Ухвала суду № 4175733, 26.05.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 р.Справа № 22-а-7275/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.

за участю:

представника позивача - Івер І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтава на постанову Господарський суд Полтавської областi від 07.03.2008р. по справі№17/177/5018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ест плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтава

про скасування податкових повідомлень-рішень, про нарахування податковогозобов’язання з податку на прибуток в розмірі 22 839, 00 грн., про нарахування податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2129, 61 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС", звернулось до суду з позовом та після уточнень позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 11.10.2007р. № 0003162301/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22 893,00 грн. та № 0003231702/0 від 11.10.2007р. про нарахування податкового зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 2129,61 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської областi від 07.03.2008 р. частково задоволені позовні вимоги . Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 11.10.2007р. № 0003162301/0 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22 893,00 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач з даною постановою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської областi від 07.03.2008 р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В судове засідання не прибув, надісла клопотання, в якому просить розглядати справу за відсутності представника Державної податкової інспекції у м. Полтава за наявними матеріалами у справі.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав, уповноважений представник в судовому засіданні зазначив, що оскаржувана постанова законна та обгрунтована, а тому просить залишити без задоволення апеляційну скрагу відповідача, а постанову господарського суду Полтавської областi від 07.03.2008 р. - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі направлень від 13.08.2007р. №662, від 11.09.2007р. №736 ДПІ у м.Полтаві було здійснено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС" з питань отримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.08.2006 р. по 01.04.2007 р. За результатами перевірки складено Акт про результати виїзної планової перевірки ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" №1940/23-34549163 від 01.10.2007р.

Відповідно до Акту перевірки товариством було порушено вимоги п.п. 4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п. 5.1. ст.5, п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5, п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5, п.п.8.8.1. п.8.8. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) та п.п.4.2.9. п.4.2. ст.4, п.19.2. п.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого винесені відповідачем наступні податкові повідомлення- рішення:

- №0003162301/0 від 11.10.2007р. про донарахування податкового зобов"язання податку на прибуток підприємств на суму 22893,00 грн., з яких 17610,00 грн.- основний платіж та 5283,00 грн. - штрафні санкції;

          - №0003231702/0 від 11.10.2007р. про донарахування податкового зобов"язання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2129,61 грн., з яких 709,87 грн. основного платежу та 1419,74 грн. штрафних санкцій.

В Акті перевірки відповідач посилається на те, що у І кварталі 2007р. позивачем не включено до складу валових витрат суму безповоротної фінансової допомоги отриманої від Браташ М.О. В січні 2007р. на розрахунковий рахунок товариства були перераховані кошти в розмірі 41368,27 грн. від Браташ М.О., які надходили частинами: 9929,4 грн., 9996,84 грн., 8892,0 грн., 8458,76 грн., 4091,27 грн. та відображені в бухгалтерському обліку, як розрахунок за реалізовані освітлювальні товари. Відповідно до пояснень Браташ М.О., які були відібрані працівниками ГВ ПМ ДПІ у м.Полтаві, вона одноразово придбавала електролампи на суму до 5 000,00 грн. та зійснювала перерахунок грошових коштів в сумі до 5000,00 грн..

При дослідженні первинних документів податковим органом було встановлено, що сума до 5 000,00 грн. отримана від Браташ М.О. лише одна - в розмірі 4091,27 грн. Таким чином, податковим органом зроблений висновок про те, що електроосвітлювальні товари в сумі 37277 реалізовані не на адресу Браташ М.О., а грошові кошти перераховані від Браташ М.О. в сумі 37277 отримані не за реалізовані ТМЦ.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповдіача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, договори, щодо надання підприємству фінансової допомоги з ПП Браташ М.О. не укладалися.

Позивачем надано банківські виписки від 12.01.2007р. на суму 9 929,40 грн., від 15.01.2007р. на суму 9 996,84 грн., від 17.01.2007р. на суму 8 892,84 грн., від 18.01.2007р. на суму 8 458,76 грн., від 22.01.2007р. на суму 4 091,27 грн, загальна сума становить 41368,27 грн., які свідчать про розрахунок за реалізовані електроосвітлювальні товари (а.с.71).          

Відповідно до п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону - валовий дохід звітного періоду включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), отже товариством вказана сума була включена до валового доходу. Під час перевірки працівникам податкового органу підприємством були надані видаткові накладні №14 від 15.01.2007р. на суму 9929,40 грн., №19 від 16.01.2007р. на суму 9996,85 грн., №28 від 18.01.2007р. на суму 8892,00 грн., №34 від 19.01.2007р. на суму 8458,75 грн., №44 від 23.01.2007р. на суму 4091,27 грн. ( в матеріалах справи).

Згідно з п.п.5.9. ст.5 Закону, сума відвантаженого товару зменшила балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.          

Крім того, між ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" та ПП Браташ М..О. станом на 29.08.2007р. було здійснено звірку взаєморозрахунків, відповідно до якої ПП Браташ М.О. підтверджує обсяг придбання товару у сумі 41 368,27 грн.

Отже, суд першої інстанції вірно дійшови висновку щодо безпідставності та помлковості посилання податкового органу, щодо визнання кредиторської заборгованості підприємства перед ПП Браташ М.О., як безповоротної фінансової допомоги, викладене в акті перевірки.

Також, перевіркою правильності визначення валових витрат відповідачем встановлено завищення загальної суми валових витрат за період з 16.08.2006р. по 31.03.2007р. ( за І квартал 2007р.) на суму 33161,0 грн. Відповідно до позиції податкового органу у вказаний період підприємством включено до складу валових витрат по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" витрати на підготовку тендерної документації, які в подальшому не будуть використовуватися у власній господарській діяльності.

Суд не погоджується з висновками податкового органу виходячи з положень Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Відповідно до вказаного Закону торги (тендер) являють собою торги (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника), встановленими цим Законом.

Пропозиція відносно визначеного предмета закупки готується і подається учасником замовнику.

До участі в тендері допускається підприємство, яке попередньо сплатило вартість послуг на Підготовку тендерної документації. Тендерна документація готується замовником та передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмету закупівлі, визначеного замовником та використовується в подальшому для підготовки тендерної пропозиції для участі в тендері.

Приймаючи участь в тендері, що оголошується з метою придбання товарів потенційними покупцями за рахунок державних коштів, учасник має можливість продати товар, продукцію державному, комунальному та іншому підприємству.          

Позивачем надані докази придбання тендерної документації на суму 27 316,67 грн.( акти прийому-здачі робіт в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.2. ст.5. Закону до складу валових витрат включаються: суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених Законом.

Отже, витрати на підготовку тендерної документації є прямими витратами підприємства, пов"язаними з господарською діяльністю та правомірно віднесені товариством до складу валових витрат за перший квартал 2007р.          

Крім того, податковий орган вважає, що позивач завищив валові витрати на 11 152,00 грн., за рахунок включення до складу валових витрат сум витрат на придбання та поліпшення орендованих основних засобів ( офісного приміщення, автомобілів, оргтехніки).

Відповідно до 5.2.10. п.5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат належать суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених цим Законом.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Відповідно до Договору оренди нежитлового приміщення №3479 від 01.01.2007р. позивач прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 482,09 кв.м.

Розділ 4 Договору покладає на орендаря обов"язок підтримувати орендоване майно у справному стані запобігати його пошкодженню, псуванню; нести витрати по утримуванню та обслуговуванню, а також, проводити за свій рахунок поточний ремонт.

На виконання умов договору позивачем були проведені електромонтажні роботи з реконструкції освітлення ( Акт приймання передачі виконанних підрядних робіт за лютий 2007 р. в матеріалах справи). Сума робіт без ПДВ становила 3173 грн.

Позивачем вказана сума була віднесена в бухгалтерський облік на рахунок 10 "Основні засоби", а в податковому обліку віднесена на збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів відповідно до п.8.4. ст.8 Закону.

Крім того, Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000014 від 19.01.2007р. на суму 103,33 грн. за регенерацію катриджа ТОВ "АБС", Акт виконання робіт №РО70129-02 від 29.01.2007р. на суму 175,00 грн. за поновлення інформації на жорсткому диску ТОВ "Каліостро Про" та Акт здачі -прийняття робіт №П-00000418 від 26.02.2007р. на суму 212,00 грн. за регенерацію катриджу свідчать про правоміне віднесення ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" до валових витрат вартість виконаних робіт та відновлення інформації на жорсткому диску комп"ютера, належного позивачу, відповідно до п.5.2. ст.5 Закону.

З метою здійснення господарської діяльності товариством було орендовано легкові автомобілі згідно договорів оренди автомобілів №374 від 07.02.2007р., №375 від 08.02.2007р., №376 від 14.02.2007р., №377 від 17.02.2007р., №19.02.2007р., №379 від '4 26.03.2007р., №340 від 16.02.2007р., №332 від 07.02.2007р., №328 від 05.03.2007р., №327 від 12.02.2007р. Перевіркою було встановлено, що товариство неправомірно віднесло до складу валових витрат вартість послуг по технічному обслуговуванню вказаних об"єктів.

Позивачем надані належні первинні бухгалтерські документи - Акти виконаних робіт - технічного обслуговування автомобілів, на підставі яких ним було віднесено вартість технічного обслуговування до валових витрат, що безпосередньо пов"язано з господарською діяльністю підприємства, що не заперечується і відповідачем. Доказів, які б свідчили про зворотнє, відповідач не надав, тому неправомірність такого віднесення, з огляду на приписи ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України , відповідачем не доведена.

11.10.2007р. на підстві Акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0003231702/0 про нарахування податкового зобов"язання з ,, податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2129,61 грн. (включаючи штрафні санкції). Своє повідомлення-рішення податковий орган обґрунтовує тим, що підприємством не утриманий податок з доходів фізичних осіб із суми доходу отриманого у вигляді додаткового блага, а саме: кошти, які були надані фізичним особам, для заправки пальним орендованих автомобілей.

Крім того, в ході документальної перевірки встановлено, що підприємство уклало з фізичними особами договори оренди автомобілів, які не завірені нотаріально відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України. Оскільки договори оренди не оформлені згідно з нормами чинного законодавства, кошти які були фактично витрачені на заправку автомобілів пальним (згідно подорожніх листів, чеків на покупку пального та відомостей списання пального) списані за рахунок прибутку підпиємства - є доходом у вигляді блага фізичних осіб - орендарів.

За висновками податкового органу ТОВ "ЕСТ ПЛЮС" не включило вказаний вище в доход до загального місячного оподатковуваного доходу, згідно з п.4.2 ст.4, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Як вбачається з матерілаів справи, підприємством були укладені договори оренди автомобілів №379 від 26.03.2007р., №340 від 16.02.2007р., №332 від 07.02.2007р., №328 від 05.03.2007р., №327 від 12.02.2007р.( в матеріалах справи) та відповідно до Актів приймання-передачі транспортних засобів (в матеріалах справи) позивач прийняв в строкове платне користування вказані автомобілі.

Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. В результаті недосягнення згоди стосовно розподілу нотаріальних витрат між сторонами, договори оренди посвідчені нотаріально не були. Ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним.

Посилання позивача на рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській організації "Український правовий союз", яким вищезазначені в акті перевірки договори оренди транспортних засобів були визнані дійсними, вірно не були прийняті судом першої інстанції, оскільки на момент здійснення перевірки податковим органом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТ ПЛЮС" та відповідно складення Акту перевірки (11.10.2007р.) вказані рішення в силу не вступили, а отже договори оренди транспортних засобів не були визнані третейським судом дійсними.

Відповідно до ст. 71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб"єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльність покладається на відповідача.

Відповідач правомірність в повному обсязі винесених ним податкових повідомлень -рішень не обгрунтував та не довів.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують виводів суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 07.03.2008р. по справі№17/177/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М. Судді(підпис)

(підпис) Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2009 р.