Ухвала суду № 41728729, 26.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"26" листопада 2014 р.Справа № 922/1226/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Дзюби О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

розглянувши справу

за заявою ТОВ фірма "Рогань" м. Харків до Публічне акціонерне товариство "Миропільська паперова фабрика", м. Харків про визнання банкрутом за участю :

Ліквідатора - арбітражного керуючого Севостьянова Є.В., свідоцтво НОМЕР_1 від 23.05.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2014 року відкладено розгляд заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до боржника на 26 листопада 2014 року; зобов'язано учасників процесу виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду.

Присутній в судовому засіданні ліквідатор не визнав вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, з підстав викладених у повідомленні про розгляд грошових вимог, де зазначено, що за даними бухгалтерського обліку, у підприємства відсутня заборгованість перед ОСОБА_2 в сумі 53916,72 грн., а ПАТ «Миропільська паперова фабрика» станом на 01.05.2013 р. мало заборгованість перед ОСОБА_2 з виплати заробітної плати, однак, у іншій сумі, ніж зазначено в заяві від 21.12.2013 р., а саме у розмірі 2718,39 грн. Крім того, заборгованість в сумі 2718,39 грн. перед ОСОБА_2 було включено до реєстру грошових вимог кредиторів боржника, який наявний в матеріалах справи № 922/1226/13 та затверджений господарським судом Харківської області, заборгованість погашена у зазначений заявником строк. Також послався, що з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку заявник мав звернутися протягом трьох місяців після проведеного розрахунку відповідно до норм КЗпП України, однак ним цей строк пропущено, поважні причини цього пропуску відсутні.

Представник заявника у засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду повідомлявся належним чином.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_2 до боржника, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, вислухавши пояснення ліквідатора, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 квітня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство № 922/1226/13 Публічного акціонерного товариство "Миропільська паперова фабрика", ідентифікаційний код 05773698.

Публікація оголошення про порушену ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2013р. справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" відбулась в газеті "Голос України" №72 (5572) від 13 квітня 2013 року.

На розгляд до господарського суду надійшла заява від ОСОБА_2 з вимогами до банкрута у розмірі 53916,72 грн., які він просить визнати та включити їх до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що вимоги до боржника в сумі 53916,72 грн. є вимогами кредитора щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при його звільненні від банкрута, оскільки його звільнено було 31 серпня 2011 року, а остаточний розрахунок проведено 17 травня 2013 року .

Постановою господарського суду Харківської області від 12 червня 2014р., зокрема припинено процедуру санації ПАТ «Миропільська паперова фабрика». Визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Севостьянова Євгена Вікторовича та зобов'язано його в строк до 12 березня 2015 року виконати ліквідаційну процедуру.

На офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України 13 червня 2014 року було оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за № 4864.

Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: 13.08.2014 р.

Згідно частин 1, 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 4 цієї ж статті Закону визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Ч. 7 23 Закону передбачено, що заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Законом.

Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно із ст. 94 КЗпП та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Детальніше класифікацію складових заробітної плати наведено в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, яку розроблено для цілей державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Для цього застосовується показник фонду оплати праці.

Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 5 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

фонду основної заробітної плати;

фонду додаткової заробітної плати;

інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Так, пунктом 3.9. Інструкції встановлено, що не належать до фонду оплати праці суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

Верховним Судом України в постанові від 14 листопада 2012 року у справі № 6-139 цс 12, висловлена правова позиція, згідно якої за своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання.

Це є компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Таким чином, до заробітної плати відносяться тільки ті виплати, які проводяться з фонду оплати праці, а оскільки суми середнього заробітку нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні не виплачуються за рахунок фонду оплати праці, на що є пряме посилання в Інструкції (п. 3.9.), тому за своєю правовою природою вони не є заробітною платою.

Вбачається, що нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у процедурі банкрутства є компенсацією, розрахунок якої прив'язано до розміру середньої зарплати звільненого працівника.

Таким чином, зобов'язання підприємства ПАТ «Миропільська паперова фабрика» по виплаті звільненому працівнику ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не відносяться до виплати заробітної плати.

Тому в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» черговість цих виплат у процедурі банкрутства встановлюється, виходячи з правового статусу цієї суми, а саме: у шосту чергу та на ці вимоги поширюється правило ч. 1 ст. 23 Закону щодо тридцятиденного строку на звернення до господарського суду із заявами про грошові вимоги від дня офіційного оприлюднення відомостей про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи 13 квітня 2013 року ініціюючим кредитором було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" в газеті "Голос України" №72 (5572).

Отже, останнім днем строку подання конкурсними кредиторами до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника є 13 травня 2013 року.

Вищезазначена заява з вимогами до боржника була подана до суду 30 грудня 2013 р. Таким чином, дані вимоги було заявлено після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

За таких обставин, заява ОСОБА_2 про визнання та включення до першої черги вимог кредиторів заборгованості в сумі 53 916,72 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01.09.2001р. по 16.05.2013р. не підлягає задоволенню, а вказані вимоги заявника до боржника підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 23, 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про визнання та включення до першої черги вимог кредиторів заборгованості в сумі 53 916,72 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 01.09.2001р. по 16.05.2013р.

2. Вважати вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", м. Харків у сумі 53916,72 гр. такими, що підлягають погашенню у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

3. Дану ухвалу направити заявнику, ліквідатору.

Суддя Дзюба О.А.