Ухвала суду № 41729014, 04.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 486/1776/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Коваля М.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, Южноукраїнська нотаріальна контора Миколаївської області про визнання протиправним та незаконним дій державної виконавчої служби по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, її скасування, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження правонаступниками, стягнення моральної шкоди,

встановила:

Позивач - ОСОБА_6 07 лютого 2013 року звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо винесення постанови від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження, визнати протиправними і незаконними дії начальника цього органу щодо відмови в задоволенні його скарги, скасувати вказану постанову державного виконавця, зобов'язати орган виконавчої служби поновити відповідне виконавче провадження, захистити його права та інтереси і здійснити заміну сторону виконавчого провадження на його спадкоємців, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про закінчення виконавчого провадження була мотивована тим, що боржник помер та правовідносини не допускають правонаступництва, в той же час ці правовідносини допускають спадкоємство, а спадщину належним чином прийняли треті особи по справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5; начальник відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області незаконно відмовив у задоволенні скарги позивача; цими незаконними діями позивачу була спричинена моральна шкода в сумі 1000 гривень.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 червня 2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, Южноукраїнська нотаріальна контора Миколаївської області про визнання протиправним та незаконним дій державної виконавчої служби по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, її скасування, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження правонаступниками, стягнення моральної шкоди було закрито.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2013 року зазначену ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 червня 2013 року було скасовано, а справу було направлено до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, Южноукраїнська нотаріальна контора Миколаївської області про визнання протиправним та незаконним дій державної виконавчої служби по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, її скасування, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження правонаступниками, стягнення моральної шкоди було повернуто позивачу для звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 жовтня 2013 року було скасовано, а справу було направлено до суду 1-ї інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 січня 2014 року зазначену вище справу було передано на розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28 січня 2014 року було залишено без змін.

Після повернення вказаної справи до Миколаївського окружного адміністративного суду для розгляду по суті, справу було розглянуто за відсутності позивача, відповідача та третіх осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року адміністративний позов було задоволено частково. Було визнано протиправними дії ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області щодо винесення постанови від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом №2-1118, який був виданий 26 листопада 2004 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 86154,90 гривень. Було скасовано постанову державного виконавця ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області від 11 жовтня 2005 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання за виконавчим листом №2-1118, що виданий 26 листопада 2004 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 86154,90 гривень та зобов'язано ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області поновити зазначене виконавче провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 26 листопада 2004 року затверджена мирова угода між позивачем та ОСОБА_7, за якою останній зобов'язався в строк до 26.12.2004 року виплатити позивачу 86154,90 гривень.

На виконання цієї ухвали судом було видано виконавчий лист №2-1118/2004 року, за яким відповідачем розпочато виконавче провадження №341569 (а.с. 56).

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_7 помер (а.с.58).Після смерті боржника була відкрита спадщина, яку прийняли діти померлого - треті особи по справі - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 59).

Постановою державного виконавця відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області Потапової А.Л. від 11 жовтня 2005 року виконавче провадження №341569 по стягненню з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошових коштів було закінчено на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю боржника (а.с. 75).

Задовольняючи частково позовні вимоги суд 1-ї інстанції зазначив, що виконання обов'язків по сплаті грошового боргу є правовідносинами, що допускають правонаступництво. Тому висновки державного виконавця, викладені ним в постанові від 11.10.2005 року про можливість закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника не відповідають приписам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, дійсної на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження підлягало закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно із частиною 4 статті 11 того ж закону, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини, згідно з нормою ст. 1219 Цивільного кодексу України: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже законодавством визначено, що борги спадкоємця (його обов'язки) входять до складу спадщини.

Згідно з положеннями статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до приписів статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Таку вимогу позивач завив 27.09.2012р. (а.с. 59).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції відносно того, що аналіз зазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку про те, що виконання обов'язків по сплаті грошового боргу є правовідносинами, що допускають правонаступництво. Тому висновки державного виконавця, викладені ним в постанові від 11.10.2005 року про можливість закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі смертю боржника не відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197 п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до відділу Державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, Южноукраїнська нотаріальна контора Миколаївської області про визнання протиправним та незаконним дій державної виконавчої служби по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, її скасування, зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження правонаступниками, стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/М.П. Коваль