Ухвала суду № 41729015, 04.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2403/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Коваля М.П.при секретарі -Богдановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «МАКСІМАЛ ВАНГАРД» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач - ПП «МАКСІМАЛ ВАНГАРД» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2014 року № 0001272200 та №0001262200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при проведенні перевірки не було з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі було досліджено первинні документи, що підтверджують придбання товарів (послуг), невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року позов було задоволено. Було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №0001272200 від 08.04.2014 року, яким позивачу було визначено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 82 053,00 гривень. Також було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №0001262200 від 08.04.2014 року, яким позивачу було визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 95 765,00 гривень.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що з 03.02.2014 року по 04.02.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «МАКСІМАЛ ВАНГАРД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Нафтотранссервіс» за ІІ - IV квартали 2011 року, та подальшого використання придбаних товарів (робіт, послуг), їх відображення у податковій звітності.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт №110/21-0322-05/36505039 від 28.03.2014 року (а.с. 17-27).

З наведеного вище Акта вбачається, що перевіркою було встановлено порушення п.135.1 ст. 135, п.135.2 ст. 135, п.135.3 ст. 135, п. 135.4 ст. 135, п.135.5 ст. 135, п.137.1 ст.137 ПК України, а саме у підприємства були відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток по операціях з продажу, придбання товару (дизельного пального) в розумінні ст. 35 ПК України за листопад 2011 року ПП «Дніпротранс» (основний платник).

Також було встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст..134, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, а саме підприємством було занижено податок на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 95765,00 гривень.

Крім цього, перевіркою було встановлено порушення п.185.1 ст.185, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198, п.198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме у підприємства були відсутні об'єкти оподаткування з ПДВ по операціям з продажу, придбання товарів (робіт, послуг) в розумінні ст. 185 ПК України за листопад 2011 року та було встановлено заниження ПДВ в сумі 54702,00 грн. у т.ч. за жовтень 2011 року на суму 16648,00 гривень за листопад 2011 року на суму 38054,00 гривень ( а.с. 27).

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо було підтвердити факт придбання товару (дизельне пальне) позивачем у ТОВ «Нафтотранссервіс» та подальшої його реалізації з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходженням майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001272200 від 08.04.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 82053,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 54702,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 27351,00 гривень (а.с. 15).

Також було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001262200 від 08.04.2014 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток з приватних підприємств у сумі 95765,00 гривень, в тому числі за основним платежем в сумі 95765,00гривень (а.с. 16).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Нафтотранссервіс».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Нафтотранссервіс» мали місце фінансово-господарські взаємовідносини, в ході яких Постачальником поставлено на адресу позивача дизельне пальне (товар) в жовтні - листопаді 2011 року.

На підтвердження виконання зазначених фінансово-господарських взаємовідносин позивачем були надані наступні докази, а саме: податкові накладні № 95 від 24.10.2011 року на загальну суму 90270,00 грн. у т.ч. ПДВ 15045,00 грн., №107 від 26.10.2011 року на загальну суму 90270,00 грн. у т.ч. ПДВ 15045,00 грн., №129 від 31.10.2011 року на загальну суму 90780,00 грн. у т.ч. ПДВ 15130,00 грн., №20 від 04.11.2011 року на загальну суму 91800,00 грн. у т.ч. ПДВ 15300,00 грн., №63 від 18.11.2011 року на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №70 від 22.11.2011 року на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №84 від 23.11.2011 року на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №104 від 28.11.2011 року на загальну суму 94350,00 грн. у т.ч. ПДВ 15725,00 грн.; видаткові накладні №РН-1417 від 24.10.2011 року на загальну суму 90270,00 грн. у т.ч. ПДВ 15045,00 грн., №РН-1432 від 26.10.2011 року на загальну суму 90270,00 грн. у т.ч. ПДВ 15045,00 грн., №РН-1455 від 31.10.2011 року на загальну суму 90780,00 грн. у т.ч. ПДВ 15130,00 грн., №РН-1478 від 04.11.2011 року на загальну суму 91800,00 грн. у т.ч. ПДВ 15300,00 грн., №РН-1522 від 18.11.2011 року на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №РН-1527 від 22.11.2011р. на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №РН-1540 від 23.11.2011 року на загальну суму 93840,00 грн. у т.ч. ПДВ 15640,00 грн., №РН-1560 від 28.11.2011 року на загальну суму 94350,00 грн. у т.ч. ПДВ 15725,00 грн.; товарно-транспортними накладними від 24.10.2011 року № 2410/5, від 26.10.2011 року №261/12, від 31.10.2011 року № 31.10/4, від 04.11.2011 року № 04.11./3, від 18.11.2011 року № 18.11/4, від 22.11.2011 року № 2211/1, від 23.11.2011 року № 2311/5, від 28.11.2011 року №28.11/5 (а.с. 38-61).

Факт оплати товару (дизельного пального) підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку від 28.10.2011 року, від 01.11.2011 року, від 08.11.2011 року, від 10.11.2011 року, від 11.11.2011 року, від 16.11.2011 року, від 19.11.2011 року, від 21.11.2011 року, від 09.12.2011 року, меморіальним ордером №32939441 від 15.12.2011 року на загальну суму 288000,00 грн. у т.ч. ПДВ 48000,00 гривень (а.с. 62-71).

В подальшому придбаний товар (дизельне пальне) позивачем частково був використаний в ході здійснення власної господарської діяльності. Так, 04.05.2012 року між позивачем та ТОВ «ВІК» було укладено договори бербоут-чартеру (оренди без екіпажу) суден. Відповідно до умов даного договору власник ТОВ «ВІК» зобов'язується за винагороду (фрахт) передати позивачу (фрахтувальнику) у користування на строк дії договору суден (назва «Александр Житник» та «Заправщик -7» у морехідному стані для перевезення вантажів на умовах бербоут-чартеру, а фрахтувальник фрахтує вказане судно та зобов'язується належним чином володіти, користуватись та виплачувати власнику фрахт (а.с. 72-77).

Відповідно до умов зазначених договорів, фрахтувальник здійснює обслуговування суден, в тому числі його бункерування паливно-мастильними матеріалами. Тому, для функціонування вказаних суден частково використаний товар, придбаний позивачем у ТОВ «Нафтотранссервіс», що підтверджується наданими суду місячними звітами щодо використання палива та мастила за жовтень 2011 року та за листопад 2011 року (а.с. 79).

Крім того, придбаний товар у ТОВ «Нафтотранссервіс», в подальшому частково реалізований на адресу ПП «Днепртранс», що підтверджується: видатковими накладними №РН- 0000069 від 05.11.2011 року на загальну суму 111770,00 грн. у т.ч. ПДВ 18628,33 грн., №РН- 0000073 від 18.11.2011 року на загальну суму 48408,00 грн. у т.ч. ПДВ 8068,00 грн., №РН- 0000074 від 24.11.2011 року на загальну суму 79170,00 грн. у т.ч. ПДВ 13195,00 грн.; податковими накладними № 94 від 05.11.2011 року на загальну суму 111770,00 грн. у т.ч. ПДВ 18628,33 грн., № 96 від 17.11.2011 року на загальну суму 81720,00 грн. у т.ч. ПДВ 13620,33 грн., № 99 від 24.11.2011 року на загальну суму 79170,00 грн. у т.ч. ПДВ 13195,00 грн., розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 17.11.2011 року №96. (а.с. 80 - 86).

Зарахування грошових коштів на рахунок позивача підтверджено виписками по особовому рахунку від 11.11.2011 року, від 15.11.2011 року, від 17.11.2011 року, від 30.11.2011 року, від 13.11.2011 року (а.с. 87-91).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентом слугував Акт перевірки від 23.04.2013 року № 2390/22.6/30245835 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року».(а.с. 116-131).

В провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа №21/2389/13-а за позовом ТОВ «Нафтотранссервіс» до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС про визнання протиправними дій, заборону вчинення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року №821/2389/13-а позовні вимоги ТОВ «Нафтотранссервіс» були задоволені повністю. Було визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС під час проведення перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс», за результатами якої 23.04.2013 року було складено акт № 2390/22.6/30245835 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року» в частині зазначення в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності (безтоварності) фактичної реалізації та постачання товарів ТОВ «Нафтотранссервіс» по взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг», завищення податкових зобов'язань ТОВ «Нафтотранссервіс» з ПДВ та витрат за період з вересня по грудень 2011 року, а також у ІІІ-ІV кварталі 2011 року та податкового кредиту; було заборонено ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС використовувати інформацію, відображену в акті позапланової документальної перевірки від 23.04.2013 року № 2390/22.6/30245835 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року», у тому числі розміщувати інформацію в базах даних відповідача (АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»); було зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС внести відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівна ДПА України в частині відображення недостовірної інформації, викладеної в акті перевірки від 23.04.2013 року № 2390/22.6/30245835 «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Нафтотранссервіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2010 року по 01.04.2013 року» (а.с. 138-143).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2014 року №821/2389/13-а, апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було залишено без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 року залишено без змін (а.с. 144-146)

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також колегія суддів зазначає, що навіть можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення зазначеними підприємствами господарських операцій за договорами постачання товару, а також відсутність у позивача, як покупця товару, права на податковий кредит з ПДВ та не позбавляють позивача права на його відображення у податковому обліку.

Також позиції у своїй практиці дотримується й Верховний суд України у своїх постановах від 01 червня 2010 року по справі за позовом ПП «Армівір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, від 31 січня 2011 року по справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні, а також Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 12 лютого 2014 року у справі №К/9991/66418/12, від 26 березня 2014 року у справі №К/800/36974/13, від 14 квітня 2014 року у справі №К/800/23746/13.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Нафтотранссервіс».

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «МАКСІМАЛ ВАНГАРД» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/М.П. Коваль