Ухвала суду № 41754782, 26.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11531/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаль М.І., секретар судового засідання: Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Лиштва Ю.В., представник відповідача Мороз О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «МТС Україна» звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2014р. №0001464201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 920 568,00 грн. та №0001474201, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 526 527,00 грн., які прийняті відповідачем за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо не реальності здійснення господарських угод з контрагентом Приватним підприємством «Оптова Компанія «Ельбрус» спростовуються наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.09.2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково не прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_4, отримані в рамках кримінального провадження, відповідно до яких вона за винагороду погодилась значитися директором Приватного підприємства «Оптова Компанія «Ельбрус», проте, підприємство не здійснювало господарську діяльність, тому надані позивачем документи не мають силу первинних документів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем у зв'язку із отриманням постанови заступника начальника другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 13.05.2014 року проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПрАТ «МТС Україна» з питання правильності обчислення та своєчасності спати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» за період з 01.01.2013р. по 31.05.2014р. за результатами якої складено акт перевірки №33/28-10-42-10/14333937 від 15.07.2014р. згідно якого перевіркою встановлено порушення ПрАТ «МТС Україна» п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 351 018,00 грн. та п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 613 712,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що господарські операції, які відображені позивачем в документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, і, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість. В обґрунтування висновків щодо не підтвердження валових витрат первинними документами, а податкового кредиту - податковими накладними, відповідач робить посилання на витяг з кримінального провадження №32014100000000036, дата внесення до ЄРДР: 05.03.2014р. №1, 26.03.2014р. №2, 26.03.2014р. №3, 15.04.2014р. №4, 16.04.2014р. №5 прокурор Білий Д.М., реєстратор Балтаг Л.С., висновок експерта від 07.04.2014р. №294 та протокол допиту свідка ОСОБА_4 м. Харків від 25.03.2014 року.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, Центральним офісом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №0001464201 від 25.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 920 568,00 грн., в тому числі за основним платежем 613 712,00 грн. та 306 856,00 грн. штрафних санкцій;

- №0001474201 від 25.07.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 526 527,00 грн., в тому числі за основним платежем 351 018,00 грн. та 175 509,00 грн. штрафних санкцій.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що у ПрАТ «МТС Україна» здійснювало господарську діяльність із контрагентом ПП «Оптова Компанія «Ельбрус».

Вбачається, що між ПрАТ «МТС Україна» (продавець) та ТОВ «Югкарт Сервіс» (покупець) укладено договір поставки та надання послуг від 09.03.2011р. №10-СПП. Відповідно до п.1.1 вищезазначеного Договору ПрАТ «МТС Україна» постачає, а покупець приймає, оплачує та реалізує кінцевому споживачу продукцію, передбачену договором, а також надає послуги популяризації та просуванню, підвищенню попиту на неї у кінцевих споживачів. Під продукцією, згідно умов Договору, мається на увазі ваучер для поповнення рахунків абонентів продавця, в подальшому - Vouchers MT, який передається покупцю на електронному носії інформації. До послуг, вказаних в п.1.1 Договору відносяться: ефективний пошук нових каналів реалізації Vouchers MT; забезпечення постійної наявності нових каналів реалізації Vouchers MT; популяризація торгових знаків МТС, створення образу престижності знаку МТС, а також продукції та послуг під знаком МТС; формування образу іноваційності продавця та його продукції; забезпечення рівних умов обслуговування та реалізації Vouchers MT у випадку реалізації в одному пункті продаж аналогічних продуктів інших операторів мобільного зв'язку.

В подальшому на підставі угоди від 05.06.2012р. про заміну сторони в договорі від 09.03.2011р. №10-СПП всі права та зобов'язання ТОВ «Югкарт Сервіс», як покупця, передано ТОВ «Центр Карт Сервіс» та на підставі угоди від 01.02.2013р. про заміну сторони в договорі від 09.03.2011р. №10-СПП всі права та зобов'язання від ТОВ «Центр Карт Сервіс», як покупця, передано ПП «Оптова Компанія «Ельбрус».

На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав документи:

- акти виконаних робіт від 28.02.2013р. №1, від 31.03.2013р. №2, від 30.04.2013р. №3, від 31.05.2013р. №4, від 30.06.2013 №5, від 31.07.2013р. №6, від 31.08.2013 №7, від 30.09.2013 №8, від 31.10.2013р. №9, від 30.11.2013р. №10, від 06.01.2014 №11, від 31.01.2014 №1, від 28.02.2014р. №2, від 31.03.2014р. №3, від 30.04.2014р. №4;

- платіжні доручення від 27.03.2013р. №0010059752, від 26.04.2013р. №0010082720, від 28.05.2013р. №0010102823, від 27.06.2013р. №0010125700, від 24.07.2013р. №0010145206, від 27.08.2013р. №0010167851, від 26.09.2013р. №00101913111, від 25.10.2013р. №0010214224, від 27.11.2013р. №0010238228, від 26.12.2013 №0010264811, від 27.01.2014р. №0010016558, від 06.03.2014р. №0010047330, від 27.03.2014р. №0010062759, від 05.05.2014р. №0010088949, від 30.05.2014р. №0010107831;

- податкові накладні від 28.02.2013р. №156 за лютий 2013 року на загальну суму 75 840,87 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 12 640,14 грн., від 31.03.2013р. №171 за березень 2013 року на загальну суму 114 189,56 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 19 031,59 грн., від 30.04.2013р. №187 за квітень 2013 року на загальну суму 142 092,86 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23 682,14 грн., від 31.05.2013р. №193 за травень 2013 року на загальну суму 176 677,52 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 29 446,25 грн., від 30.06.2013р. №187 за червень 2013 року на загальну суму 220 489,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 36 748,22 грн., від 31.07.2013р. №207 за липень 2013 року на загальну суму 267 849,45 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 44 641,57 грн., від 31.08.2013р. №166 за серпень 2013 року на загальну суму 293 847,71 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48 974,62 грн., від 30.09.2013р. №138 за вересень 2013 року на загальну суму 288 158,22 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 48 026,37 грн., від 31.10.2013р. №196 за жовтень 2013 року на загальну суму 318 860,08 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53 143,35 грн., від 30.11.2013р. №136 за листопад 2013 року на загальну суму 318 951,46 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 53 158,58 грн., від 06.01.2014р. №26 за грудень 2013 року на загальну суму 432 375,05 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 72 062,51 грн., від 31.01.2014р. №146 за січень 2014 року на загальну суму 351 662,89 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 58 610,48 грн., від 28.02.2014р. №146 за лютий 2014 року на загальну суму 297 326,18 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 49 554,36 грн., від 31.03.2014р. №9 за березень 2014 року на загальну суму 272 993,68 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 45 498,95 грн., від 30.04.2014р. №1 за квітень 2014 року на загальну суму 110 960,78 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 18 493,46 грн.

Крім того, на підтвердження факту надання послуг ПрАТ «МТС Україна» контрагентом ПП «Оптова Компанія «Ельбрус», позивачем надано інформацію з електронних баз даних ПрАТ «МТС Україна», яка містить відомості про отримані абонентами послуги Vouchers MT.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності. Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Крім того, на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, отже мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові, в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що не заперечується апелянтом.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач на підтвердження своїх доводів надав документи: витяг з кримінального провадження № 32014100000000036 про розпочате досудове розслідування про умисне ухилення від сплати податків службовими особами ряду підприємств спільно з банківськими установами ПАТ «Реал Банк», АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк Ринкової Технології», висновок експерта № 297 від 07.04.2014р., у вказаній кримінальній справі, на вирішення якому ставилося питання чи виконані підписи в документах ПП «Оптова Компанія «Ельбрус» від імені директора ОСОБА_4 при взаєморозрахунках з ПрАТ «Київстар», показання свідка ОСОБА_4 (т.2 а.с.3-27).

Проте, колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо наявності кримінальної справи, показання свідка ОСОБА_4 у межах кримінального провадження та висновку експерта від 07.04.2014р. №294, не заслуговують уваги, оскільки вказані документи не є належними та допустими доказами у розумінні ст.ст.70, 71 КАС України.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 01.12.2014р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.