Рішення № 4170715, 13.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.09 р. Справа № 17/128

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу, порушену

за позовом: Державного територіально-галузевого підприємства Львівська залізниця, м. Львів в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Селідівська», м. Селідове

про стягнення 35’893,76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Моцак В.В. - довіреність

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве підприємство Львівська залізниця в особі Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень звернулася з позовом до Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Селідівська» про стягнення 35’893,76 грн., у тому числі:

- 30’860,00 грн. – штраф за неправильне зазначення маси вантажу у залізничній накладній;

- 1’119,00 грн. – плата за користування вагоном;

- 2’190,00 грн. – збір за зберігання вантажу;

- 106,20 грн. – телеграфний збір;

- 52,00 грн. – плата за роботу дистанції вантажно-розвантажувальних робіт;

- 142,40 грн. – плата з зважування вантажів;

- 582,20 грн. – плати з маневрову роботу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України (далі – «Статут»); дані комерційного акту № АЧ 827337/180 від 08.12.2008р.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений.

У відзиві – проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх недоведеність.

09.07.2009р. від позивача надійшла телеграма про відкладання розгляду справи у зв’язку із неможливістю направлення представників до суду та – неможливістю надання документів, які вимагав суд. Однак, під став такої неможливості позивач у телеграмі не навів. Суд вважає, що зібраних у справі доказів достатньо для її розгляду по суті, а причини, викладені позивачем у телеграмі – не поважні. У зв’язку з чим суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи. Відтак – розглянув її по суті за відсутності представників сторін та – за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008р. зі станції «Новогродівка» Донецької залізниці за залізничною накладною № 51189089 на маршрут (групу) вагонів у вагоні № 60923687 на станцію «Бурштин» Львівської залізниці на адресу одержувача – «Бурштинська ТЕС» був відправлений вантаж – вугілля навалом.

Відправник вантажу за накладною – відповідач у справі, завантажив вагон та визначив масу вантажу у ньому – 92’000 кг, зазначивши про це у залізничній накладній.

08.12.08р. на станції «Здолбунів» вагон № 60923687 був відчеплений від відправки, оскільки при автоматичному зважуванні на тензометричних вагах виявлено його перевантаження понад маси, вказаної у залізничній накладній на 5’000 кг, про що був складений комерційний акт № АЧ 827337/180 від 08.12.2008р.

Зважаючи на те, що:

§ за ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній;

§ згідно ст. 122 Статуту за неправильне зазначення у накладній маси вантажу з відправника стягується штраф у розмірі, передбаченому ст. 118 Статуту, тобто – 5ти кратний розмір провізної плати;

§ 5ти кратний розмір провізної плати вантажу у вагоні № 60923687 складає 30’860,00 грн.;

§ виходячи з п. 8 «Правил користування вагонами та контейнерами», затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за № 165/3458 (далі – «Правила користування») у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери;

§ за п. 3 Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46;

§ пунктами 9, 10 Правил користування передбачено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів;

§ доказів складання відомості плати за користування вагоном № 60923687 та наказу про його затримку позивач суду не довів;

§ згідно ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом;

§ умовами п. 2.3 розділу 2 “Тарифного керівництва № 1” Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту 15.11.99р. N551, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 грудня 1999 р. за N 828/4121, так само, як і п 8 Правил зберігання передбачена можливість стягнення збору за зберігання вантажу лише у разі затримання вагонів з вини вантажовідправника (вантажоодержувача);

§ доданий до позову акт загальної форми № 300 підписаний лише працівниками станції Здолбунів. Доказів пред‘явлення цього акту для підписання працівникам відповідача позивач не довів;

§ згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наполягаючи на стягненні з відповідача сум збору за зберігання вантажу та – плати за користування вагоном позивач посилається на акт загальної форми, оформлений з порушенням вимог Правил користування. У зв‘язку з чим зазначений акт не може бути прийнятий судом як належний доказ у розумінні вимог ст. 34 ГПК України;

§ обґрунтованими відповідними доказами розрахунку вартості вантажно-розвантажувальних робіт (52,00 грн.) позивач не надав. Відтак – зазначені витрати не довів;

§ згідно до п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею й забиранням вагонів, на окрему вимогу власника під'їзної колії або вантажовласника, порту, оформлену пам'яткою про користування вагонами (контейнерами) або відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) (з визначенням часу початку і закінчення маневрової роботи), стягується плата за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів із одного фронту навантажувально-вивантажувальних робіт на інший, переставляння вагонів на ваги і для дозування, прибирання їх після переважування та дозування, а також у випадках, коли завантаження або вивантаження виконуються з обов'язковою присутністю локомотива залізниці. Тобто, зазначений у п. 1.8 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 збір за маневрову роботу стосується робіт, які виконуються на залізничній під’їзній колії та лише за окремою вимогою власника під’їзної колії або вантажовласника. Роботи з перестановлення вагону виконувались поза межами під’їзної колії, а саме – на залізничній колії станції Здолбунів;

§ за умовами п. 4.2 розділу 2 “Тарифного керівництва № 1” збір за зважування вантажів у разі контрольної перевірки маси вантажу, визначеної відправником (ст. 24 Статуту залізниць) не справляється. Саме задля контрольної перевірки вантажу у вагоні № 60923687 позивачем здійснювалось зважування вантажу;

§ згідно ч. 1 п. 8 розділу 2 “Тарифного керівництва № 1” телеграфний збір стягується за надання попередньої інформації про надходження вантажів, вагонів і контейнерів згідно з порядком і в строки, визначені договором про це між залізницею і вантажовласниками. Доказів укладання сторонами подібного договору позивач не довів,

господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню лише в частині вимог щодо стягнення штрафу. В іншій частині вимоги позивача не обґрунтовані. Відтак – є такими, що задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача не ґрунтуються на діючому законодавстві, спростовуються матеріалами справи, у зв’язку з чим судом до уваги не прийняті.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43 , 32 - 34, 43, 49, 82 – 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика Селідівська» (85400, Донецька область, м. Селідове, вул.. Мира, 34, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання Львівська залізниця (79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) суму штрафу 30’860,00 грн.; 308,60 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому держмиту; 268,67 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя