Постанова № 4175754, 07.04.2009, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2009 р. Справа № 2а-14520/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Сметані Т.В.,

за участю представника позивача Ліщука А.В.,

представника відповідача Овдійка Д.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» про стягнення адміністративно господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» про стягнення адміністративно господарської санкції, на суму 8213,91 грн., та пені на суму 1019,90 грн., всього на загальну суму 9233,85 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємством не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи. Сума адміністративних санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 8213,91 грн., яка підприємством в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій підприємству нарахована пеня в сумі 1019,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію та пеню.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю. В своєму запереченні від 07 квітня 2009 року зазначив, що протягом 2007 року приватне підприємство інформувало державну службу зайнятості Горохівського та Луцького району про можливість працевлаштування на підприємстві інвалідів, отже належним чином виконував передбаченні законодавством зобовязання щодо працевлаштування інвалідів. Однак, інваліди на підприємство не були не направлені.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша , ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону, щороку до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу місць для працевлаштування інвалідів, згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно пункту 2 Порядку, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з Інструкцією щодо заповнення форми № 10 ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженою наказом Мінпраці України 10 лютого 2007 року № 42. Вищевказаний звіт подається роботодавцями щороку до 01 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані.

Судом встановлено , що сільськогосподарським приватним підприємством «Дружба» подано 25.02.2008 року до Фонду звіт форми 10ПІ за 2007 рік, в якому роботодавцем зазначено, що кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вищезазначених нормативних актів становить 8 осіб код рядка 03 .

Як вбачається із списку працюючих інвалідів, які мали інвалідність, на підприємстві працювало вісім осіб. Однак, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відпрацювали на підприємстві від двох до семи місяців. Тобто в статусі інвалідів на підприємстві з липня місяця 2007 року працювало всього 4 особи. Відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників від 28.09.2005 року № 286 середньооблікова чисельність інвалідів у відповідача в 2007 році повинна становити 9 осіб. Що відповідно до ст.19. Закону за невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів тягне за собою сплату адміністративно господарських санкцій.

За таких умов роботодавцем не забезпечено нормативу робочих місць в кількості 1 особи.

Сума адміністративно-господарських санкцій становить 8213,95 гривень, яка роботодавцем в добровільному порядку не сплачена.

Крім цього, виходячи із положень Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, несплата санкцій тягне нарахування пені, сума якої становить 1019,90 гривень.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо інформування державної служби зайнятості про наявність вакантних посад, не направлення в товариство інвалідів та вживання товариством заходів для створення робочих місць для інвалідів, оскільки, як вбачається із звітів про наявність вакансій за 2007 рік в 15 рядку додаткових вимог не зазначено, що вакантні місця пристосовані чи створені для інвалідів. Крім того, відповідачем не надано Колективного договору, інших доказів того, що сільськогосподарським приватним підприємством вжиті заходи по створенню робочих місць для інвалідів до моменту звернення до районних центрів зайнятості. про працевлаштування інвалідів на даному підприємстві.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, предявлені до Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» про стягнення адміністративно господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на суму 8213,91 грн., та пені на суму 1019,90 грн., всього на загальну суму 9233,85 гривень, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11,17,94,158,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 18,19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Дружба» на користь Держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в дохід Державного бюджету код платежу 50070000, Держбюджет Луцького району, р/р 31211230700208, ідентифікаційний код 21740391, банк ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, адміністративно-господарську санкцію в сумі 8213 (вісім тисяч двісті тринадцять) гривень 95 копійок та пеню в сумі 1019 (тисячу девятнадцять) гривень 90 копійок, на загальну суму 9233 (девять тисяч двісті тридцять три) гривні 85 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 13 квітня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський