Ухвала суду № 41748793, 24.11.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.2014 р. Справа№ 914/1204/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва розглянув подання Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", м. Львів;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ненчука Ростислава Володимировича, м. Львів;

про: стягнення 23 211 грн. 10 коп.

Розглянувши матеріали подання, суд зазначає, що у його прийнятті слід відмовити з наступних підстав.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції звернувся до Господарського суду Львівської області із поданням про винесення рішення, згідно з яким визначити частку, належну Ненчук Ростиславу Володимировичу, що є у спільній сумісній власності з гр. Ненчук Богу славою Миколаївною, Ненчук Володимиром Михайловичем, Ненчук Оленою Вікторівною, Ненчук Данилом Ростиславовичем, Слободяник Ігорем Юрійовичем, визнавши за Ненчук Ростиславом Володимировичем 1/6 частини в квартирі № 4 в будинку № 12 по вул. Дороша у м. Львові для виконання наказу № 914/1204/14, виданого 06.06.2014 року Господарським судом Львівської області про стягнення з Ненчук Ростислава Володимировича на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованості в сумі 24896,27 грн. При цьому, державний виконавець посилається на норми ст. ст. 5, 6, 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. п. 8, 10, 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, наведений у ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а саме, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, (крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів); справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Як вбачається з прохальної частини подання, виконавець звернувся до суду з проханням винести рішення,яким визначити частку майна, що є у спільній сумісній власності боржника з іншими особами, для виконання наказу у справі № 914/1204/14, що не відповідає його повноваженням, зазначеним у ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розгляд господарськими судами подання державного виконавця про винесення рішення про визначення частки майна, що є у спільній сумісній власності боржника з іншими особами, для виконання виданого виконавчого документа. Звертаючись до господарського суду Львівської області, посилання на норми Цивільного процесуального кодексу, навіть, якщо такими передбачено вирішення судом за поданням державного виконавця питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є безпідставним та помилковим, оскільки господарські суди керуються нормами Господарського процесуального кодексу України, а не Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 61 Господарського процесуального кодексу України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому ч. 3 ст.2-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 2-4 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви. До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

На підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо) (п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведені положення та розглянувши подання, суд приходить до висновку про невідповідність останнього вимогам Господарського процесуального кодексу України, а відтак правилам господарського судочинства, у зв'язку з чим зазначене подання не підлягає розгляду в господарських судах і у його прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з його непідвідомчістю господарським судам.

Керуючись ст. 1, ч. 1 ст. 12, ст. 61, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Личаківському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у прийнятті до розгляду подання вих. № 5782 від 17.11.2014 року (вх. № 50560/14 від 21.11.2014 року).

Повернути Личаківському відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подання вих. № 5782 від 17.11.2014 року (вх. № 50560/14 від 21.11.2014 року) з долученими документами на 15 аркушах.

Додаток на 15-и арк.

Суддя Матвіїв Р.І.