Ухвала суду № 41754781, 02.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5282/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. ОСОБА_5 Гомольської Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Мнідоходів у місті Києві про скасування вимоги про сплату боргу від 20.11.2013 № Ф-301, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року ОСОБА_7 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Мнідоходів у місті Києві в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу від 20.11.2013 № Ф-301.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно податкової вимоги від 20 листопада 2013 року № Ф-301 ОСОБА_7 визначену суму податкового боргу в розмірі 3 582,09 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача від 28 грудня 2013 року та від 03 лютого 2014 року залишені без задоволення, податкова вимога від 20 листопада 2013 року № Ф-301 - без змін (копія рішення ГУ Міндоходів у місті Києві від 22 січня 2014 року № 115/Л/26-15-10-09-25 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 04 березня 2014 року № 1344/Л/99-99-10-01-07-15 містяться в матеріалах справи).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 09 лютого 2013 року ним подано Державному реєстратору Осиповичу І.В., заяву про припинення підприємницької діяльності згідно опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності» від 09 лютого 2012 року.

17 лютого 2013 року до ДПІ у Святошинському районі м. Києва позивачем подано заяву про припинення платника податків за Формою № 8-ОПП та закрито у Філії АТ «Банк Золоті Ворота» в місті Києві поточний рахунок у національній валюті України № НОМЕР_1 про що свідчить Довідка від 17 лютого 2012 року за № 06/01/285.

Крім цього, позивачем подано до ДПІ у Святошинському районі м. Києва заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 20 грудня 2011 року № 1675), в якій вказано про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування з 21 лютого 2012 року.

З огляду на вищевикладені обставини, позивач вважає спірну вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для скасування податкової вимоги може бути відсутність заборгованості. Однак, позивачем таких доказів надано не було.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі по тексту - Закон № 2464-VI).

Згідно із визначенням, наведеним у пункті 2 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 8 Закону № 2464-VI, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування нараховують єдиний внесок у розмірі 34,7% на суми, самостійно визначені, але не більші від максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому, схема єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом визначається пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI як недоїмка.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У відповідності до положень пунктів 6.3, 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09 вересня 2013 року № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Вимога фізичним особам - підприємцям, у тому числі тим, які обрали прощену систему оподаткування надсилається протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу формується на підставі даних з картки особових рахунків платника.

Так, згідно реєстраційних даних, позивач перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Органом ПФУ до ДПІ у Святошинському районі м. Києва передано заборгованість зі сплати з єдиного соціального внеску, яка рахувалася станом на 01 жовтня 2013 року в сумі 2 388,06грн.

Отже, згідно даних картки особового рахунку позивача, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформовано та виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 листопада 2013 року № Ф-301.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників № 458 від 09.09.2013, процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску у зв'язку з припиненням платника єдиного внеску органом доходів і зборів розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про закриття відокремленого підрозділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.

При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) орган доходів і зборів вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.

Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з пунктом 1 цього розділу орган доходів і зборів проводить позапланову документальну перевірку щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2).

Згідно п. 8 цього Порядку, у разі отримання органом доходів і зборів від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів про юридичну особу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме змін щодо імені фізичної особи, місця її проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), орган доходів і зборів вносить відповідні зміни в реєстр страхувальників та передає відомості Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі отримання відомостей з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що стосуються зміни основного виду економічної діяльності, орган доходів і зборів у день отримання зазначених відомостей від державного реєстратора направляє ці відомості про юридичну особу (відокремлений підрозділ) або про фізичну особу-підприємця до відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення органом доходів і зборів запису щодо такого платника до реєстру страхувальників.

Однак, відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності матеріали справи не містять.

Станом на 31.10.2013 згідно картки особового рахунку, заборгованість позивача склала 3 582,09 грн., яка в добровільному порядку ним не сплачена, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова вимога відповідача на зазначена суму є правомірною та скасуванню не підлягає.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 05.12.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.