Ухвала суду № 41732522, 11.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" квітня 2014 р.

справа № 2а/0470/6743/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 р. у справі № 2а/0470/6743/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД»

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

У червні 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- скасувати рішення відповідача №8081/10/28-215 від 12.03.2012 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за звітній період лютий 2012 року як податкової звітності;

- зобов'язати відповідача прийняти декларацію позивача з податку на додану вартість за звітній податковий період лютий 2012 року без застосування штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 р. позов задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною та скасовано рішення відповідача оформлене листом № 8081/10/28-215 від 12.03.2012 року про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за звітній період лютий 2012 року як податкової звітності.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постанова мотивована тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, тому рішення відповідача, оформлене листом, підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач подав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року (а.с. 8-12).

Відповідач у листі за вих. №8081/10/28-215 від 12.03.2012 року повідомив позивача, що декларація з податку на додану вартість за лютий 2012 року, надіслана засобами поштового зв'язку 07 березня 2012 року, складена з порушеннями норм п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України і тому не вважається податковою декларацією (а.с. 13).

Відмова мотивована тим, що рішенням відповідача від 11 січня 2011 року за № 869 було анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.

За результатом адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення (а.с. 15-19, 20-23, 24-28, 30-32).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача про відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітній податковий період лютий 2012 року, з наступних підстав.

Згідно ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як зазначено в п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно п.49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

В п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України зазначено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: п. 49.12.1 подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; п. 49.12.2 оскаржити рішення органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 48 Податкового кодексу України. Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно п.46.6 ст. 46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган державної податкової служби, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п.49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2012 року ТОВ «АБЕРОН ЛТД» має всі необхідні реквізити, передбачені п.48.3 та п.48.4 ст. 48 Податкового кодексу України.

На момент подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року позивач являвся платником цього податку.

Крім того, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а/0470/4477/11 скасовано рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська № 869 оформлене листом №878/10/29-0 від 11.01.2011 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Абертон ЛТД», відмінено анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Абертон ЛТД» залишенням свідоцтва платника податку на додану вартість за № 04348465; зобов'язано Державну податкову адміністрацію України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Абертон ЛТД» (ЄДРПОУ 33858099, адреса: 49130, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, б. 66-Д) (а.с. 34-35, 70-71).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а/0470/4477/11 набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2012 року по справі № 2а/0470/4477/11 виправлено описку у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а/0470/4477/11 в частині написання найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберон ЛТД» (а.с. 36, 69).

Отже, судовим рішенням поновлено статус позивача як платника податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у прийнятті податкової декларації є протиправною та підлягає скасуванню, а податкова декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання - 05.03.2012 року.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 р. у справі № 2а/0470/6743/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун