Ухвала суду № 41739394, 04.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 року м. Київ К/800/33960/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2014 року

у справі №820/12137/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо Віт» (надалі - ТОВ «Інфо Віт»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2011 року №0000792202 та №0000802202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суджу від 18 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.11.2013 року №0000802202 в частині нарахування ТОВ «Інфо Віт» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 1561,32грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог в іншій частині, а саме: щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 №0000792202, яким ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області нарахована «Інфо Віт» штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства в сумі 510,00грн; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.11.2013 року №0000802202 в частині нарахування ТОВ «Інфо Віт» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 87146,76грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом законно та обґрунтовано застосовано до ТОВ «Інфо Віт» фінансові санкції у вигляді пені в сумі 87146,76грн. за порушення строків розрахунків, встановлених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також штрафні санкції в розмірі 510,00грн. за подання позивачем декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом, з порушенням порядку декларування.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Інфо Віт» - скасовано та прийнято нову, якою позов ТОВ «Інфо Віт» задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.11.2011 року №0000792202, яким позивачу нарахована штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у сумі 510,00грн. та №0000802202, яким податковим органом нарахована позивачу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 87146,76грн.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інфо Віт» з питань дотримання вимог валютного законодавства по експортному контракту №03-02-11UA від 03.02.2011 року з підприємством-нерезидентом ООО «ЕВРОЦЕМЕНТ-ИМПЭКС», м.Белгород, РФ за період з 03.02.2011 року по 01.08.2013 року, про що складено акт №1443/2202/33205528 від 14.11.2013 року.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем: у лютому-травні 2013 року ТОВ «Інфо Віт» отримало грошові кошти від нерезидента - підприємства ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС» згідно виписки банку по рахунку №2600401971462 за період з 03.02.2011 року по 01.08.2013 року по експортному контракту №03-02-11-UА від 03.02.2011 року з порушенням строків розрахунків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; п.1 ст.9, п.2 ст.10 згідност.16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013 року №0000792202, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 510,00грн. та №0000802202, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 88708,08грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач (продавець) уклав з підприємством - нерезидентом ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС», м.Бєлгород, РФ (покупець)експортний контракт №03-02-11-UА від 03.02.2011 року, за умовами якого, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію: Рідке керамічне теплоізоляційне покриття «ТСМ Керамічний» та інші товари промислового призначення у асортименті, кількості, з якісними характеристиками та за цінами, узгодженими сторонами та вказаних у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що згідно ВМД грошові кошти надійшли на рахунок позивача з порушенням строків розрахунків встановлених ст.1 статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до зазначеної норми права виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Однак, згідно з п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 №475 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Разом з тим, пунктом 5.2 контракту №03-02-11-UA, укладеного між ТОВ «Інфо Віт» та ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС» 03.02.2011 року, сторони визначили, що ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС» має відстрочку платежу за отриманий від ТОВ «Інфо Віт» товар з граничним терміном розрахунку 180 днів від дати митного оформлення.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 8 ст. 181 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом».

За змістом ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін».

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, слід зазначити, що у матеріалах справи міститься лист ТОВ «Інфо Віт» №19/11-1 від 19.11.2012 року до ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС», щодо підписання додаткової угоди до контракту №03-02-11-UA від 03.02.2011 року про зменшення строку оплати коштів до 90 календарних днів у зв'язку з прийняттям Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 №475.

Однак, листом від 20.11.2012 року контрагент позивача відмовився підписувати додаткову угоду до вищезазначеного контракту.

Отже, оскільки правовідносини між ТОВ «Інфо Віт» та ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС» виникли саме у момент підписання контракту №03-02-11-UA від 03.02.2011 pоку, а Постанови Правління НБУ №475 набула чинності 19.11.2012р., суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що вимоги пункту 3 Постанови Правління НБУ №475 щодо зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з 180 календарних днів до 90 календарних днів не розповсюджуються на дії ТОВ «Інфо Віт» та ООО «ЕВРОЦЕНТР-ИМПЭКС» щодо виконання умов контракту №03-02-11-UA від 03.02.2011р.

Щодо порушення позивачем порядку декларування та подання позивачем Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.04.2013 року, слід зазначити наступне.

Як вбачається з акта перевірки, податковий орган дійшов до висновку, що позивачем була надана недостовірна інформація або відбулось перекручення даних, що відображаються в декларації щодо валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України, оскільки у рядку 5 розділу III у «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» TOB «ІНФО ВІТ» не відображено дебіторську заборгованість по експортному контракту від 03.02.2011 року №03-02-11-UA, укладеному з нерезидентом ООО «ЕВРОЦЕНТР- ИМПЕКС», що не надійшла на валютний рахунок підприємства станом на 01.04.2013 року.

Крім того TOB «ІНФО ВІТ» не надало вищезазначену декларацію про валютні цінності, доходи та майно - до Управління НБУ у Харківській області.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач подав до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2013 року та декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2013 року.

Де у рядках 1.1. та 1.2. розділу 5 зазначених декларацій TOB «ІНФО ВІТ» відобразило вартість експортованих товарів (рядок 1.1.) та виручки від експорту товарів (рядок 1.2.). Показники зазначені в рядках 1.1. та 1.2. декларацій відображені TOB «ІНФО ВІТ» правильно. У рядку 1.3. декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами відображається лише виручка від експорту товарів, робіт, послуг отримана з порушенням встановлених законодавством термінів.

Отже, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що зважаючи на те, що відповідно до п.5.2 контракту від 03.02.2011 року №03-02-11-UA сплата за отримані ООО «ЕВРОЦЕНТР- ИМПЕКС» товари роботи та послуги здійснюється з відстрочкою платежу з граничним терміном розрахунку 180 днів від дати митного оформлення, TOB «ІНФО ВІТ» не повинен був відображати різницю рядків 1.1. та 1.2. у рядку 1.3. декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2013 року.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов