Рішення № 4170666, 02.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.09 Справа№ 22/134

за позовом Приватного підприємства „Інтехсервіс-В”, м.Вінниця

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк” „Дністер”, м.Львів

про стягнення 41125,50 грн.

Суддя М.Желік

Представники:

від позивача: Шакула А.К. - директор

від відповідача: Мазуркевич М.Л. ( довіреність №309-1476/ТА від 15.05.09р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства „Інтехсервіс-В”, м.Вінниця до Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк” „Дністер”, м.Львів про стягнення 41125,50 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.05.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 16.06.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 02.07.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не заперечив. У відзиві на позовну заяву ( вих.№ 309-2800/та від 02.07.09р.) повідомив, що дійсно 25.03.2009р. позивачем ініційовано переказ коштів в розмірі 41125,50 грн. на рахунок ТзОВ „ЗТ Дистрибьюшн” № 26006006445 в Київській філії ВАТ СКБ „Дністер”, який був закритий 20.02.2009р. Зазначені кошти обліковані на рахунку 9804 „Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку”.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив наступне.

Приватне підприємство „Інтехсервіс-В” (надалі позивач) здійснюючи свою господарську діяльність 25 березня 2009 р. ініціював через Відкрите акціонерне товариство „Селянський комерційний банк „Дністер” (надалі відповідач) переказ коштів на користь ТОВ „ЗТ „Дистрибьюшн” в розмірі 41125,50 грн. за допомогою платіжного доручення № 2622 з рахунку № 26001000113568 в Філії „Укрексімбанку” на рахунок № 26006006445 в Київській філії ВАТ СКБ „Дністер” , що належить товариству. Однак, відповідач переказ коштів за платіжним дорученням №2622 від 25.03.2009р. не здійснив, на рахунок отримувача кошти зараховані не були у зв’язку із закриттям 20.02.2009р рахунку в банку ТОВ ЗТ „Дистрибьюшн”.

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Оскільки, про закриття рахунку ТОВ ЗТ „Дистрибьюшн” позивач був повідомлений із запізненням, ним 30.03.2009р. на адресу відповідача було надіслано листа №8 з проханням повернути помилково перераховані в Київську філію ВАТ СКБ „Дністер” на розрахунковий рахунок № 26006006445 ТОВ „ЗТ Дистрибьюшн” платіжним дорученням № 2622 від 25.03.2009р. кошти в розмірі 41125,50 грн. на рахунок позивача. У відповіді на лист відповідач повідомив, що кошти обліковані на рахунку 9804 „Документи клієнтів банку (крім фізичних осіб), що не виконані в строк з вини банку” та будуть повернуті негайно після отримання коштів від боржників банку. Крім того, у відзиві на позовну заяву значиться, що відповідно до постанови Правління НБУ № 229 від 16.04.2009р. у ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 17.07.2009р. по 16.10.2009 р. та призначено тимчасового адміністратора. Зобов’язання банку по поверненню коштів позивачу виникли до дня введення мораторію –17.04.2009р., тобто на них поширюється дія мораторію.

02 квітня 2009 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія б/н, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства дана відмова відповідача є безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов’язку.

Відповідно до ст.334 ГК України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону. Банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Згідно приписів ст.341 ГК України безготівкові рахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

При безготівкових розрахунках усі платежі проводяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом взаємних зобов’язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника.

На підставі ст.ст.75, 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” НБУ було прийнято постанову № 229 від 16.04.2009р. про призначення тимчасової адміністрації в ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер”, якою строком на 1 рік призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців: з 17.04.2009р. до 16.10.2009р. Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації приймається в якості заходів впливу, та є виконавчим документом (ст.73 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Ст.1 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

За приписами ст.56 Закону України „Про Національний банк України”, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Оскільки Постанова НБУ №229 від 16.04.2009р., на яку посилався відповідач, як на підставу у відмові проведення розрахунково-касового обслуговування позивача, не є нормативним актом, що спрямований на регулювання спірних відносин, так як не зареєстрована належним чином та не набрала чинності, а тому вона не підлягає до застосування господарським судом, як це передбачено ч. 2 ст. 4 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер” (79017 м.Львів, вул.Переяславська,6а, МФО 300722, код ЄДРПОУ 1915942) на користь Приватного підприємства „Інтехсервіс-В” (21037 м.Вінниця, вул.Пирогова, 146, п/р 26001000113568 в філії Укрексімбанку м.Вінниця, МФО 302429, код ЄДРПОУ 20081348) 41125,50 грн. основного боргу, 411,25 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя