Рішення № 4171236, 06.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.09 р. Справа № 9/32

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Агро-Хім-Трейд”, м. Запоріжжя

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с. Новолуганське, Донецька область

про стягнення 44 635грн.72коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Лях І.С. – юрисконсульт (за довіреністю №844 від 01.07.2009р.).

З 01.07.2009р. о 14год.40хв. по 06.07.2009р. о 15год.20хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Агро-Хім-Трейд”, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с. Новолуганське, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 44 635грн.72коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 19 110грн.00коп., пені в розмірі 22 932грн.00коп., 3% річних в розмірі 376грн.96коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 216грн.76коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ДГ-0000027 від 04.09.2008р., видаткову накладну №РН-0000018 від 08.09.2008р., податкову накладну №11 від 08.09.2008р., рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р., акт звірки взаєморозрахунків від 16.03.2009р., претензію №2 від 31.03.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н та дати, відповідно з яким останній визнає суму основного боргу та зазначає, що ним дійсно було отримано рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р.

Відповідно до супровідного листа б/н від 30.06.2009р. позивачем наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №403930, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с. Новолуганське, Донецька область в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться як юридична особа.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у попередньому судовому засіданні, господарський суд встановив:

04.09.2008р. між Приватним підприємством „Агро-Хім-Трейд”, м. Запоріжжя та Відкритим акціонерним товариством „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с. Новолуганське укладений договір №ДГ-0000027, відповідно з яким продавець (позивач) зобов`язується передати у власність, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити зерно пшениці фуражної (надалі - товар) на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 8.2 договору визначено, що він набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного договору.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №ДГ-0000027 від 04.09.2008р.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 19 110грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000018 від 08.09.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи (проте, у вказаній видатковій накладній відсутнє посилання на договір №ДГ-0000027 від 04.09.2008р., а підставою здійснення поставки зазначено рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р.).

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначеній накладній в графі „отримав(ла)” та печаткою підприємства, на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.

Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, останній визнає здійснення поставки та отримання цієї продукції за видатковою накладною №РН-0000018 від 08.09.2008р.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку продавця, протягом 5-ти банківських днів від дати отримання товару та наступних документів: 1) рахунку-фактури, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; 2) видаткової та податкової накладних, виписаних у відповідності до діючого законодавства України.

Так, при здійсненні поставки обумовленого товару позивачем на адресу відповідача було передано рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р. та податкову накладну №11 від 08.09.2008р. У судовому засіданні 01.07.2009р. відповідач зазначив, що 08.09.2008р. відповідачем від позивача було отримано рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р., про що свідчить протокол судового засідання від 01.07.2009р. та відзив відповідача б/н та дати.

У вказаному рахунку-фактурі зазначено, що він дійсний до сплати до 14.09.2008р., тобто цим встановлено строк оплати отриманої продукції.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наразі, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки ані видаткова накладна №РН-0000018 від 08.09.2008р., ані податкова накладна №11 від 08.09.2008р., ані рахунок-фактуру №СФ-0000008 від 08.09.2008р. не містять посилання на те що поставка здійснена саме за умовами договору №ДГ-0000027 від 04.09.2008р., але рахунком-фактурою визначено строк оплати – 14.09.2008р., тому, незважаючи на умови п.4.1 договору, саме станом на цю дату виникло зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції за фактично здійсненою поставкою.

Одночасно, сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків від 16.03.2009р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплений печатками підприємств. Оскільки із вказаного акту вбачається, що заборгованість в розмірі 19 110грн.00коп. виникла на підставі договору №ДГ-0000027 від 04.09.2008р., тому суд вважає, що таким чином сторони остаточно узгодили те, що заборгованість в розмірі 19 110грн.00коп. виникла саме на підставі договору №ДГ-0000027 від 04.09.2008р.

За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 19 110грн.00коп.

01.04.2009р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія №2 від 31.03.2009р. з вимогою про сплату виниклої заборгованості (докази відправлення претензії наявні в матеріалах справи). Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 19 110грн.00коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 19 110грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи визнання відповідачем зазначеної заборгованості, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства „Агро-Хім-Трейд”, м. Запоріжжя щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 19 110грн.00коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 22 932грн.00коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов’язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати, встановлених цим договором, за поставлений товар, покупець оплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 22 932грн.00коп. за період прострочення з 16.09.2008р. по 13.05.2009р.

Розглянувши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне перерахувати зазначену суму з огляду на наступне:

По-перше, згідно положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” сторони в договорі за прострочення сплати платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

По-друге, як зазначено вище, актом звірки взаєморозрахунків сторони підтвердили поставку продукції за умовами договору №ДГ-0000027 від 04.09.2008р. за видатковою накладною №РН-0000018 від 08.09.2008р. лише 16.03.2009р.

Таким чином, судом встановлено, що пеня повинна бути нарахована за період прострочення з 16.03.2009р. по 13.05.2009р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 22 932грн.00коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 728грн.80коп.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 2 216грн.76коп. та 3% річних в розмірі 376грн.96коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 2 216грн.76коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 376грн.96коп. за період прострочення з 16.09.2008р. по 13.05.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд зазначає, що розмір вказаних ним сум не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 2 216грн.76коп. та 3% річних в розмірі 376грн.96коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Агро-Хім-Трейд”, м. Запоріжжя до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”, с. Новолуганське, Донецька область про стягнення заборгованості в розмірі 44 635грн.72коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 19 110грн.00коп., пені в розмірі 22 932грн.00коп., 3% річних в розмірі 376грн.96коп. та інфляційних витрат в розмірі 2 216грн.76коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (за адресою: вул. Побєди, б.23, с.Новолуганське, Артемівський район, Донецька область, 84573, р/р 26007959969928 в Артемівській філії ЗАТ „ПУМБ”, м.Артемівськ, МФО 335537, код ЄДРПОК 00952806) на користь Приватного підприємства „Агро-Хім-Трейд” (за адресою: вул. Довженко/Іртишська, 19/32, м. Запоріжжя, 69081; поштова адреса: вул. Дзержинського, 114/428, м. Запоріжжя, 69095; р/р 2600610169101 в АКБ „Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 33794947) суму основного боргу в розмірі 19 110грн.00коп., пеню в розмірі 728грн.80коп., 3% річних в розмірі 376грн.96коп. та інфляційні витрати в розмірі 2 216грн.76коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 224грн.32коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157грн.05коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивачу видати довідку для повернення з державного бюджету держмита в сумі 00грн.97коп., перерахованого згідно платіжного доручення №140 від 14.05.2009р., в зв’язку із внесенням державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 06.07.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Марченко О.А.