Ухвала суду № 4175534, 01.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Водолажської Н.С.

при секретарі судового засідання - Баглаєнко Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2008р. по справі№2-а-982/08          

за позовом фірми «Європейська школа кореспондентської освіти»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фірма „Європейська школа кореспондентської освіти", звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000340854/0 від 18.10.2007 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток у сумі 70296,12 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000350854/0 від 18.10.2007 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у сумі 56236,95 грн. та рішення №0000400852 від 18.10.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності в сумі 4706 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2008р. по справі№2-а-982/08          позовні вимоги задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000340854/0 від 18.10.2007 року та №0000350854/0 від 18.10.2007 року, скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000400852 від 18.10.2007 року про застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності у розмірі 4706 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкова, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що підприємство надсилало зразки пробних уроків поштою замовнику на домашню адресу лише після попереднього замовлення послуги конкретним замовником - фізичною особою, яка має конкретні прізвище, ім'я, по-батькові, домашню адресу. Така система повністю суперечить правовій природі поняття реклами, оскільки направлена на конкретного споживача, а судом першої інстанції помилково не були застосовані положення ч.7 ст.8 Закону "Про рекламу", якою чітко зазначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою. Зазначає, що оскільки безоплатні послуги кореспондентської освіти, надані фірмою "ЄШКО", є саме безоплатно наданими послугами, а не рекламою, то податкові зобов'язання по таких послугах безпідставно не були включені позивачем до складу податкових декларацій, що суперечить положенням п. 4.2. ст.4 Закону "Про податок на додану вартість". Вважає, що судом помилково були застосовані положення ст. 250 Господарського Кодексу України стосовно того, що адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарської діяльності протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом до правовідносин у сфері валютного законодавства. Відповідно до вказаної норми законодавства положення ст. 250 ГК України можуть бути застосовані лише за порушення правил здійснення господарської діяльності. Визначення поняття господарської діяльності надає п.1 ст. 3 ГК України, а саме: під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Тобто, наведений перелік є вичерпним і він не містить посилання на відносини, що стосуються виконання вимог валютного законодавства. За таких обставин, застосування положень статті 250 ГК України до спірного питання щодо застосування штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства є безпідставним.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведена виїзна планова перевірка фірми „Європейська школа кореспондентської освіти" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року. За результатами перевірки складений акт №3070/231-019/14346268 від 12.10.2007 року, яким встановлені порушення: заниження податку на прибуток у розмірі 46864,08 грн. в порушення вимог п.1.31 ст.1, п.4.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств»заниження податку на додану вартість у розмірі 37491,3 грн. в порушення п.1.4 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.2 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"; несвоєчасне зарахування на валютний рахунок позивача в уповноваженому банку виручки в іноземній валюті по експортних контрактах № 6 від 30.06.2004 року, №11 від 01.12.2004 року в порушення вимог ст.1 Закону України від „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

На підставі акту перевірки прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.10.2007 року №0000340854/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 70296 грн., в тому числі 46864,08 грн. за основним платежем та 23432,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 18.10.2007 року №0000350854/0, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 56236,95 грн., в тому числі 37491,3 грн. за основним платежем та 18745,65 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.10.2007 року №0000400852, яким до позивача застосована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності у розмірі 4706 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Фірма „Європейська школа кореспондентської освіти" надає оплатні послуги кореспондентської освіти, які полягають у продажі споживачам друкованих навчальних матеріалів.

З метою формування обізнаності та інтересу споживачів до запропонованих послуг позивачем здійснювалась безкоштовна поштова розсилка друкованих матеріалів -„пробних уроків" за напрямками надання освітніх послуг. Досліджені судом друковані видання (пробні уроки) містять інформацію про порядок, методику та спосіб, у який позивачем здійснюється надання освітніх послуг, що супроводжується відповідними фрагментами навчальних матеріалів та завдань, які пропонуються споживачу у разі оплатного замовлення друкованих навчальних матеріалів.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені „пробні уроки" є рекламою у розумінні ст. 1 Закону України „Про рекламу". Відповідач послався на те, що операції щодо розсилки пробних уроків кінцевим споживачам не відповідають поняттю реклами, оскільки основною ознакою, яка визначає господарську діяльність як рекламу, є її направлення на невизначене коло осіб.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність таких тверджень відповідача та вони не приймаються колегією суддів як мотиви апеляційного оскарження, оскільки розсилка позивачем здійснювалась на підставі телефонних замовлень будь-яких осіб, які побажали отримати зразки пробних уроків, отже доводилась до відома необмеженого кола осіб. При цьому для визначення матеріалів як реклами не має значення спосіб її розповсюдження. Твердження відповідача про необхідність позначення на матеріалах, що надсилались позивачем, рубрик „Реклама" чи „На правах реклами" є помилковим, оскільки за змістом ч.3 ст. 9 Закону України „Про рекламу" зазначене позначення є обов'язковим для окремого інформаційного, авторського чи редакційного матеріалу, який містить рекламу, з метою його відокремлення від інших матеріалів. В даному ж випадку позивачем розповсюджувався друкований рекламний продукт, який не містив інших матеріалів, крім рекламних, а тому у позивача не було обов'язку вносити до нього будь-які додаткові позначення.

Посилання відповідача на те, що розсилка «пробних уроків»є наданням освітніх послуг безпідставні, оскільки безкоштовно розповсюджені уроки не входять до навчального курсу, який пропонується позивачем. У пробних уроках лише безсистемно викладені приклади окремих послуг, що пропонуються позивачем. Позивачем надані примірники оплатних матеріалів, які починаються з уроку №1.

Не заслуговують на увагу також твердження відповідача в апеляційній скарзі про наявність на обкладинці пробного уроку позначення ISBN, що, на його думку, відокремлює видання від реклами. Згідно ст. 1 Закону України „Про видавничу справу" міжнародний стандартний номер книги (ISBN), це номер. який на міжнародному рівні ідентифікує будь-яку книгу чи брошуру певного видавця, а отже не є критерієм розмежування тематики чи призначення друкованих видань.

Згідно пп. 5.4.4. п.5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Згідно зі ст. 1 Закону України „Про рекламу" заходами рекламного характеру є заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший. Зазначене поняття було відсутнє на час виникнення спору та введено в дію згідно Закону України від 18.03.2008 р., проте може бути застосоване судом у даній справі, оскільки не змінює правового регулювання спірних правовідносин, а є лише тлумаченням терміну.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки витрати на розповсюдження пробних уроків є рекламним заходом, позивач обґрунтовано включив їх до валових витрат у сумі 187456,31 грн. за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року. Таким чином, висновок СДПІ ВПП у м. Харкові про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 46864,08 грн., є неправомірним, а податкове повідомлення-рішення №0000340854/0 від 18.10.2007 року підлягає скасуванню. З огляду на зазначене, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0000350854/0 від 18.10.2007 року, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 56236,95 грн., оскільки висновок про заниження ПДВ зроблений на підставі неправомірного нарахування податку на прибуток.

Перевіркою також встановлено, що в порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»підприємством на 1 день прострочений термін зарахування валютних коштів у сумі 23194,08 Євро на валютний рахунок. Фактично кошти були зараховані 04.10.2004 року. За порушення термінів розрахунків ЗЕД рішенням №0000400852 від 18.10.2007 року до підприємства застосована пеня у розмірі 4706 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що за своєю правовою природою нарахована пеня за порушення ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є санкцією за порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, яка застосовується уповноваженими органами державної влади як заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, що згідно ст. 238 Господарського Кодексу України підпадає під поняття адміністративно-господарської санкції. Одночасно ст. 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. В даному випадку порушення було вчинене підприємством 04.10.2004 року, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте 18.10.2007 року, отже з порушенням встановленого ст. 250 ГК України строку.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000400852 від 18.10.2007 року про застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків ЗЕД у розмірі 4706 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне відмітити, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на визначення поняття господарської діяльності, надане п.1 ст. 3 ГК України, а саме: під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, не приймаються колегією суддів. Відповідач вказує, що наведений перелік є вичерпним і він не містить посилання на відносини, що стосуються виконання вимог валютного законодавства. За таких обставин, відповідач вважає, що застосування положень статті 250 ГК України до спірного питання щодо застосування штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства є безпідставним. Колегія суддів зазначає, що законодавством України не може бути визначено вичерпного переліку видів господарської діяльності, оскільки вибір виду здійснення господарської діяльності є правом суб’єкта господарювання, яке не може бути обмежено, а розрахунки в іноземній валюті не є видом господарської діяльності, а є способом розрахунків.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що оскаржувані рішення були прийняті не у відповідності до чинного законодавства та не обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2008р. по справі№2-а-982/08 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2008р. по справі№2-а-982/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня виготовлення постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Мінаєва О.М. Водолажська Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2009 р.