/26582 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 5478,08 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 10.04.2008 року № 0011761502/0/26581 про зобов’язання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 10167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Постановою господарського суду Сумської області від 12.01.2009р. по справі № АС 12/666-08 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Сумської області від 12.01.2009р. по справі № АС 12/666-08 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме ст.ст. 239, 250 Господарського кодексу України.

Відповідач вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 10.04.2008 року за №№ 0011771502/0/26582, 0011761502/0/26581 був акт перевірки № 3967/152/00372925 від 03.04.2008р., в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог абз. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» та п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», а саме: несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків.

Як свідчить вищевказаний акт перевірки, відповідачем було виявлено, що позивачем у відповідності до ст. 14 Закону України «Про плату за землю» було самостійно узгоджено податкові зобов’язання по земельному податку за жовтень 2007 р. в сумі 27 390,40 грн. та листопад 2007 р. в сумі 27 390,40 грн. Узгоджені податкові зобов’язання по земельному податку за жовтень та листопад 2007р. були сплачені відповідачем протягом березня 2008р., а саме: 11.03.2008р. - платіжне доручення № 241 на суму 2 486,93 грн.; 14.03.2008р. - платіжне доручення № 252 на суму 22 771,34 грн.; 17.03.2008р. - платіжне доручення № 256 на суму 337,96 грн.; 24.03.2008р. - платіжне доручення № 278 на суму 20 126,41 грн.; 03.03.2008р. - згідно уточнюючого розрахунку земельного податку на 2008 рік від 20.02.2008р. зменшення податкового зобов’язання 2 003,62 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями встановлено, що податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абзацу 1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.06.1992р. № 2535-ХП зі змінами та доповненнями визначено, що податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;          при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були пропущені граничні строки сплати податкових зобов’язань по земельному податку: а саме, - 1. при граничному терміні сплати до 30.11.2007 року узгодженої суми податкового зобов’язання за жовтень 2007 року позивачем фактично сплачено зобов’язання 03.03.2008 року в сумі 2003, 62 грн., тобто з затримкою на 94 календарних днів; 11.03.2008 року в сумі 2486,93 грн. – з затримкою на 102 календарних днів та 14.03.2008 року в сумі 15845, 31 грн. – з затримкою на 105 календарних днів; 2. при граничному терміні сплати до 03.01.2008 року узгодженої суми податкового зобов’язання за листопад 2007 року позивачем фактично сплачено зобов’язання 14.03.2008 року в сумі 6926, 03 грн., тобто з затримкою на 70 календарних днів, 17.03.2008 року в сумі 337,96 грн. – з затримкою на 73 календарних днів та 24.03.2008 року в сумі 20126, 41 грн. – з затримкою на 45 календарних днів.

Таким чином колегія суддів вважає, що ДПІ в м. Суми правомірно визначило позивачу згідно податкових повідомлень-рішень від 10.04.2008 року за №№ 0011771502/0/26582, 0011761502/0/26581 суму штрафу у розмірі 5478,08 грн. та 10167,94 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Колегія суддів не приймає посилання позивача на пропуск строків притягнення до відповідальності передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.

В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У пункті 1.5 статті 1 Закону № 2181-III штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 того самого Закону штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181-III, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181-ІІІ.

Таким чином, щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181-ІІІ, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 12.01.2009р. по справі№12/666-08/5021 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді(підпис)

(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 06.07.2009 р.