Постанова № 4175687, 09.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.07.09Справа №2а-3124/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська"

до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

позивача Анісова А.М., довіреність № 88 від 20.09.2007 р.;

відповідача Іванюк Г.І., довіреність № 3050/8/10-0 від 07.05.2009 р.,

Обставини справи: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р. Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим, мотивуючи свої вимоги тим, що начислення штрафних санкцій здійснювалось відповідачем в автоматичному режимі, ДПІ не приймала до уваги призначення платежів, вказаних Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» при оплаті поточних обовязків, що суперечить підпункту 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2009 р. позивач відмовився від частини позовних вимог, у звязку з чим ухвалою суду від 07.04.2009 р. прийнято відмову від частини позовних вимог та закрито провадження у справі за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим № 0000021501/0 від 13.01.2009 р.

Представник відповідача проти позову заперечував у звязку з тим, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» 26.08.1994 р. зареєстровано Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим, як юридична особа.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції виконують такі функції:

-здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів);

- забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильністю обчислення і своєчасність надходження цих податків, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів;

-контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно з п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обовязкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

13.01.2009 р. Державною податковою інспекцією у Білогірському районі АР Крим були проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету та податку на додану вартість, якими встановлено, що у порушення п. 16.4. ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР платником податку на прибуток та податку на додану вартість несвоєчасно сплачено податок на прибуток та несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно поданої в ДПІ декларації.

За результатами перевірок відповідачем складені акти № 99/1501/03332518 та № 98/15-02/-03332518 від 13.01.2009 р.

На підставі актів про результати невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету № 99/1501/03332518 від 13.01.2009 р. та про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати ПДВ № 98/15-02/-03332518 від 13.01.2009 р. позивачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., 0000031502/0 від 13.01.2009 р. загальною сумою 20486,10 грн. (а. с. 9-11).

Позивач у позовній заяві просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р.

Ухвалою суду від 07.04.2009 р. у звязку з відмовою позивача від частини позовних вимог закрито провадження у справі за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.01.2009 р. відповідачем складений акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету № 99/1501/03332518, відповідно до якого позивачем несвоєчасно сплачений податок на прибуток підприємств за 9 місяців 2008 р. в сумі 10000 грн. з граничним терміном сплати 19.11.2008 р. Кількість днів затримки 27.

Однак, відповідно до платіжного доручення № 619 позивачем 11.11.2008 р. сплачений податок на прибуток за ІV квартал 2008 р. в сумі 10000 грн., тобто позивачем не був порушений граничний термін сплати податку на прибуток, у звязку з чим, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., але відповідачем у акті перевірки від 13.01.2009 р. вказано, що сплата заборгованості в сумі 10000 грн. проведена позивачем з простроченням у 27 днів 16.12.2008 р.

Відповідач проти позову заперечував у звязку з тим, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р. податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях, таким чином, відповідач самостійно здійснював зарахування платежів, що надходили від платника податку у рахунок поточних податкових зобовязань, у рахунок погашення податкового боргу.

Суд не погоджується з цією думкою відповідача. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України).

Підпунктом 16.5.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що за порушення строків зарахування податків до бюджету з вини банку він несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету, тобто й іншу, крім нарахування пені, відповідальність, встановлену Законом.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З наведених приписів цього Закону випливає висновок, що звільнення від відповідальності передбачено в цілому і не вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом податкова відповідальність визначена як сплата податкового зобов'язання або податкового боргу.

Крім того, відповідно до підпункту 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття від платника розрахункового документу на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Згідно з п.1.24 ст.1 Закону переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача.

Згідно з пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.

Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання платіжних документів, чинним законодавством не передбачено.

Але ж, в порушення цього встановленого порядку ДПІ в Білогірському районі АР Крим кошти позивача, які він сплачував в якості чергових платежів, були самостійно зараховані в погашення раніше виниклого податкового боргу.

Ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст.8).

П. 3 ст. 47 Господарського кодексу України також передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав субєктів господарювання.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається цими коштами, що є його власністю, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязани діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і законів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до підпункту 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання. Отже орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судовому засіданні не надав доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000021501/0 від 13.01.2009 р.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Постанова оформлена та підписана 13.07.2009 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим № 0000021501/0 від 13.01.2009 р.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова надуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може дути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може дути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Цикуренко А.С.